Repercussions of the situation of the Hungarian population of Bukovyna at the beginning of World War II i n the documents of the State Archive of Chernivtsi Region

APSNIM, 2024, №:1 (37) Історія України History of Ukraine ISSN: 2411-6181(on-line); ISSN: 2311-9896 (print) Current issues of social studies and history of medіcine. Joint Ukrainian – Romanian scientific journal, 2024, № :1 (37), P. 43-49 УДК 94:323/1(498.6)(=511.14) «1940-194» DOI 10.24061/2411-6181.1.2024.414 ВІДОБРАЖЕННЯ СТАНУ УГОРСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ БУКОВИНИ НА ПОЧАТКУ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ В ДОКУМЕНТАХ ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ Ігор ПІДДУБНИЙ, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці (Україна) REPERCUSSIONS OF SITUATION OF THE HUNGARIAN POPULATION OF BUKOVYNA AT THE BEGINNING OF WORLD WAR II IN THE DOCUMENTS OF THE STATE ARCHIVE OF CHERNIVTSI REGION Ihor PIDDUBNYI, Yuri Fedkovych Chernivtsi National University Chernivtsi (Ukrainе) Piddubnyi I. Repercussions of the situation of the Hungarian population of Bukovyna at the beginning of World War II in the documents of the State Archive of Chernivtsi Region. The outbreak of World War II brought significant changes to the Kingdom of Romania, both in relations with traditional allies and in the structure of the territory. The loss of a number of territories led to the voluntary outflow of part of the population from their places of traditional residence. The latter applies not only to Germans, but also to Hungarians who repatriated in 1941. Purpose of the article. The purpose of this publication is to introduce into scientific circulation the information about the Hungarian population of Bukovyna during the initial period of World War II, shown in the documents of the State Archive of the Chernivtsi Region. Research methods. A synchronous approach and special historical methods were used during studying this issue. Comparative and chronological methods to study the situation were applied. The latter methods allowed tracing the sequence of events related to the solution of the issue of repatriation of the Hungarian population of Bukovyna, who lived in five villages in the south of the region. The use of the synchronous method makes it possible to trace the sequence of decisionmaking by government officials regarding the Hungarian population in the context of Romania’s territorial losses and the implementation of revisionist activities by the Hungarians. The academic novelty of this article lies in its repercussions of the situation related to the solution of the issue of the Hungarian population of Bukovyna fate in the initial period of World War II and the beginning of the German-Soviet campaign, for the first time in Ukrainian historiography. Conclusion. The territorial losses of the Kingdom of Romania, which occurred during June-September 1940, led not only to the change of the political situation in the country itself and the loss of powers of individual institutions, but also to the change of the ethnic situation in the country. The separation of the northwestern part of Ardeal from Romania by decision of the Vienna arbitration of August 30, 1940, played a decisive role in the decision of the Hungarian national minority of Bukovyna to repatriate to Hungary. At the same time, the Vienna arbitration did not solve, as the following events showed, the issues of relations between Romania and Hungary, which remained tense throughout the subsequent stages of World War II until the fall of 1944. Despite the participation in the alliance with Germany in 1941-1944, Hungary and Romania were in the state of hidden confrontation, which was manifested by the presence of Romanian military units on the new border with Hungary, the secret migration of Ardeal residents across the new border of the countries, and the constant intelligence and propaganda activities from both sides. Keywords: Kingdom of Romania, Bukovyna, Chernivtsi Region, World War II, ethnic groups, Hungarian minority of Romania, repatriation. