ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ У СЕРЕДНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ ТА МОЖЛИВОСТІ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ БРИТАНСЬКОГО ДОСВІДУ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ У СИСТЕМУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

Актуальні проблеми педагогіки, психології та професійної освіти http://journals.uran.ua/apppfo 1, 2018 eISSN: 2410-4620 УДК 378.147.146 ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ У СЕРЕДНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ ТА МОЖЛИВОСТІ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ БРИТАНСЬКОГО ДОСВІДУ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ У СИСТЕМУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ О.Г. Пономаренко1 канд. пед. наук, доцент кафедри англійської мови для технічних та агробіологічних спеціальностей, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ e-mail: Розглядаються питання необхідності профорієнтаційної роботи у середніх навчальних закладах освіти та професійної підготовки майбутніх фахівців. Система підготовки кваліфікованих спеціалістів є головним завданням професійно-практичної освіти. Ключові слова: профорієнтаційна робота; професія; педагогічні умови; структура; середній заклад освіти; студент, особистість. Постановка проблеми. Зазначимо, що професійну освіту можна отримати в об’єднаних школах, технічних (професійних) коледжах, центрах професійної підготовки на виробництві та в центрах зайнятості. Зміст професійної підготовки розробляється у процесі тісної співпраці працівників освітньої сфери з представниками місцевих бізнесових структур з метою надання випускникам можливості стати затребуваними спеціалістами та ефективно працювати на робочих місцях. У професійних коледжах обсяг підготовки є найбільш ґрунтовним – від кваліфікаційного робітника до спеціаліста проміжного рівня та може тривати від 1 до 5 років. Отже, технічні середні школи є, власне, професіоналізованими навчальними закладами, що готують слухачів із певних спеціальностей [1]. Постановка завдання. Мета статті полягає в розкритті основних компонентів здійснення та організації профорієнтаційної роботи в школі. Виклад основного матеріалу. Загалом подальша освіта розрахована на учнів, старших 16-ти років. Вона становить собою навчання професійним навичкам або навичкам, необхідним роботодавцям. Коледжі такого типу зазвичай пропонують ряд професійних курсів, а також навчання за академічними програмами А-levels, після завершення яких випускник має право продовжувати загальну освіту та може вступати на навчання відразу на 2-й курс вищого навчального закладу. Коледжі подальшої освіти бувають державними та приватними, більшість із них – спеціалізовані (професійні), в інших студенти вивчають загальноосвітні дисципліни з напрямом на академічну освіту як на денному, так і на вечірньому відділеннях за програмами, деякі з яких називаються «сендвічами», позаяк включають у себе чергування теоретичних дисциплін і практичної роботи в обраних студентами сферах підприємництва [3]. Коледжі системи подальшої освіти розрізняються за профілем і тривалістю навчання, за рівнем підготовки, за формою власності (приватні або державні), за умовами і якістю навчання тощо. Серед них є технічні, будівельні, торгові, сільськогосподарські та інші. Декілька з них (20 в Англії і Уельсі) є вузькопрофільними, тобто такими, що спеціалізуються на одному або декількох напрямках (сільське господарство, торгівля, лісівництво). Інші, з урахуванням потреб місцевої економіки, здійснюють підготовку за широким колом спеціальностей і професій. Протягом останніх двох десятирічь більшість спеціалізованих коледжів об'єдналася з коледжами загального профілю і є нині багатопрофільними навчальними закладами (лише 34 сільськогосподарські коледжі зберегли свій © Пономаренко Оксана Григорівна, 2018 Ліцензується на умовах Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0) 27 Актуальні проблеми педагогіки, психології та професійної освіти http://journals.uran.ua/apppfo 1, 2018 eISSN: 2410-4620 профіль). Переважна більшість коледжів реалізують освітні програми за п'яти-шести напрямками професійної підготовки [4]. Особливістю професійної підготовки в коледжах подальшої освіти визначається реалізація вищезазначеними освітніми установам як загальноосвітніх, так і професійних програм на поглибленому (просунутому) або звичайному (базовому) рівні, з відривом або без відриву від виробництва. Заняття без відриву від виробництва зазвичай поєднуються з виробничим учнівством. Така організація роботи коледжів дозволяє студентам у разі потреби перейти з однієї форми навчання на іншу в стінах навчального закладу, одержати спеціальності різного рівня[2]. Для коледжів характерні тісні зв'язки з місцевою промисловістю і ринком. У кожному коледжі створюються правління і консультативні комітети з підготовки кадрів для різних галузей економіки, в яких представники промисловості і торгівлі зазвичай становлять не менше однієї третини членів. Так, у консультативному комітеті з будівництва (Кінгзуейський коледж) з 28 членів 15 – представники компаній, об'єднань підприємців; у комітеті з електро- та електронного машинобудування з 22 членів таких представників –12. Шляхом членства у правліннях і консультативних комітетах підприємці одержують можливість безпосередньо брати участь у організації професійних курсів, визначати зміст навчання. В Aberdeen College, утвореному в 1991 р. шляхом злиття трьох коледжей – технічного, комерційного та сільськогосподарського – готують спеціалістів на таких факультетах: арт-дизайну, нафтовому, факультеті флористики, перукарської справи, ресторанної справи, інженерної справи тощо. У Elwood College студенти опановують гольф-бізнес, готуються стати менеджерами навколишнього середовища, працювати у сільськогосподарському виробництві, на фермерському господарстві, вивчають ветеринарію тощо. У Barry College (м. Кардіфф, Уельс) функціонують факультети аерокосмічної інженерії, бізнесу, менеджменту, охорони здоров’я, дизайну, туризму, спорту, будівництва. Зазначимо, що в таких коледжах функціонують програми, чітко орієнтовані на подальшу професійну діяльність, програми, спрямовані на продовження освіти в університеті, а також так звані «універсальні» програми, що дозволяють і те, й інше. Наприклад, програма «Foundation» готує студентів до навчання у ВНЗ за спеціальностями, пов’язаними з бізнесом. Протягом року студенти опановують основи бухгалтерського обліку, юриспруденції, менеджменту, міжнародної торгівлі, вивчають ділову англійську мову, вчаться проводити ділові перемовини, писати звіти, готувати презентації тощо. Аналогічні підготовчі програми можна знайти у більшості коледжах подальшої освіти, найчастіше вони пов’язані з інформаційними технологіями, інженерією, медициною та бізнесом. У Bournemouth Poole College студенти, вивчаючи маркетинг, можуть вибирати форму навчання (денну чи вечірню), обмежуватися одним рівнем або перейти на другий, відразу по закінченню коледжу влаштуватися на роботу в службу громадських зв’язків, маркетингу, реклами та продаж або вступати в університети. Серед навчальних програм у Bishop Burton College функціонує програма подальшого навчання, до змісту якої входять такі курси: обробіток ґрунту, збирання урожаю, здоров’я і безпека, тваринництво, охорона тваринництва і соціальне забезпечення, моніторинг росту сільс (...truncated)