The Use of Artificial Intelligence in Digital Marketing of the Library Industry in Ukraine: Foreign Experience and Prospects
Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері
2023, Том 6 № 1
УДК 004.8:[339.138-028.63:02(477)
DOI: 10.31866/2617-796X.6.1.2023.283986
Надія Маранчак,
старший викладач кафедри комп’ютерних наук,
Київський національний університет культури і мистецтв,
Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0002-1772-1854
ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ЦИФРОВОМУ МАРКЕТИНГУ
БІБЛІОТЕЧНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД І ПЕРСПЕКТИВИ
Мета статті – проаналізувати зарубіжний досвід використання штучного інтелекту
в цифровому маркетингу бібліотек, окреслити основні напрями, перспективи та проблеми застосування цих технологій в Україні, сформулювати рекомендації для успішного
впровадження ШІ в цифровому маркетингу українських бібліотек.
Методи дослідження. Досягненню поставленої мети сприяло використання різних
наукових методів, зокрема аналізу, обґрунтування, систематизації, порівняння та узагальнення. Для збору емпіричних даних проведено контент-аналіз відповідної літератури та вивчення кейсів зарубіжних бібліотек, які впровадили ШІ у свої стратегії цифрового
маркетингу. Зібрані дані піддали статистичному аналізу, а результати використали, щоб
сформулювати рекомендації для українських бібліотек щодо успішного впровадження
штучного інтелекту в їхні стратегії цифрового маркетингу.
Наукова новизна статті полягає в аналізі зарубіжного досвіду впровадження методів
цифрового маркетингу на основі штучного інтелекту в бібліотеках, який може слугувати
основою для визначення ефективних стратегій та інструментів просування бібліотечних
послуг і ресурсів у цифровому середовищі. У дослідженні висвітлено потенціал технологій штучного інтелекту у вирішенні викликів бібліотечної галузі в Україні та надано рекомендації щодо їх практичного впровадження.
Висновки. Визначено п’ять основних напрямів застосування штучного інтелекту в цифровому маркетингу зарубіжних бібліотек: чат-боти, рекомендаційні системи,
«розумні» бібліотеки, цифрові архіви й аналіз поведінки користувачів. Перспективами
впровадження ШІ є: персоналізація користувацького досвіду за допомогою рекомендацій контенту на основі вподобань та історії пошуку користувачів; покращення функціональності пошуку через надання більш точних та релевантних результатів; підвищення
залученості користувачів через взаємодію з чат-ботами в режимі реального часу; аналіз поведінки користувачів для розробки цільових маркетингових кампаній; спрощення
аналізу великих обсягів даних та виявлення закономірностей і тенденцій; автоматизація
рутинних завдань тощо. Проблеми використання технологій ШІ: відсутність необхідних
ресурсів, техніко-технологічних рекомендацій, знань і навичок тощо. Бібліотеки можуть
організовувати співпрацю зі спеціалістами зі ШІ або іншими бібліотеками, які вже впровадили фрагменти штучного інтелекту; виявити сфери, які потребують удосконалення та
інвестицій; визначити персонал з необхідними навичками та знаннями для управління
й підтримки смарттехнологій; розглядати ІКТ-гаджети як засоби ефективного надання
© Маранчак Н. М.
172
Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері
2023, Том 6 № 1
інформаційних послуг; працювати над підвищенням ефективності використання інформаційно-комунікаційних технологій; постійно підвищувати кваліфікацію та оцінювати
й адаптовувати послуги і технології; мати чітко визначену маркетингову стратегію та план
упровадження ШІ, які відповідатимуть цілям і завданням бібліотеки.
Ключові слова: штучний інтелект; цифровий маркетинг; бібліотека; цифровий маркетинг бібліотек; чат-бот; «розумна» бібліотека; рекомендаційні системи.
Вступ. Штучний інтелект спричинив технологічну революцію і став значним
рушієм цифрової трансформації в усіх галузях, включно з бібліотечною. Бібліотеки в Україні намагаються інтегрувати штучний інтелект у свої стратегії цифрового
маркетингу, щоб запропонувати кращий користувацький досвід, підвищити рівень залученості та покращити свої послуги. Однак упровадження штучного інтелекту в бібліотечну галузь має проблеми, які потребують вирішення.
Метою статті є аналіз зарубіжного досвіду використання ШІ в цифровому
маркетингу бібліотек, окреслення основних напрямів, перспектив і проблем застосування цих технологій в Україні та формулювання рекомендацій для успішного впровадження ШІ в цифровому маркетингу українських бібліотек.
Для реалізації поставленої мети використано різні наукові методи, зокрема
аналіз, обґрунтування, систематизацію, порівняння та узагальнення. Для збору
емпіричних даних проведено контент-аналіз відповідної літератури та вивчення
кейсів зарубіжних бібліотек, які впровадили ШІ у свої стратегії цифрового маркетингу. Зібрані дані піддали статистичному аналізу, а результати використали для
формулювання рекомендацій для українських бібліотек щодо успішного впровадження штучного інтелекту в їхні стратегії цифрового маркетингу.
Використання штучного інтелекту в маркетингових системах досліджено
в працях багатьох українських учених. Наприклад, вплив інструментів штучного інтелекту на маркетингову діяльність підприємств з’ясовано в роботі Н. Проскурніної (2020); можливості штучного інтелекту, які могли б бути ефективно
використані в сучасних маркетингових інструментах, дослідили В. Кузьомко та
І. Репнікова (2017); у статті Є. Гурчунової (2022) описано, де використовують та
як впровадити штучний інтелект у маркетинг; О. Яшкіна, М. Чайковська та В. Філатова (Yashkina, Chaikovska and Filatova, 2020) у своєму дослідженні розглянули
основні проблемні питання застосування технологій штучного інтелекту в практиці мобільного маркетингу в Україні; В. Струнгар (2020) визначила напрями використання рекомендаційних сервісів у бібліотечній діяльності як інструменту
користувацької активності.
Упровадження штучного інтелекту в бібліотечній практиці описують у багатьох працях зарубіжних учених, де дослідники приділяють увагу як загальним
питанням, так і окремим напрямам використання ШІ у бібліотеках. Наприклад,
Н. Танзі (Tanzi, 2023) розглянув як можна використовувати штучний інтелект у бібліотеках; Т. Паділла (Padilla, 2019) дослідив залучення бібліотечної спільноти до
штучного інтелекту, С. Перера (Perera, 2020) обґрунтувала рекомендаційні системи на основі штучного інтелекту як ефективну та дієву систему для підвищення
173
Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері
2023, Том 6 № 1
ефективності роботи читачів бібліотеки; К. Іґве та А. Сулейман (Igwe and Sulyman,
2022) описали потенційні переваги та трансформації, які «розумна» бібліотека
привносить у бібліотечну діяльність.
Отже, хоча питання впровадження штучного інтелекту в бібліотечну діяльність висвітлювали зарубіжні дослідники, стає очевидним потреба у вивченні цієї
теми в бібліотечній галузі України, а саме у цифровому маркетингу українських
книгозбірень.
Результати дослідження. Використання штучного інтелекту в цифровому
маркетингу – це тренд, що стрімко розвивається, і зарубіжні бібліотеки вже почали успішно впроваджувати його у свою діяльність (IFLA Statement on Libraries (...truncated)