Management of creative technologies in the socio­cultural field

30 https://doi.org/10.31516/2410-5325.075.04* УДК 005:316.7]-026.15](045) Н. О. Максимовська Харківська державна академія культури, м. Харків, Україна Культура України, випуск 75, 2022 МЕНЕДЖМЕНТ КРЕАТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У СОЦІОКУЛЬТУРНІЙ СФЕРІ Н. О. Максимовська. Менеджмент креативних технологій у соціокультурній сфері Розглянуто сучасний менеджмент культури як інструмент забезпечення креативного процесу в культуротворчій діяльності. Визначено, що умовами ефективної реалізації креативних технологій і практик у соціокультурній сфері є забезпечення розвитку креативного мислення особистості, створення сприятливих обставин для групової творчої роботи в команді, удосконалення процесу традиційної соціокультурної діяльності на основі креативних інновацій, розвиток стимулюючого середовища для реалізації креативних ініціатив із застосуванням новітніх управлінських технологій. Ключові слова: менеджмент культури, соціокультурна сфера, креативні технології, культуротворчість. N. Maksymovska. Management of creative technologies in the socio-cultural field The purpose of the article is to study the theoretical and practical principles of regulating creative practices and defining the conditions for implementation of culture creativity technologies in the socio-cultural field. The methodology. In this study we have applied the scientific analysis and synthesis method in order to define the culture creativity process efficiency conditions through implementation of creative practices, which may include: development of sociocultural process subjects’ ability to be creative, establishing a community-team of like-minded individuals to produce and implement creative ideas, purposeful technologization of creative activities, making up the space to realize newest creative practices and improve traditional ones. By comparing the scientific facts and the method of purposeful goal-setting it was found out that every condition provides for completing a number of tasks, namely use of interactive technologies to stimulate creative thinking of professionals and participants of socio-cultural activities; realization of functioning principles of the creative center, which generates and selects ideas for implementation of a cultural product; carrying out original space functioning for continuous communication and supporting creative atmosphere. The results. In a broad sense, culture management should ensure the dynamics of culture creativity process, in a narrow one — the efficiency of creative technology in the sociocultural field. It ensures technologization of creative practices, creates organizational and management conditions for productive interaction, which must be taken into account while realizing the creative process of culture creation. That is to say, culture management is viewed particularly as managing creativity and innovation in socio-cultural field. The scientific novelty. Culture management ensures culture creation dynamics by implementing effective mechanisms of promoting innovative practices in the socio-cultural field. Taking into account individual (creative personality), group (creative team), environmental (creative space) and activity (creative activities and interaction) aspects we determined the systematic nature of management and its viability. The practical significance. According to the results of the study, the complexity of culture creation determines the choice of non-traditional approaches for stimulation of creative thinking, group decision making and constructing culture centers. Conditions must be provided to realize creative practices as a technology and project that provides for clear planning, search and distribution of necessary resources, monitoring realization and final evaluation of efficiency. Keywords: culture management, socio-cultural field, creative technologies, culture creativity. Актуальність теми дослідження. Запровадження інновацій у соціокультурній сфері сприяє динаміці розвитку культури в умовах становлення інформаційного суспільства. В основу нововведень покладаються креативні рішення й відповідна діяльність, оптимальне регулювання цього процесу, отже, дослідження креативних технологій у менеджменті культури є підґрунтям для їх подальшого поширення та управління творчою взаємодією в просторі культури. Відтак, забезпечення динаміки процесу культуротворення починається з креативності. Постановка проблеми. Менеджмент культури в контексті прикладної культурології забезпечує реалізацію креативних культурних практик, таким чином сприяючи здійсненню культуротворчої місії в умовах динамічної трансформації соціуму. Однак необхідним є подальше дослідження менеджменту культури * This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License. 31 турного діалогу, підтримка соціальної інтеграції мігрантів та біженців. Вочевидь, культура, креативність і людина становлять єдину систему, у якій виникають нові моделі взаємодії. Створення креативного простору обґрунтовується в регіональних та локальних концепціях розвитку міст і селищ. Наприклад, «Стратегія розвитку культури» 2025 р. м. Львова містить основні положення, серед яких: культура — це творчість, спосіб мислення, комунікація, простір, спадщина, нове мислення, нові сенси, нові дії (Про затвердження Стратегії розвитку культури м. Львова до 2025 р., 2012). Отже, у документі закладається креативний підхід до стратегічного планування локальних культурних практик. Наведені приклади доводять актуальність та необхідність подальшого дослідження креативності як механізму змін предметного поля культури, динаміки культуротворчості в сучасних умовах. Учені досліджують креативність як основу запровадження інновацій (Л. Ткаченко, В. Окорський, А. Валюх та ін.). Креативні соціокультурні технології, зокрема просторової організації, вивчають М. Карпяк, С. Щеглюк та ін. Культуротворчість у широкому сенсі, зокрема й шляхом технологізації креативних практик, визначають О. Жорнова, В. Леоньєва, В. Федь та ін. Менеджмент культури, власне як базис для запровадження інновацій у соціокультурній сфері, обґрунтовують З. Остропольська, О. Копієвська та ін. Мета статті — виконати дослідження теоретичних та практичних засад регулювання креативних практик, визначити умови запровадження культуротворчих технологій у соціокультурній сфері. Виклад основного матеріалу дослідження. Для детального аналізу та досягнення поставленої мети зауважимо деякі позиції щодо подальшого дослідження. По-перше, не маючи на меті детально аналізувати поняття креативність, погодимося з узагальненим його трактуванням: креативність (від латин. creo — творити, створювати) — здатність творити, виконувати творчі дії, що зумовлюють нове незвичне бачення проблеми чи ситуації (Ткаченко, 2017). Ключовим у цьому трактуванні є термін «здатність», оскільки саме готовність до нестандартного вирішення завдання забезпечує початок креативного процесу. Креативність розглядається радше як ознака процесу культуротворення, я (...truncated)