СТАНОВЛЕННЯ ПОГЛИБЛЕНОГО (ПРОФІЛЬНОГО) ВИВЧЕННЯ ПРАВОЗНАВСТВА В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ

Збірник наукових праць. Частина 3, 2013 УДК 37.04 Лілія Рябовол, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри правознавства Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка СТАНОВЛЕННЯ ПОГЛИБЛЕНОГО (ПРОФІЛЬНОГО) ВИВЧЕННЯ ПРАВОЗНАВСТВА В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ У статті викладено результати аналізу програм (розроблених С. Ратушняком, Т. Ремех, Н. Ткачовою, І. Усенко та ін.), за якими проводилося поглиблене (профільне) вивчення правознавства від набуття Україною незалежності до сьогодення; визначено тенденції, якими позначився процес становлення поглибленого вивчення правознавства, а саме: переорієнтація на особистісний, компетентнісний, діяльнісний, аксіологічний, людиноцентричний та правознавчий підходи, оптимізація усіх компонентів системи навчання, спрямованість на розвиток особистості учня. Ключові слова: поглиблене (профільне) вивчення правознавства; становлення; навчальна програма; особистісний, компетентнісний, діяльнісний, аксіологічний, людиноцентричний та правознавчий підходи. В статье изложены результаты анализа программ (разработаных С. Ратушняком, Т. Ремех, Н. Ткачовой, И. Усенко и др.), по которым проводилось углубленное (профильное) обучение правоведению со времени получения Украиной независимости до сегодняшнего дня; определены тенденции, характеризующие процесс становлення углубленного изучения правоведения: переориентация на личностный, компетентностный, детельностный, аксиологический, человекоцентричный и правоцентричный подходы, оптимизация всех компонентов системы обучения, направленность на развитие личности ученика. Ключевые слова: углубленное (профильное) обучение правоведению; становление; учебная программа; личностный, компетентностный, деятельностный, аксиологический, человекоцентричный и правоцентричный подходы. The article presents the results of the analysis of plans, worked out by S. Ratushnyak, T. Remeh, N. Tkacheva, I. Usenko, that have been used in extend learning of jurisprudence since Ukraine became independent till the present day, the paper identifies the trends that have affected the process of formation of an extend study of jurisprudence, namely the shift to personal, competency, Збірник наукових праць. Частина 3, 2013 active-based, axiological, personally oriented and jurisprudential approaches, optimization of all components of training, focuings on the development of the individuality of a student. Key words: extend (profile) study of jurisprudence; formation; curriculum; personal, competency, active-based, axiological, personally oriented, jurisprudential approaches. З набуттям нашою державою незалежності роль права в регулюванні різноманітних відносин, які виникали в українському суспільстві, що оновлювалося, зростала. Це сприяло підвищенню інтересу до права серед громадян, зокрема молоді, й стимулювало потребу в його поглибленому вивченні, що спричинило появу і зростання кількості середніх навчальних закладів, в яких воно здійснювалося. Сьогодні дослідження становлення поглибленого вивчення правознавства актуалізується у зв’язку з профілізацією старшої школи та пошуками оптимальної моделі організації цього процесу. Методично-дидактичне забезпечення поглибленого вивчення правознавства за часів незалежності розробляли І. Котюк, О. Котюк, І. Максимова, О. Наровлянський, І. Омельченко, С. Ратушняк, Т. Ремех, Н. Ткачова, А. Ришелюк, І. Усенко. Ці та інші науковці вивчали окремі аспекти організації такого навчання, розробляли його методику, однак, комплексного дослідження становлення поглибленого (профільного) вивчення правознавства, виходячи з положень навчальних програм, за якими воно здійснювалося у цей період, проведено не було. Цим і обумовлюється обрання нами теми та мети статті. Метою статті охоплюється аналіз програм курсів з поглибленого вивчення правознавства для встановлення тенденцій, якими позначився процес його становлення від набуття Україною незалежності до сьогодення. З набуттям Україною незалежності поглиблене вивчення правознавства реалізувалося у навчальних закладах нового типу: ліцеях та гімназіях, що, як правило, відкривалися у великих містах. Там, де з певних причин не було можливості або доцільності створювати такий заклад, проте учні відчували потребу в поглибленому вивченні правознавства, для її задоволення у звичайній школі формувалися відповідні класи. Цей шлях – найбільш прийнятний для шкіл невеликих міст та сільських населених пунктів, вважають І. Усенко, О. Наровлянський, А. Ришелюк та ін. [4, с. 183]. Поглиблене вивчення правознавства в кінці ХХ ст. позначалося низкою проблемних питань, які потребували нагального вирішення. Передусім, були відсутні єдині підходи до визначення обсягу й структурування змісту, засвоїти який мали учні, не вистачало також фахівців з необхідним рівнем професійної підготовки. На думку І. Усенка, Збірник наукових праць. Частина 3, 2013 саме аматорство у вирішенні складних педагогічних і юридичних питань, незбалансованість навчальних планів та їх очевидний ухил у бік окремих юридичних дисциплін помітно знижували якість навчання [4, с. 269]. Найбільш ефективною формою організації закладів нового типу правового спрямування було і залишається їх включення як підрозділу в структуру вищого навчального закладу юридичного профілю, або такого, що має юридичний факультет. Формування правосвідомості та правової культури у закладах, в яких правознавство вивчається поглиблено, має свої особливості. В кінці ХХ ст. в Україні окреслилася специфічна для цього процесу психологопедагогічна проблема, породжена тим, що ефективні шляхи реалізації правової освіти в ліцеях та гімназіях пов’язували переважно з її раціонально-логічними компонентами. Це виявлялося в абсолютизації теоретичних правових знань, їх політичних, філософських, соціальноекономічних аспектів й на практиці призводило до пріоритету знаннєвого компоненту у змісті навчання, натомість, практично-діяльнісному та ціннісному надавалося другорядне значення. Такий стан є недопустимим, оскільки, на думку Л. Твердохліб, може призвести до своєрідної «інтелектуалізації» протиправної поведінки [7, с. 4–5]. Абстрактність і занорматизованість правової освіти і правового виховання зумовлює відсутність внутрішньої узгодженості з правовими нормами, гальмує їх трансформацію у систему ціннісних орієнтацій особистості, формування правомірної поведінки; не сприяє розвиткові громадянської самосвідомості, гуманістичного правового мислення, усвідомленому, добровільному виконанню правових норм, яке базується на переконаннях і високій правовій культурі, стверджує Н. Ткачова [8, с. 3]. Ефективна організація поглибленого вивчення правознавства потребувала спеціального методично-дидактичного забезпечення, передусім, програм, які передбачали б систематизований, послідовний виклад положень юридичної науки з урахуванням принципу доступності. У 1998 р. програму курсу «Основи правознавства» для 9–11-х класів з поглибленим вивченням права запропонувала Н. Ткачова [9]. Курс, на її думку, мав формувати правосвідомість, головні уст (...truncated)