SOCIO-CULTURAL FUNCTIONS OF MUSEUM PEDAGOGY IN THE HISTORICAL AND CONTEMPORARY CONTEXTS

ISSN 2226-4051. Естетика і етика педагогічної дії. 2019. Вип. 19 ISSN 2226-4051 Aesthetics and ethics of pedagogical action. 2019. Issue 19 Liashenko, O. I. (2007). Orhanizatsiino-metodychni zasady monitorynhu yakosti osvity [Organizational and methodological principles of monitoring the quality of education]. Pedahohika i psykholohiia, 2 (55), 38-40 [in Ukrainian]. Lokshyna, O. I., Bulakh, I., & Hrynevych, L. (2004). Mohnitorynh yakosti osvity: svitovi dosiahnennia ta ukrainskoi perspektyvy [Monitoring the quality of education: world achievements and Ukrainian perspectives]. O. Lokshyna (Red.). Kyiv: K.I.S. [in Ukrainian]. Lukina, T. O. (2006). Monitorynh yakosti osvity: teoriia i praktyka [Monitoring the quality of education: theory and practice]. Kyiv: Shkilnyi svit: Vyd-vo L. Halitsyna [in Ukrainian]. Savchenko, O. Ia. (1977). Oznaky osobystisno oriientovanoi pidhotovky maibutnoho vchytelia [Signs of personally oriented training of the future teacher]. Tvorcha osobystist vchytelia: problemy, teorii i praktyky. (s. 3-5). Kyiv: NPU im. M. P. Drahomanova [in Ukrainian]. Zakon Ukrainy Pro vischu osvItu [About Higher Education]. № 1556-VII 01.07.2014. Retrived from htpp://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 [in Ukrainian]. Одержано 10.12.2018 р. Наталія Філіпчук, м. Київ УДК [37:069]:[316:008]-044.22 DOI: 10.33989/2226-4051.2019.19.169766 ORCID: 0000-0002-1023-923X СОЦІОКУЛЬТУРНІ ФУНКЦІЇ МУЗЕЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ В ІСТОРИЧНОМУ І СУЧАСНОМУ КОНТЕКСТІ У статті окреслено соціокультурні функції музейної педагогіки в історичному і сучасному контекстах, зокрема щодо забезпечення формування поваги до цінностей культури, впливу на світогляд особистості, ретрансляції досягнень різних видів мистецтва тощо. Визначено, що на музейну педагогіку покладаються відповідальні суспільні місії – достовірно, доступно, дохідливо, правдиво, по-громадянському гідно представляти експозиційні й фондові предмети та матеріали (артефакти), переконливо впливаючи на аудиторію слухачів, відвідувачів. Доводиться, що в національних культурно-освітніх системах музейна педагогіка сприймається як: спеціалізована наукова галузь; вчення про посередництво між музейними експонатами і відвідувачем; наукова дисципліна, що здійснює, реалізує основні функції музею; наука, що вивчає потенціал музейної культури для освітнього процесу; наука про © Н. Філіпчук, 2019 38 ISSN 2226-4051. Естетика і етика педагогічної дії. 2019. Вип. 19 ISSN 2226-4051 Aesthetics and ethics of pedagogical action. 2019. Issue 19 використання навчального матеріалу, освітніх знань для успішного засвоєння музейних цінностей тощо. Ключові поняття: музейна педагогіка, соціокультурні функції, історичний контекст, сучасний контекст, українська державність, культуровідповідність. Актуальність проблеми. Єдність держави і народу є тією неперехідною цінністю, яку мають оберігати, захищати, зміцнювати громадяни, соціальні та державні інститути. Безперечно, що особисті, корпоративні (групові), суспільні, державні цінності, які слугують критеріями, задовольняючи певні потреби, мотиви, інтереси, по-різному функціонують, впливають на соціосередовище, наділені різними потенціалами і своєю значущістю. Сила їхнього впливу на суспільні процеси стає відчутною тоді, коли інтереси, мотиви різнорівневих соціальних одиниць об’єднані однією ідеєю. У такій збалансованій соціокультурній ніші значно легше зреалізовувати стратегію нації і держави, адже цінності не трансформуються