An artist’s biography in the modern science discourse

Музичне мистецтво Микуланинець Л. М. УДК 929:75-051:001:81'42(045) Цитування: Микуланинець Л. М. Біографія митця в сучасному науковому дискурсі. Мистецтвознавчі записки: зб. наук. праць. 2021. Вип. 40. С. 134-138. Микуланинець Леся Михайлівна, кандидат мистецтвознавства, доцент, доцент кафедри теорії і методики музичної освіти Мукачівського державного університету https://orcid.org/0000-0002-6346-6532 © Mykulanynets L. (2021). An artist’s biography in the modern science discourse. Mystetstvoznavchi zapysky: zb. nauk. pratsʹ, 40, 134-138 [in Ukrainian]. БІОГРАФІЯ МИТЦЯ В СУЧАСНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ Мета роботи – вивчаючи та узагальнюючи праці з гуманітаристики, розкрити концептуальні положення життєпису творчої особистості у ХХІ столітті. Методологія дослідження: застосовано біографічний, аналітичний, історичний, герменевтичний, системний підходи, що дозволило комплексно осягнути зазначену квестію. Наукова новизна. Вперше у вітчизняному мистецтвознавстві висвітлена специфіка хронік майстра в нинішніх цивілізаційних умовах. Висновки. На рубежі ХХ – ХХІ століть біографія видатної постаті зазнала значних трансформацій, пов’язаних з епохальними змінами, наповнилася новими філософськими сенсами, які відобразили атмосферу трансмодерну. Сучасний літопис – складний діалектичний феномен. Він культуроцентричний, контекстуальний (прагне вписати героя в континуум людської цивілізації), намагається вирішити актуальні антропологічні проблеми, усвідомити діяча носієм універсальних онтологічних кодів, задекларувати цінність людини-творця і т.д. Водночас вказаний жанр висвітлює протиріччя доби, котрі проявляються у відсутності моральних ідеалів, етико-естетичних канонів, персоніфікованих лідерів. Наслідком цієї ситуації є те, що хроніки не завжди тотожні своєму реальному прототипу, а лише пропонують можливий варіант інтерпретації його сутності. Їх автор подає своєрідне бачення фактів та явищ буття митця, конструює та у доступній формі репрезентує модель суб’єкта, котра відображає: образ майстра, портрет конкретної доби, автобіографію дослідника. З цієї інформації реципієнт будує власну історію персонажа. Методологія осягнення життєпису креативної особистості ґрунтується на інтеграції досягнень гуманітаристики, міждисциплінарному підході, діалозі різних наукових дискурсів, контекстів, смислів і т.д. Ключові слова: біографія, майстер, мистецтвознавство, культура, гуманітаристика. Mykulanynets Lesya, Ph.D. in Arts, Associate Professor of the Theory and Methods of Music Education Department, Mukachevo State University An artist’s biography in the modern science discourse The purpose of the article reveals the conceptual statements of the artistic personality in the XXI century by studying and generalizing humanitarian study theses. The research methodology: the biographic, analytical, historical, hermeneutic, systemic approaches were applied, which enabled the complex review of the aforementioned question. The scientific novelty. For the first time ever, the specifics of an artist’s chronicles under nowadays’ civilization conditions were rendered within the national art history framework. Conclusions. On the boundary of the XX – XXI centuries, an outstanding profile’s biography experienced considerable transformations referring to epoch changes and filled with new philosophic senses having reflected the trans-modern atmosphere. The contemporary chronicle is a complex dialectic phenomenon. It is culture-centered, contextual (aspiring after involving the novel character in human civilization continuum), and trying to solve current anthropological issues, as well as to regard the agent as the universal ontological codes bearer, and to declare the value of an artistic individual, etc. Meanwhile, the abovementioned genre reveals the epoch controversy being manifested via lack of moral ideals, ethics, and aesthetic canons, and personified leaders. The consequence of the situation is the fact of the chronicles being not necessarily identical to its actual prototype, but rather suggesting a possible variant of interpreting its essence. Their author provides an original vision of facts and phenomena of the artist’s being, constructs, and represents the subject’s model in the available form reflecting the following: the master’s image; the concrete epoch’s portrait; the researcher’s autobiography. From this information source, the recipient builds his own history of the novel character. The methodology of rendering an artistic personality’s biography is based on the integration of humanitarian study advances, as well as an interdisciplinary approach, the interaction of various science discourses, contexts, senses, etc. Keywords: biography; master; art history; culture; humanitarian study. ©Микуланинець Л. М., 2021 134 Мистецтвознавчі записки Випуск 40 Актуальність теми дослідження. В європейській духовній традиції звернення до літопису видатної постаті починається ще з античності. Тоді були закладені основні канони висвітлення буття персони, через описання зовнішності, створення адекватного образу. Протягом історичного розвитку суспільства біографічні роботи отримували різноманітну експлікацію, трансформовувались наукові погляди на їх сутність та функції, проте незмінним залишалося тлумачення вказаного жанру як форми індивідуально-особистісного виміру духовного побутування homo sapiens. Епоха постмодернізму піддала перегляду майже всі сфери людського існування, у тому числі життєпис. Ключовим тезисом французького мислителя ХІХ століття СентБьова, засновника біографічного методу, було те, що для глибокого розуміння художнього опусу інтерпретатору слід простудіювати хроніки автора. Нині пропагується твердження: осягнути єство митця можливо тільки проаналізувавши його твори і по ним вибудувати онтологію майстра. Очевидно, для вчених літопис є не тільки послідовністю певних подій, а шлях до усвідомлення становлення, самореалізації героя. У ХХІ столітті дослідники смисловий акцент у біографії виставляють на гуманітарному аспекті. Це свідчить про антропологічний цивілізаційний поворот, персоніфікованість буття, рівноправність культури й креативної особистості. Життєпис часто експлікується ілюстрацією матеріальних і духовних надбань суспільства, а не лише окремого суб’єкта. Сучасна наукова думка доволі активно займається проблемами біографії. Її фундаментальні засади розглядаються філологами (М. Березань, Т. Бреєва, М. Козирьева, А. Шубіна та ін.), філософами (А. Валевський, І. Голубович, В. Менжулін та ін.), соціологами (Ю. Беспалова, Ю. Рождественська та ін.) істориками (Л. Артомошкіна, С. Ляшко, Т. Попова, А. Соколов та ін.), культурологами (С. Іконникова, В. Лях, О. Попович та ін.). Нині назріла необхідність актуалізувати зазначену квестію, відповідно досягненням наведених дисциплін, у мистецтвознавчому дискурсі, що і становить завдання представленої публікації. Мета дослідження – вивчаючи та узагальнюючи праці з гуманітаристики, розкрити концептуальні положення життєпису творчої особистос (...truncated)