Productivity of oat (Avena sativa L.) as affected by fertilization

ISSN 2410-1303 (online) Новітні агротехнології, 2023, Т. 11, № 3 doi: 10.47414/na.11.3.2023.288679 Рослинництво УДК 633.13:631.8:338.312 Продуктивність cортів вівса посівного (Avena sativa L.) залежно від удобрення 1 С. М. Каленська*, Р. В. Федів Національний університет біоресурсів і природокористування України, вул. Героїв Оборони, 15, м. Київ, 03041, Україна, *e-mail: Мета. Ідентифікувати сорти вівса посівного (Avena sativa L.) за рівнем урожайності в умовах північної частини Правобережного Лісостепу України та встановити ефективність сірки в системі удобрення й особливості впливу норм внесення азоту, фосфору, калію та сірки на продуктивність культури. Методи. Польові дослідження проводили в умовах ВП НУБІП України «Агрономічна дослідна станція» (Київська обл., 2021–2023 рр.) на чорноземах типових малогумусних за схемою двофакторного досліду: фактор А – сорт [‘Нептун’ (контроль), ‘Легінь Носівський’, ‘Світанок’, ‘Закат’, ‘Зубр’, ‘Альбатрос’, ‘Айворі’]; фактор В – системи удобрення. Відповідно до схеми досліду передбачалося внесення нітроамофоски (NPK) і поліфоски (N8P24K24S9). Вирівнювання дози азоту за внесення поліфоски проводили внесенням аміачної селітри. Аміачну селітру також використовували за підживлення азотом на мікростадії ВВСН 31–32. Результати. Урожайність сортів вівса в середньому за три роки коливалася від 2,28 т/га в контрольному варіанті за вирощування сорту ‘Нептун’ до 5,54 т/га за вирощування сорту ‘Айворі’ і внесення N120P120K120S45 + N30. Прирости врожайності залежно від добрив коливалися від 0,32 до 2,83 т/га. Серед семи досліджуваних сортів вівса найбільш продуктивним виявився сорт ‘Айворі’, урожайність якого залежно від умов року й системи удобрення змінювалася від 2,38 т/га в контрольному варіанті у 2022 р. до 5,98 т/га за внесення N120P120K120S45 + N30 у 2023-му. Приріст урожайності в середньому за внесення N120P120K120S45 + N30 становив 2,73 т/га порівняно з контролем і 0,66 т/га з варіантом, де вносили еквівалентну кількість макроелементів, але без сірки. Усі сорти вівса проявляють позитивну реакцію на сірку підвищенням урожайності, але її прирости різняться на фоні різних норм унесення добрив. Прирости врожайності у сортів ‘Закат’, ‘Зубр’ мають позитивну кореляційну залежність від застосування сірки на фоні зростаючих норм унесення азоту, фосфору й калію. Висновки. Сорти вівса характеризуються специфічною реакцію, але всі позитивно реагують на зростаючі норми добрив та введення в систему живлення сірки, яка підвищує стійкість вівса до вилягання та рівень використання азоту. Комбіноване внесення з макроелементами сірки забезпечує суттєве зростання врожайності, що обумовлено більш ефективним використанням рослинами азоту. Оптимізація азотно-сірчаного живлення забезпечує підвищення ефективності мінеральних добрив. Ключові слова: урожайність; технологія вирощування; кількість опадів; середньодобові температури; приріст урожайності; макроелементи; сірка. Вступ Продовольча безпека населення, якість продуктів харчування є пріоритетними напрямами аграрного виробництва та наукових розробок [1]. Овес є зерновою культурою, яка відіграє важливу роль у харчуванні людини, а також цінною кормовою культурою з використанням зерна або зеленої маси в сумішках. У світі щороку виробляється близько 23,1 млн т вівса [2]. Зокрема, Канада виробляє 4,24 млн т зерна, посідаючи друге місце; Польща є третім за величиною виробником вівса – 1,21 млн т на рік. Сполучені Штати Америки, вирощуючи 771,4 тис. т на рік, займають 9 місце. В Україні щороку виробляється приблизно 422 тис. т зерна вівса – 14 місце у світі. Найбільше зерна вівса на душу населення виробляється у Фінляндії – 215,2 кг/людину; Латвії – 123,5; Канаді – 113,9; Естонії – 73,8; Швеції – 65,9; Литві – 63,5; Австралії – 45,3; Норвегії – 43,9; Данії – 42,7; Ірландія – 39,7; … Україні – 9,99 кг/людину [3]. 