в альтернативні протистояння. Зберігати і примножувати ці цінності покликані музеї, педагогічний потенціал яких визначає музейна педагогіка. Величезний пласт пам’яток національної і світової культурної спадщини є і буде завжди мати особливий мотиваційний інтерес Людини і суспільства. Безперечно, музеї слід розглядати як обов’язкову складову туристичної політики, бізнесової діяльності. Завдяки їм значно активізовуються економічні, соціальні процеси в країнах, регіонах, де існує розгалужена музейна мережа, а також розвивається діалог культур і народів, оскільки в цьому сегменті постійно знаходиться значна кількість іноземних та вітчизняних туристів. Ці заклади являють собою образ певної країни, народу, уособлюючи культурні цінності конкретної спільноти, нації, цивілізації. Музеї стали в більшості країн світу найкращою презентацією їхнього культурного, духовного, політичного розвитку. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Історикопедагогічні аспекти розвитку музейної педагогіки висвітлено у працях українських науковців (О. Валенкевич, Н. Ганнусенко, О. Січкарук та ін.). Потенціал музеїв щодо впливу на духовний, 39 ISSN 2226-4051. Естетика і етика педагогічної дії. 2019. Вип. 19 ISSN 2226-4051 Aesthetics and ethics of pedagogical action. 2019. Issue 19 світоглядний, творчий розвиток особистості окреслено в роботах музеєзнавців, культурологів, педагогів (Т. Бєлофастова, Л. Гайда, Т. Пантелійчук та ін.). Напрями діяльності музеїв у сучасному соціумі окреслено у працях Н. Дробної, Г. Панахид, О. Топилка, С. Цибко та ін. Однак у працях дослідників музейної педагогіки недостатньо цілісно представлено її соціокультурний потенціал з урахуванням історичного досвіду функціонування музеїв і визначення сучасних пріоритетів діяльності музейних інституцій. Мета статті – окреслити соціокультурні функції музейної педагогіки в історичному і сучасному контекстах, зокрема щодо забезпечення формування поваги до цінностей культури, впливу на світогляд особистості, ретрансляції досягнень різних видів мистецтва тощо. Виклад основного матеріалу. У формуванні державницької свідомості громадян кожна соціальна інституція відіграє свою певну роль, зокрема й музейна установа. Музеї різних профілів і видів наділені потенціалом для реалізації цього завдання. Від історичних і краєзнавчих до художніх і музичних – усі вони містять експозиційні матеріали, артефакти, музейні предмети, які варто використовувати в культурно-просвітницькій і науководослідницькій роботі в контексті державотворення. Причому цій меті має підпорядковуватися як внутрішня функція музею (збір, збереження, дослідження експонатів), так і зовнішня (освіта, просвіта, екскурсійно-туристична діяльність), що безпосередньо спрямована на відвідувача. У різні історичні періоди внутрішні та зовнішні функції характеризувалися своєрідними мотивами, суспільними потребами, ідеологічними завданнями. Музей, як і театр чи школа, передусім виконував роль, яку йому замовляла держава. Закладалась відповідна методологічна база для здійснення такої «виховної ідеології», яка б відповідала духу і змісту конкретного суспільно-політичного укладу. Дуже чітко такий взаємозв’язок прослідковувався в часи панування тоталітарно-комуністичної ідеології і практики. Уже ХІІ з’їзд РКП(б) у 1923 р. проголосив «необхідність революційного виховання молоді», рішення першого в СРСР Музейного з’їзду (1930 р.), спрямовані на підпорядкування діяльності музеїв потребам соціалістичного будівництва, повною мірою визначили 40 ISSN 2226-4051. Естетика і етика педагогічної дії. 2019. Вип. 19 ISSN (...truncated)