Aberration of regulatory information

ІНФОРМАЦІЯ І ПРАВО. № 1(36)/2021 9 Інформаційне право УДК 342.951 КОРЖ І.Ф., доктор юридичних наук, с.н.с., завідувач наукової лабораторії НДІ інформатики і права НАПрН України. АБЕРАЦІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ Анотація. В статті досліджується питання існування підґрунтя для прояву такого негативного явища в національному правовому полі, яким є “аберація” нормативно-правової інформації. Під терміном “аберація нормативно-правової інформації” у цій роботі розуміється свідоме, вмотивоване або несвідоме, невмотивоване викривлення змісту нормативно-правової інформації в порівнянні з його аналоговим текстом, тобто такої інформації, яка міститься в проектах чи в нормативно-правових актах, в судових рішеннях та в інших матеріалах, які є додатком до цих документів і використовуються при їх прийнятті. Робиться висновок щодо причин виникнення цього явища та необхідності застосування заходів щодо його мінімізації. Ключові слова: аберація, викривлення змісту інформації, нормативно-правова інформація, правова культура, правова норма, судові рішення. Summary. The article explores the question of the existence of grounds for the manifestation of such a negative phenomenon in the national legal field, which is the “aberration” of regulatory information. The term “aberration of regulatory information” in this study means a conscious, motivated or unconscious, unmotivated distortion of the content of regulatory information in comparison with its analogue text, that is, information contained in drafts or in regulatory legal acts, in court decisions and other materials that are annexed to these documents and used in their adoption. A conclusion is made about the causes of this phenomenon and the need to apply measures to minimize it. Keywords: aberration, distortion of the content of information, legal information, legal culture, legal norm, court decisions. Аннотация. В статье исследуется вопрос существования оснований для проявления такого негативного явления в национальном правовом поле, которым является “аберрация” нормативно-правовой информации. Под термином “аберрация нормативно-правовой информации” в этой работе понимается сознательное, мотивированное или бессознательное, немотивированное искажение содержания нормативно-правовой информации в сравнении с его аналоговым текстом, то есть такой информации, которая содержится в проектах или в нормативно-правовых актах, в судебных решениях и в других материалах, которые являются приложением к этим документам и используется при их принятии. Делается вывод о причинах возникновения этого явления и необходимости применения мер по его минимизации. Ключевые слова: аберрация, искажение содержания информации, нормативно-правовая информация, правовая культура, правовая норма, судебные решения. Постановка проблеми. В сучасному інформаційному суспільстві створення, поширення, використання, узагальнення і зберігання інформації становить значну частину економічної, політичної та культурної діяльності. Водночас, нинішній світ, який є глобалізованим, розглядається як самоорганізуюча система, яка розвивається за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Зростаюче значення зазначених технологій, різноманітних інформаційних ресурсів, як основи інтелектуальної діяльності людини в умовах нинішніх трансформаційних процесів сучасного суспільства, сприяє формуванню, насамперед, національного інформаційного простору. © Корж І.Ф., 2021 ІНФОРМАЦІЯ І ПРАВО. № 1(36)/2021 10 Відповідно до еволюційних процесів, на базі національного, так само як і глобального, інформаційного простору, формуються необхідні інформаційні потреби людини. Тим самим, формуються відповідні інформаційно-правові відносини між суб’єктами згаданих відносин. Визначним показником таких відносин є отримання адекватної інформації, насамперед, нормативно-правової інформації, за допомоги якої формується та активізується участь громадян в управлінні державними справами. Для отримання належної нормативно-правової інформації громадянами в державі мають ефективно функціонувати відповідні засоби і механізми напрацювання, зберігання та поширення згаданої інформації. В іншому випадку громадяни ризикують отримувати неточну, викривлену нормативно-правову інформацію, що не сприяє активізації їхньої життєвої позиції, негативно впливає на функціонування інформаційно-правових відносин, призводить до виникнення конфліктів в суспільному середовищі. Даному питанню приділяли свою увагу такі науковці у даній сфері, як: Арістова І.В., Белєнцева В.В., Беляков К.І., Брижко В.М., Дзьобань О.П., Довгань О.Д., Доронін І.М., Золотар О.О., Калюжний Р.А., Кормич Б.А., Марущак А.І., Оніщенко Н.М., Пилипчук В.Г., Скулиш Є.Д., Фурашев В.М., Швець М.Я. та інші. Однак, саме дослідження явища “аберації” залишалося поза увагою дослідників. Метою статті є визначення стану поширення, отримання та зберігання нормативно-правової інформації в Україні, недоліків функціонування нормативноправової інформації, що, при її отриманні, викривляють її зміст та призначення, напрацювання пропозицій щодо мінімізації настання негативних наслідків дії викривленої інформації на суспільство. Виклад основного матеріалу. Здійснювані в Україні реформи державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на демократичні перетворення та реалізацію курсу України на євроінтеграцію, не можуть бути успішними, без активної участі у цих процесах громадянського суспільства. Тому у суспільстві дедалі глибше укорінюється усвідомлення, що свобода і людська гідність, інформованість є не тільки загальнолюдськими цінностями, а й наріжним каменем процесів розбудови цивілізованої демократичної держави, вироблення та реалізації її зовнішньої і внутрішньої політики, політики національної безпеки. Тому важливим є питання подолання об’єктивно існуючих проблем в теорії і практиці комунікації публічної влади та громадянського суспільства, яке активізувалось в результаті здійснюваних в Україні реформ. Розвиток демократії, незворотність проведення політико-правових перетворень, симетричні та дієві відповіді на загрози безпеці країни, поступ у реформах щодо європейської інтеграції – усе це в Україні було б неможливим без розвитку та зміцнення громадянського суспільства, підвищення інституційної спроможності неурядових організацій, активного впровадження волонтерських ініціатив. Нові виклики розвитку та безпеці України породжують симетричні громадські ініціативи, покликані змінити ситуацію на засадах відкритої комунікації, діалогу та відповідального лідерства. Фактично в більшості секторів, які забезпечують формування порядку денного реформ, діють організації громадянського суспільства. Важливим аспектом розвитку громадянського суспільства є необхідність розвитку співпраці, партнерства між публічними органами державної влади та громадянським суспільством, які би сприяли вирішенню суспільно значущих проблем, розробленню та імплементації комплексних реформ, ефективному контролю за діями влади. Пріоритети стосовно ролі держави у сприянні розвитку громадянського (...truncated)