1 Каленська С. М., Федів Р. В. Продуктивність cортів вівса посівного (Avena sativa L.) залежно від удобрення. Новітні агротехнології. 2023. Т. 11, № 3. https://doi.org/10.47414/na.11.3.2023.288679 http://jna.bio.gov.ua С. М. Каленська, Р. В. Федів У розширенні виробництва вівса посівного важливу роль відіграють досягнення в селекції цієї культури, потенціал урожайності та якості сортів [4, 5]. Селекційні та технологічні досягнення можуть бути реалізовані лише за високої адаптивної здатності сорту в умовах виробництва [6]. Ефективне живлення вівса сприяє реалізації біологічного потенціалу сорту на високому рівні [7, 8]. За численними даними, за вирощування вівса дози азотних добрив як правило є помірними, але за результатами досліджень, проведених у Румунії з вісьмома генотипами плівчастого та двома – голозерного вівса було доведено, що всі генотипи плівчастого вівса позитивно реагували на підвищення доз азотних добрив. Збільшення врожайності сортів вівса було незначним у разі внесення азоту до 124 кг/га, внесення ж 133 і 151 кг/га забезпечувало значно більше зростання врожайності [9]. Формування структурних компонентів, накопичення сухої речовини та формування врожайності суттєво залежать від системи живлення та густоти стояння рослин [10– 12]. Ефективність внесення добрив залежить від стадії розвитку рослин вівса та норм добрив [13]. Навіть за достатньої кількості макроелементів живлення в ґрунті, рослини не завжди в змозі їх використати в повній мірі через нестачу мезо- та мікроелементів [7, 14]. Серед мезоелементів розвиток культур та ефективне використання азоту стримує нестача сірки [15]. Сірка підвищує стійкість зернових культур до вилягання, ураження хворобами, шкідниками, сприяє підвищенню кількості та якості білка в зерні [16, 17]. Удобрення сіркою та азотом сприяє зростанню врожайності зерна та зеленої маси на корм, а також якості продукції [16, 17]. За вирощування культур відповідно до технологій, які передбачають внесення високих доз азоту, обов’язковою умовою є внесення відповідної кількості сірки – дефіцит якої лімітує ефективність азоту. За рівнем засвоєння рослинами сірка посідає четверте місце після азоту, калію і фосфору. Серед зернових культур, овес є однією з культур, яка потребує найбільше сірки – в зерні пшениці, кукурудзі міститься 1,69 мг/кг сухої речовини сірки; жита – 1,54; ячменю і вівса – 1,81 мг/кг [7]. Мета досліджень – ідентифікувати сорти вівса посівного (Avena sativa L.) за рівнем урожайності в умовах північної частини Правобережного Лісостепу України та встановити ефективність сірки в системі удобрення й особливості впливу норм внесення азоту, фосфору, калію та сірки на продуктивність культури. Матеріали та методика досліджень Для досягнення поставленої мети у 2021–2023 рр. були закладено та проведено дослідження щодо адаптивності сортів вівса посівного, встановлення впливу умов живлення та погодних умов на формування продуктивності сортів вівса. Польові дослідження проводили в стаціонарному досліді кафедри рослинництва в умовах ВП НУБІП України «Агрономічна дослідна станція» (с. Пшеничне, Васильківський р-н, Київська обл.) на чорноземах типових малогумусних. Л (...truncated)