Open Science: the Role of Universities and Libraries in Modern Changes in Scientific Communication

Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері 2022, Том 5 № 2 УДК 001.103:[378.4+027.7]:316.77-028.42 DOI: 10.31866/2617-796X.5.2.2022.270132 Ярошенко Тетяна, кандидат історичних наук, доцент, заслужена працівниця культури України, керівник Центру наукометрії та цифрової підтримки досліджень, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-2985-2333 Сербін Олег, доктор наук із соціальних комунікацій, професор, директор Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича КНУ імені Тараса Шевченка, керівник секції університетських бібліотек та член Президії Української бібліотечної асоціації, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-3119-690X Ярошенко Олександра, співробітниця Центру наукометрії та цифрової підтримки досліджень, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-4716-5705 ВІДКРИТА НАУКА: РОЛЬ УНІВЕРСИТЕТІВ ТА БІБЛІОТЕК У СУЧАСНИХ ЗМІНАХ НАУКОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ Мета статті – узагальнити основні поняття та тенденції у сфері відкритої науки, а також основні відповідні політики, сервіси, ресурси, які можуть бути корисні університетам й академічним бібліотекам у їхніх дослідницьких та академічних стратегіях. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні методів аналізу та синтезу, що дало змогу досягти проголошеної мети статті й отримати обґрунтовані висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в з’ясуванні ролі університетів та академічних бібліотек у просуванні принципів й ідей відкритої науки, презентації дослідникам численних застосунків, навчанні створювати відповідну інфраструктуру та сервіси. Висновки. Звернено увагу на радикальну трансформацію наукової комунікації, створення нових знань через дослідження, їх поширення через навчання та публікації. Наголошено на потребі усвідомлення цінності дослідницьких даних, які надають багато нових можливостей не тільки для подальших досліджень інших науковців у глобальному світі, © Ярошенко Т. О. © Сербін О. О. © Ярошенко О. І. 277 Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері 2022, Том 5 № 2 а й для викладання, адміністрування, партнерства та стратегічного планування. Зроблено висновок про необхідність брати участь у відкритих наукових практиках, відкривати наукові дані та наукові результати, зробити їх доступними для наукової спільноти й широкої громадськості. Ключові слова: відкрита наука; відкритий доступ; відкриті дані; наукова комунікація; університети; бібліотеки; Україна. Найціннішим ресурсом у світі вже є не нафта, а дані (The World’s Most Valuable Resource Is No Longer Oil, but Data, 2017) Вступ. Відтоді, як Всесвітня мережа стала загальнодоступною (близько 30 років тому), наука не тільки намагалася стати цифровою, а й бути відкритою. Справді, епоха інтернету, інформаційно-комп’ютерні технології, масштабні обчислювальні ресурси та платформи зберігання даних, мобільні пристрої, соціальні медіа та їх широке поширення серед різних груп людей глибоко змінили спосіб створення, передачі й подальшого використання знань. Ці досягнення уможливили й радикальну трансформацію наукової комунікації, яка тепер є більш відкритою та глобальною, спільною та ближчою до суспільства, ніж будь-коли. Однак, оскільки цей широкий інтерес до відкритої науки виник порівняно недавно, її визначення та впровадження постійно змінюються й розвиваються, іноді залишаючи дослідників, університети, академічні бібліотеки в сумнівах щодо того, як прийняти відкриту науку та яких найкращих політик, практик слід дотримуватися. Університети завжди створювали знання та поширювали їх через навчання та публікації. Але публікації – лише верхівка «дослідницького айсберга». Масиви ж дослідницьких даних лишаються в «шухлядах» дослідників, а часто й втрачаються. Ці дані надають багато нових можливостей не тільки для подальших досліджень інших науковців у глобальному світі, а й для викладання, адміністрування, партнерства та стратегічного планування. Університети й університетські бібліотеки мають усвідомлювати цінність дослідницьких даних, які вони можуть збирати, зберігати, повторно використовувати, поширювати. Як водночас забезпечити управління цими даними таким чином, щоб збалансувати прозорість власних досліджень, з одного боку, і захист академічної свободи та інтелектуальної власності, з іншого боку? Які є витрати та механізми для цього? Яка потрібна інфраструктура? Які обов’язки та ризики в управлінні даними? Чи належне управління означає оприлюднення одних типів даних і запобігання оприлюдненню інших типів даних? Небагато університетів в Україні мають відповідні політики та адекватні механізми управління даними досліджень. Метою статті є узагальнення основних понять відкритої науки та тенденцій, що склалися в цій царині, а також спроба узагальнити основні відповідні політики, сервіси, ресурси, які можуть бути корисні університетам та академічним бібліотекам у їхніх дослідницьких й академічних стратегіях. Особливо з огляду на схвалення Національного плану відкритої науки України в жовтні 2022. 278 Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері 2022, Том 5 № 2 Результати дослідження. Питання відкритої науки перебувають у фокусі наукової уваги закордонних колег. Наведемо тезово лише окремі висновки численних студій у цій царині: – застосування принципів відкритої науки викликає опір комерційних видавництв, але відкриті репозитарії можуть допомогти вирішити завдання; відкритість наукових даних та можливість їхнього повторного використання посилить якість (Murray-Rust, 2008); – відкрита наука висвітлює в широкому розумінні все, що стосується майбутнього створення та поширення знань, аргументи на користь відкритості існували задовго до розквіту інтернет-технологій та цифрової доби; відсутність концептуальної ясності в терміні «відкрита наука» має бути подолана (Fecher and Friesike, 2014); – значні зміни в оперативності поширення та доступу до наукової інформації, вищих цитуваннях, рецензуванні тощо в журналах відкритого доступу (Björk, 2021). На відміну від численних англомовних передусім публікацій на цю тематику, вітчизняні дослідники лише починають академічну дискусію, а наявні дослідження стосуються насамперед окремих компонентів відкритої науки (відкритий доступ, відкрита освіта, відкриті коди, хмарні обчислення тощо) та прикладів упровадження в окремих інституціях. Серед перших системних бібліотекознавчих студій цифрової науки варто зазначити монографію В. Копанєвої (2020), де розглянуто стратегію системно-інтеграційної взаємодії бібліотеки та цифрової науки, спрямовану на функціональну трансформацію бібліотеки з елемента наукової інфраструктури в учасника дослідницької діяльності на всіх її етапах: від збору та опрацювання первинних даних до отримання нових знань. Певні аспекти впровадження ідей і принципів відкритої науки в практику наукових й академічних інституцій представлені в монографіях О. Чмир, Т. Кваші та Т. Ярошенко (2017), а також М. Сенченка, Л. Костенка та В. (...truncated)