The understanding of the term «family life» in the context of Art. 8 of the Convention for the Protection on Human Rights and Fundamental Freedoms

Теорія і практика правознавства. – Вип. 2 (8) / 2015 ISSN 2225-6555 УДК 341.231.14:342.72/.73 РОЗУМІННЯ ТЕРМІНА «СІМЕЙНЕ ЖИТТЯ» В КОНТЕКСТІ СТ. 8 КОНВЕНЦІЇ ПРО ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ І ОСНОВОПОЛОЖНИХ СВОБОД Ж. В. ЧЕВИЧАЛОВА, канд. юрид. наук, доцент кафедри міжнародного права, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Україна, м. Харків ORCID 0000-0001-9320-9441 Проаналізовано основні тенденційні підходи до розуміння «сімейного життя», право на повагу до якого гарантоване ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Досліджено прецедентну практику Європейського суду з прав людини, яка дозволяє оптимальне тлумачення терміна «сімейне життя» в умовах сьогодення. Висвітлено ключові аспекти, що максимально розкривають комплексне розуміння поняття «сімейне життя». Розглянуто визначальні для формування такого розуміння рішення Європейського суду з прав людини. Ключові слова: сімейне життя, приватне життя, права людини, основоположні свободи, конвенційне розуміння ст. 8. Постановка проблеми. З моменту поширення на Україну юрисдикції Європейського суду з прав людини (далі – Суд), коли 11 вересня 1997 р. набрала чинності ратифікована 17 липня того ж року Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), з’являються приклади того, як з точки зору додержання положень зазначеної Конвенції оцінюються норми українського законодавства в цілому та ст. 8, яка є предметом нашого дослідження зокрема. На жаль, щорічна практика Суду свідчить про невідповідність законодавства України положенням про захист прав, які гарантує сама Конвенція, а також Протоколи до неї. Україна стабільно входить до п’ятірки лідерів за зверненням до Європейського суду з прав людини за захистом порушених прав, і це з урахуванням того, що оскаржувати до Суду можливо лише ті порушення, що допущені після 11 вересня 1997 р. Навпаки, стабільно низьким є відсоток виконання рішень, винесених Судом © Чевичалова Ж. В., 2015 1 Теорія і практика правознавства. – Вип. 2 (8) / 2015 ISSN 2225-6555 щодо України, особливо в частині відшкодування шкоди. Зауважимо, що часто порушення положень саме ст. 8, яким буде приділено основну увагу в цій роботі, визнаються серед низки порушень положень інших статей, зокрема, ст. 3 (заборона катувань), ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканність), ст. 6 (право на справедливий суд) та ін. Така ситуація складається через безумовно широку й всеохоплюючу сферу прав, що гарантуються цією статтею. Отже, ст. 8 проголошує право кожного на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Мета статті. Наша робота присвячена переважно розумінню поняття «сімейне життя» в контексті зазначеної статті та його співвідношенню із «життям приватним». Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вітчизняна доктрина збагачена дослідженнями з окресленого питання таких авторів, як Л. І. Григор’єва, Б. Недєлек, В. П. Паліюк, Н. Петрова, Т. І. Фулей та ін. Велику роль у розумінні делікатності та комплексності правового врегулювання тлумачення терміна «сім’я» як у загальносвітовому розмаїтті, так і в Україні зокрема, відіграють роботи Є. П. Білоножко, В. А. Ватрас, І. В. Жилінкової, Я. М. Шевченко. Виклад основного матеріалу. Сучасне розуміння поняття «сімейне життя» Конвенцією пройшло певний еволюційний шлях. Не випадково ст. 8 Конвенції не використовує термін «сім’я», вживаючи більш багатоаспектну конструкцію «сімейне життя», безумовно, враховуючи розуміння «сім’ї» у правопорядках, з якими стикається. Труднощі з визначенням поняття «сім’я» виникають у контексті як міжнародних, так і внутрішньодержавних регуляцій, а також ускладнюються необхідністю врахування позаправових умов. Як влучно зазначає Я. М. Шевченко, «Сім’я – це складне суспільне явище, тому не дивно, що суто правове визначення сім’ї встановити неможливо. Сім’я здійснює багатогранні функції: економічну, демографічну, вона також пов’язана з широким спектром інших відносин: трудових, житлових, виховних, організацією дозвілля, інтимними відносинами та ін.» [7, с. 208]. На сьогодні © Чевичалова Ж. В., 2015 2 Теорія і практика правознавства. – Вип. 2 (8) / 2015 ISSN 2225-6555 розуміння цього поняття не тільки розрізняється в національному праві держав – учасниць Конвенції, а ще й постійно змінює свої юридичні ознаки. Поступово стають рудиментарними такі вагомі раніше аспекти сім’ї, як релігійність, різностатевість, належність до однієї верстви суспільства та ін. Абсолютною ознакою залишається поки що те, що сім’я – це більше ніж одна особа. Отже, використання Конвенцією терміна «сімейне життя» надає їй можливість для захисту широкого спектру прав, які випливають із відносин такого характеру між особами. Окрім того, виходячи з практики Суду, право, яке за певних причин неможливо розуміти як право на «сімейне життя», захищається в рамках ст. 8 Конвенції як право на «приватне життя». Термін «сімейне життя», розуміння якого постійно зазнає розширення через вплив найрізноманітніших суспільних процесів, від міграції до розвинених медичних технологій, як найкраще ілюструє принцип ефективного та динамічного тлумачення права Судом. Цей принцип обумовлює еволюційну інтерпретацію конвенційних норм, що перетворює Конвенцію на живий інструмент, що реагує на зміни сьогодення, а також дозволяє постійно розширювати гарантії, встановлені цим документом. Так, у рішенні у справі «Маркс проти Бельгії» (1979), в якій йшлося про обмеження прав позашлюбної дитини, зазначалося, що, незважаючи на те, що на час розроблення Конвенції у більшості європейських країн вважалося нормальним розрізняти сім’ї, оформлені відповідно до національного законодавства і, так звані «незаконні», Суд надав вирішального значення підходам, які були загальновизнаними на момент розгляду справи і зазнали суттєвих змін із часів прийняття Конвенції. За цією справою Суд дійшов висновку, що факт народження, а саме біологічний зв’язок між матір’ю та дитиною, як правило, створюють «сімейне життя» у розумінні ст. 8, навіть якщо йдеться, як у даному випадку, про матір та незаконнонароджену дитину. Більше того, взаємовідносини можуть набути статусу «сімейного життя» у разі з’ясування становища дитини, народженої батьками, що не перебувають у шлюбі. У справі «Джонстон проти Ірландії» (1986) Суд вирішив, що © Чевичалова Ж. В., 2015 3 Теорія і практика правознавства. – Вип. 2 (8) / 2015 ISSN 2225-6555 нормальний розвиток відносин між батьками, які не перебувають у шлюбі, та їх дітьми потребує рівності між соціальним статусом останніх і дітей, батьки яких є офіційним подружжям. Однак для факту наявності «сімейного життя» необхідне сумісне проживання відповідних осіб і ведення спільного господарства. Іншої точки зору дотримується Суд стосовно обов’язковості сумісного проживання батьків та їх неповнолітніх дітей. На думку Суду, що була висловлена у справі «Боррехаб проти Нідерландів» (1988), «з концепції сімейного життя, на якій побудовано ст. 8, випливає, що дитина, народжена у рамках (...truncated)