Applied cultural studies and culture management: research methodology

17 https://doi.org/10.31516/2410-5325.074.03* УДК 005:316.7]+008-027.22](045) Н. О. Максимовська Харківська державна академія культури, м. Харків, Україна ПРИКЛАДНА КУЛЬТУРОЛОГІЯ ТА МЕНЕДЖМЕНТ КУЛЬТУРИ: МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ N. Maksymovska. Applied cultural studies and culture management: research methodology The purpose of the article is to study the interconnection of applied cultural studies and culture management, develop methodological basis for analysis of efficiency of their integration, define viability of realizing cultural practices in the context of applied cultural studies branch. The methodology. By analyzing and synthesizing the scientific knowledge, a flexible methodological system is created, which enables analyzing the present and predicting the future, and create, not only in theory, but in practice, the culture-creation technologies, thus setting the vector for culture development. The leading methods of research are analysis of scientific facts, juxtaposition of theoretical positions, generalization and synthesis of methodological basis for defining leading scientific approaches to researching applied cultural studies and culture management. The results. Utilization of developed methodology enables examination of applied cultural studies as a mechanism of culture creativity, and culture management as a tool of scientifically justified regulation of this process. Thanks to applied cultural studies, management gains deep meanings, and not only rational management and realization of its own functions, and applied cultural studies is manifested in practice and transforms into a technological plane the meanings and concepts of contemporary culture model. The topicality. It was defined that gnoseological, worldview, logic-gnoseological, scientific contentrelated, technological and scientific-methodological levels of methodology allows to create the applied cultural studies and culture management analysis model in a substantial interconnection. Justification was provided for some scientific approaches, which are taken as the baseline of methodological analysis of integrating applied cultural studies branch and management in the sociocultural field. The practical significance. According to the results of the study, applied cultural studies have a broad social mission, which manifests itself in creation of advantageous environment of interaction in the object field of culture, constructing mechanisms of implementing innovations in the sociocultural field, and developing future cultural practices models, which will eventually promote establishment of its new formats. In order to achieve this task, culture management implements social marketing, innovative and investment varieties of management technologies, branding, purposeful communication and human resource management, etc., which opens new perspectives of diversifying research of culture management in the context of applied cultural studies. Keywords: applied cultural studies, culture management, cultural creativity, social and cultural technologies. Актуальність теми дослідження. Трансформація сучасної соціокультурної сфери, зокрема поява інноваційних форм діяльності, широке застосування інформаційно-комп’ютерних технологій, віртуалізація, зміна акцентів щодо забезпечення участі населення в креативних культуротворчих практиках, зумовлює перегляд наукових поглядів на особливості управлінських засад у галузі культури. Їх методологічна невизначеність призводить до неузгодженості регулювання культуротворчих процесів інформаційної доби. Особливої уваги потребують гносеологічні, аксіологічні, праксеологічні підвалини гармонізації соціальної взаємодії в умовах глобалізації культури, поширення економіко-політичних криз, знедуховлення та соціального відчуження суб’єктів соціуму. Інституції сфери культури як некомерційного, так і * This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License. Культура України, випуск 74, 2021 Н. О. Максимовська. Прикладна культурологія та менеджмент культури: методологія досліджень Розглянуто проблему взаємозв’язку прикладної культурології та менеджменту культури, розроблено модель методології, яка дозволяє ефективно здійснювати дослідження культуротворчих процесів в умовах трансформації соціокультурної сфери та управління ними на засадах сучасних технологій менеджменту. Запропоновано систему наукових підходів, які розкривають можливості осучаснення культурних практик, враховуючи сенси, методи, форми прикладної галузі культурології. Ключові слова: прикладна культурологія, менеджмент культури, культуротворчість, культурні практики. Культура України, випуск 74, 2021 18 комерційного спрямування мають оновлювати та пропонувати сучасні практики організації діяльності, зважаючи на кризові умови й виклики. Отже, менеджмент соціокультурної діяльності нині потребує усталення методологічного підґрунтя в контексті прикладної культурології. Постановка проблеми. Діяльність креативних фахівців, творча взаємодія в осередках культури, інноваційні проєкти, конкурентоздатний соціокультурний продукт чи послуга потребують вдосконалення і осучаснення на підґрунті наукової обумовленості та доцільності. Йдеться не лише про ефективність фінансування та отримання прибутку, але й про новітній формат застосування культурних практик в умовах явної та латентної трансформації основ соціокультурної взаємодії. Суспільна місія організацій та установ, осередків і громадянських спільнот, яка постає у стратегічному визначенні та запровадженні гнучких креативних практик у соціокультурній сфері на базі прикладної галузі культурології, потребує наукової систематизації. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасні аспекти прикладної культурології в контексті фундаментальної галузі визначали П. Гречанівська, О. Кравченко, А. Флієр, О. Шершньова та ін. О. Кравченко зауважує, що теоретичними пріоритетами культурології в Україні є: «дослідження в проблемному полі між філософією та теорією культури; історико-культурні дослідження, зокрема спрямовані на проблему “культура-цивілізація”; проблеми етнокультурології; прикладні аспекти культурної діяльності» (Кравченко, 2013). Таким чином визначено пріоритети системного розвитку сучасної культурології, серед яких і прикладна її галузь. Серед дослідників (М. Аріарський, О. Копієвська, І. Мурзіна, І. Петрова, А. Флієр), які формували наукове підґрунтя прикладної культурології, переважає думка про те, що «ключовою проблемою прикладної культурології є вирішення комплексу питань про те, які параметри соціокультурних процесів потребують прогнозування, проектування та управлінського врегулювання, яка мета має досягатися, які методи та засоби застосовуватися, які типи об’єктів культури та культурних процесів мають обиратися як такі, якими треба управляти, на якому рівні та на якій стадії повинно здійснюватися це управління» (Флиер, 2000). Отже, соціокультурні процеси мають бути врегульовані на основі провідних управлінськи (...truncated)