DEVELOPMENT PATH OF STUDENT SELF-MANAGEMENT IN HIGHER EDUCATIONAL ESTABLISHMENTS (by the case of Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University)

Збірник наукових праць ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ Вип. 1(19), 2019 УДК 378.091.59(477.46)УДПУ DOI: ТРАЄКТОРІЯ РОЗВИТКУ СТУДЕНТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ (на прикладі Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини) Ревнюк Наталія, кандидат педагогічних наук, доцент, проректор з гуманітарних питань, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. ORCID: 0000-0001-7140-094X E-mail: У статті представлено особливості організації та розвитку студентського самоврядування в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини. Визначено форми, методи її реалізації та взаємодії всіх суб’єктів педагогічного процесу. Розкрито особливості взаємодії ректорату та органів студентського самоврядування у контексті реалізації прав студентів як громадян України, розвитку їхньої творчості, активності, відповідальності, формування вміння вирішувати соціальні, економічні та культурноосвітні проблеми. Ключові слова: самоврядування, потенціал, права і свободи, середовище, університет, самоорганізація. DEVELOPMENT PATH OF STUDENT SELF-MANAGEMENT IN HIGHER EDUCATIONAL ESTABLISHMENTS (by the case of Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University) Revniuk Nataliia, PhD in Pedagogics, Associate Professor, Vice-Rector for Humanitarian Affairs, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University. ORCID: 0000-0001-7140-094X E-mail: The article provides peculiarities in organization and development of student self-management at Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University. The forms, methods for implementing student selfmanagement and the interaction of all subjects in the pedagogical process are determined. The peculiarities of the interaction between the administration and student self-management bodies in the context of implementing students’ rights as citizens of Ukraine, the development of their creativity, activity, responsibility, and the ability to solve social, economic and cultural problems are revealed. The educational environment of the university is characterized, which creates opportunities for developing and building a student's personality, in particular, such as: freedom to accept the intending specialist’s decision to get into the educational setting; initiating dialogue with people of different ages and different social groups; selecting different groups, communities and opportunities for their change; getting into the cultural, natural, informational space. The organization of educational work at the university provides an integrated activity of all subjects of educational work: students, student selfgovernment bodies, deputy deans / director of the institute, curators and aims at finding new pedagogical technologies, methods (innovative and traditional) and forms (individual, group and mass), as well as accepting the priority of students’ self-education, individual activities aimed at developing their personal potential. Keywords: self-management, potential, rights and freedoms, environment, university, self-organization. ISSN 2307-4914 118 Вип. 1(19), 2019 Збірник наукових праць ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ У зв’язку з реформуванням вищої школи та інтеграцією вищої освіти в Європейське співтовариство, основна ідея виховної роботи у закладах вищої освіти полягає у вихованні майбутнього фахівця, якому притаманні такі якості, як: патріотизм; високий професіоналізм, громадянська зрілість, політична культура, усвідомлення своїх прав і свобод, мобільність, відповідальність та самостійність у прийнятті рішень, працелюбство, прагнення до самоосвіти та самовдосконалення, комунікативність, емпатійність тощо. Вирішення окреслених завдань можливе за умови конструктивно організованої виховної роботи, продуманого вибору форм, методів її реалізації та скоординованої взаємодія всіх суб’єктів педагогічного процесу. Підготувати людину демократичного мислення і дії може тільки система, демократизм організації та управління якою відповідає найбільш високим показникам сучасності. Реформування вищих навчальних закладів, залучення до їх управління студентства та контроль з боку громадськості – це об’єктивна необхідність, зумовлена вимогами сучасного інноваційного суспільства щодо високої якості підготовки фахівців з вищою освітою [1]. Утвердження демократичних засад безпосередньо пов’язане із самоврядуванням в усіх сферах суспільства, надто у закладах вищої освіти, оскільки воно є одним із найефективніших засобів виховання громадянськості молоді [2]. Значущість студентського самоврядування, як важливого фактору розвитку громадянського суспільства, виявлення потенційних лідерів, вироблення в них навичок управлінської та організаторської роботи, формування майбутньої інтелектуальної еліти актуалізовано у таких нормативних документах, як: Закон України «Про вищу освіту» [3], Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді [4], Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року [5] та ін. Окремим аспектам виховання студентської молоді, становлення студентського самоврядування, історії розвитку студентських об’єднань присвячені праці українських вчених: І. Василенко [2], М. Григорєвої [6], І. Коляки [7], Р. Сопівника [8], Т. Черкашиної [9], М. Яцейко [2] та ін. Участь студентства у громадському житті нашої держави досліджували: О. Голобуцький, Т. Голобуцька, В. Кулік [10], діяльність студентської профскілки стала предметом дослідження В. Бачинського, Г. Долішньої [11] та ін. Дослідження історії розвитку студентських об’єднань університетів України другої половини ХІХ – початку ХХ ст. здійснила М. Григор’єва. Вона зазначає, що студентські об’єднання виконували благодійну, освітню, виховну та інші функції. Вони ставили перед собою завдання забезпечення прав та інтересів своїх членів, сприяння їх навчальній, науковій та творчій діяльності, надання матеріальної підтримки та допомоги у працевлаштуванні, створення відповідних умов для відпочинку та реалізації творчого потенціалу тощо. Слід відзначити, що протягом усього досліджуваного періоду в Україні не існувало жодної студентської організації, яка б об’єднала студентську молодь в рамках вищого навчального закладу або в межах міста [6]. Виховання громадянськості, на думку І. Василенко, слід починати із студентського самоврядування, без якого не можна вибудувати європейську якість освіти, готувати конкурентоспроможних фахівців і свідомих громадян [2]. Студентство Р. Сопівник визначає соціально-професійною групою, яка об’єднує ISSN 2307-4914 119 Збірник наукових праць ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ Вип. 1(19), 2019 студіюючу молодь вищих навчальних закладів України і потенційно являє собою один із найголовніших рушіїв розвитку новітньої української державності. Студенти це майбутні фахівці, які будуть вирішувати долю усіх галузей виробництва і від того як вони формуються і виявляють себе у навчально-виховному процесі, залежать перспективи розвитку країни [8]. Тому проведення виховної роботи у закладі вищої освіти з у (...truncated)