The right to a safe environment for life and health in the aspect of conservation and restoration of natural ecosystems

Суєтнов Є. П. Право на безпечне для життя і здоров’я довкілля в аспекті збереження ... Суєтнов Є. П. © Суєтнов Є. П., 2020 Суєтнов Євгеній Павлович, кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри екологічного права, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Україна, м. Харків e-mail: ORCID 0000-0002-4094-444X doi: 10.21564/2414-990x.151.217549 УДК 349.6 Право на безпечне для життя і здоров’я довкілля в аспекті збереження та відновлення природних екосистем На підставі аналізу низки міжнародно-правових документів екологічного спрямування обґрунтовано взаємозв’язок між правом людини на безпечне для життя і здоров’я довкілля та необхідністю збереження й відновлення природних екосистем шляхом впровадження екосистемного підходу. Підкреслено, що активне розроблення цього підходу зумовило появу нової сфери наукових досліджень під назвою «ЕкоЗдоров’я», яка спрямована на вивчення наслідків змін в екосистемах Землі для життя і здоров’я людей. Наголошено, що в Україні зазначена проблематика ще не набула загального визнання, проте певні тенденції в цьому напрямку, які пов’язані передусім з перспективами впровадження екосистемного підходу для забезпечення права на безпечне для життя і здоров’я довкілля, вже простежуються в Законі України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року», відповідно до якого метою такої екологічної політики є досягнення доброго стану довкілля шляхом запровадження екосистемного підходу до всіх напрямів соціально-економічного розвитку України для забезпечення права кожного громадянина на чисте та безпечне довкілля. Ключові слова: екологічні права; право на безпечне для життя і здоров’я довкілля; екосистема; екосистемний підхід; ЕкоЗдоров’я. Суетнов Е. П., кандидат юридических наук, старший преподаватель кафедры экологического права, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков. e-mail: ; ORCID 0000-0002-4094-444X Право на безопасную для жизни и здоровья окружающую среду в аспекте сохранения и восстановления природных экосистем На основании анализа ряда международно-правовых документов экологической направленности обосновывается взаимосвязь между правом человека на безопасную для жизни и здоровья окружающую среду и необходимостью сохранения и восстановления природных экосистем путем внедрения экосистемного подхода. Подчеркивается, что активная разработка этого © Суєтнов Є. П., 2020 65 ГОСПОДАРСЬКО-ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ПРАВО. ЕКОЛОГІЧНЕ ПРАВО подхода обусловила появление новой сферы научного исследования под названием «ЭкоЗдоровье», которая направлена на изучение последствий изменений в экосистемах Земли для жизни и здоровья людей. Отмечается, что в Украине указанная проблематика еще не получила всеобщего признания, однако определенные тенденции в этом направлении, которые связаны прежде всего с перспективами внедрения экосистемного подхода для обеспечения права на безопасную для жизни и здоровья окружающую среду, уже прослеживаются в Законе Украины «Об Основных началах (стратегии) государственной экологической политики Украины на период до 2030 года», согласно которому целью такой политики является достижение хорошего состояния окружающей среды путем внедрения экосистемного подхода во все направления социально-экономического развития для обеспечения права каждого гражданина на чистую и безопасную окружающую среду. Ключевые слова: экологические права; право на безопасную для жизни и здоровья окружающую среду; экосистема; экосистемный подход; ЭкоЗдоровье. Постановка проблеми. Життя і здоров’я людини залежать від якості та безпечності середовища, у якому вона проживає. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), від забруднення довкілля щорічно помирає 12,6 млн людей, що складає 23% від усіх смертей у світі [1]. Основними джерелами небезпеки визнано забруднення повітря, водних ресурсів і ґрунтів, ультрафіолетове й іонізуюче випромінювання, кліматичні зміни, небезпечні відходи, хімічні та біологічні речовини, тоді як смертельними хворобами, спричиненими таким забрудненням, є інсульт (2,5 млн), ішемічна хвороба серця (2,3 млн), рак (1,7 млн), хронічні респіраторні захворювання (1,4 млн) та ін. [2]. Забруднення довкілля також вважається однією з глобальних причин дитячої смертності, оскільки щорічно забирає життя 1,7 млн дітей до п’яти років, що становить понад чверть (26%) смертей у цьому віці [3]. Як зауважує генеральна директорка ВООЗ М. Чан (M. Chan), здорове довкілля є основою здоров’я населення. Якщо країни не вживатимуть заходів для оздоровлення середовища там, де люди живуть і працюють, мільйони продовжуватимуть хворіти і вмирати занадто молодими [4]. Отже, цілком очевидно, що право кожної людини на життя і здоров’я перебуває у нерозривному взаємозв’язку з її правом на безпечне для життя і здоров’я довкілля, належне забезпечення якого є нагальною потребою сьогодення. Відповідно до ст. 3 Конституції України [5] життя, здоров’я та безпека людини визнаються найвищою соціальною цінністю. Це конституційне положення конкретизується в інших статтях Основного Закону, зокрема у ст. 27, за якою кожна людина має невід’ємне право на життя, захист якого є обов’язком держави, та у ст. 49, де проголошено право кожного на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування. Стосовно права на безпечне довкілля, то воно передбачене у ст. 50, згідно з якою кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Схоже формулювання міститься й у Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» [6], у п. «а» ч. 1 ст. 9 якого закріплюється положення про те, що кожний громадянин України має право на безпечне для його життя та здоров’я навколишнє природне середовище. 66 ISSN 2414-990X. Проблеми законності. 2020. Вип. 151 Суєтнов Є. П. Право на безпечне для життя і здоров’я довкілля в аспекті збереження ... На відміну від українського законодавства, яке оперує словосполученням «безпечне довкілля» («безпечне навколишнє природне середовище»), у міжнародно-правових документах, актах Європейського Союзу та законодавстві інших країн закріплюється право на «сприятливе навколишнє середовище», «здорове навколишнє середовище», «екологічно чисте довкілля», навколишнє середовище, «якість якого дозволяє вести гідне і процвітаюче життя», «здорове та плідне життя в гармонії з природою» тощо. Незважаючи на назву цього права та відмінності в його доктринальному тлумаченні, ґрунтовний аналіз основоположних правових джерел у сфері охорони довкілля свідчить про те, що забезпечення права на безпечне (сприятливе, чисте, здорове, якісне) довкілля безпосередньо пов’язано з необхідністю збереження та відновлення природних екосистем як основних структурних одиниць біосфери. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Право на безпечне для життя і здоров’я довкілля є предметом дослідження багатьох українських учених у галузі екологічного права, серед яких В. І. Андрейцев (V. I. Andreitsev), Г. В. Анісімо (...truncated)