Modern Trends in Designing User Interactions with Online Media

185 Мережеві видання Internet Publications УД К 316.772: [004.5:070 СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ Олексій СИ Т Н И К ПРОЕКТУВАННЯ ВЗАЄМОДІЇ КОРИСТУВАЧІВ ІЗ ІНТЕРНЕТ-МЕДІА канд. н. із соц. комунік. Київський національний університет імені Тараса Шевченка вул. Ю. Іллєнка, 36/1, Київ, 02000, Україна e-mail: ORCID ID 0000-0002-0853-1442 © Ситник О., 2019 У статті висвітлено результати аналітичного дослідження сучасних тенденцій проектування взаємодії медіа з інтернет-користувачами на технологічному рівні. Обґрунтовано актуальність вивчення функціонування медіатекстів як продукту медіа і засобу медіа-комунікації. Визначено й охарактеризовано комунікативні складники когнітивної взаємодії користувачів із медіа в контексті процесів медіатизації. Проаналізовано чинники посилення розвитку феномену персоналізації та розглянуто методи й технології його впровадження у функціональне поле медіа в аспекті омніканальності. Охарактеризовано використання діалогових інтерфейсів із чат-ботами як стратегічна переорієнтація цілей взаємодії медіа з користувачами — з інформування на визначення й задоволення їхніх потреб для забезпечення постійної їх залученості до інтерактивних процесів, що в свою чергу потребує розроблення нових сценаріїв постачання унікального контенту відповідно до зацікавлень користувача. Окреслено сучасні підходи щодо переваг і ризиків розвитку персоналізованого постачання інформації засобами діалогових інтерфейсів. Ключові слова: медіа, когнітивна взаємодія, медіатизація, метод персон, соціальні мережі, діалогові інтерфейси, персоналізація. 186 Український інформаційний простір. Число 3 Ukrainian Information Space. Issue 3 MODER N T R EN DS IN DESIGNING USER IN T ER ACT IONS W I T H ON L IN E M EDI A Oleksii Sytnyk Phd in Social Communications Kyiv T. Shevchenko National University 36/1Yu. Illienko str. 02000, Kyiv, Ukraine e-mail: ORSID ID 0000-0002-0853-1442 The article analyzes the results of analytical research modern tendencies in designing interaction of media with Internet users at the technological level. It is substantiated the relevance of the media texts functioning as a product of the media and media communication means. Communicative components of users’ cognitive interaction with the media in the context of mediaization processes are determined and described. The factors of strengthening the development of the personalization phenomenon are analyzed and methods and technologies of its introduction in the functional media field in the omnicality aspect are considered. The use of dialogue interfaces with chat bots has been characterized as strategic goals re-orientation of media interaction with users, from informing on the definition and satisfaction of their needs to ensure their continued involvement in interactive processes, which in turn requires the development of new scenarios for the supply of unique content in accordance with user interests. The modern approaches concerning the advantages and risks of personalized information supply through dialogue interfaces are outlined. Key words: media, cognitive interaction, mediaization, person method, social networks, dialog interfaces, personalization. Мережеві видання Internet Publications 187 Актуальність теми Експоненційне зростання інформаційного поля сучасного медіапростору у зв’язку з необхідністю підтримання або підвищення рівня конкурентоспроможності медіа зумовлює пошуки шляхів продуктивної взаємодії з користувачами, що базується на вивченні розвитку нових способів пізнання в умовах ускладнення медіа-комунікації в аспекті масштабних трансформаційних процесів у площині розвитку технологій передавання інформації з одного боку та формування в реципієнтів нових комплексних гетерогенних когнітивних структур, необхідних для освоєння прогредієнтного інформаційного простору з іншого. Внаслідок цього відбувається «медіатизація» індивідів як ментально-когнітивний результат впливу медійного полісеміотичного й полімодального продукту на мислення комунікантів, що виявляється у формуванні відповідної ментальної моделі світу шляхом інтеріоризації специфічно медійних вербально-авербальних когнітивних структур пізнання і репрезентації реальності. Іншими словами, медіатизація є процесом якісних змін у соціальних комунікаціях, що зумовлений впливом медіа, роль яких із інституцій, які відображають життя, трансформувалася в чинник, який впливає на прийняття рішень особистістю зокрема (особистісний аспект) і суспільне життя загалом (соціальний аспект) (Шмелева, 2015). Розвиток феномену медіатизації зумовлений зростанням ролі медіа-комунікації в пізнанні реальності у зв’язку з тим, що тексти (у широкому розумінні — полікодові й полімодальні), які продукуються різними медіа, є соціально значущими повідомленнями, що превалюють у суспільстві над іншими видами текстів (про що свідчать світові тенденції скорочення обсягів читання художньої літератури й заміщення його читанням текстів, трансльованих різноманітними медіа). Домінантна роль медіатекстів зумовлена такими взаємопов’язаними чинниками. 1. Розширення меж функціонування медіа шляхом збільшення комунікативних каналів, зокрема доступу до інтернет-середовища, що стало найчисленнішою інформаційно-комунікативною платформою, де репрезентуються інтереси й потреби користувачів. На підтвердження цієї тези доцільно зазначити, що мобільний зв’язок і інтернет-технології на сьогодні майже повністю об’єднали глобальний інформаційний простір і суспільство. Так, лише за відомостями ресурсу «GSMA Intelligence», на сьогодні кількість активних SIM-карток (8,8 млрд) перевищила кількість населення землі (7,5 млрд станом на кінець 2018 р.), при цьому унікальних абонентів — 5,1 млрд, з них 4,2 млрд є власниками смартфонів із можливістю виходу в глобальну мережу. Станом на січень 2019 року 3,986 млрд користувачів або 52% від усього світового населення виходять в Інтернет за допомогою мобільних телефонів. Якщо ж виокремити серед населення Зем- 188 Український інформаційний простір. Число 3 Ukrainian Information Space. Issue 3 лі унікальних користувачів мережі Інтернет, які користуються нею не менше 6 годин на тиждень, то їх кількість складатиме 4,5 млрд при щорічному прирості користувачів у середньому на понад 250 млн. З іншого боку різке кількісне збільшення доступних відомостей у процесі так званого «інформаційного вибуху» (Hilbert,2012), значно ускладнило процес керування чи модерування інформацією, що логічно спричинило інформаційне перевантаження. Саме ці процеси і зумовили зміни у принципах пошуку і сприймання інформації, зокрема, в мережевих медіа, адже саме в них користувач має можливість впливу на результати пошуку, на відміну від телебачення, радіо, чи преси, де він виступає статистом, маючи можливість вибору лише в обранні каналу чи видання, але не їх змісту. 2. Пов’язана з першим чинником частотність взаємодії реципієнтів із медіатекстами зумовлена повсюдним зануренням кожного з них у середовище, насичене інформаційними потоками, що продукуються медіа. 3. Пріоритетність меді (...truncated)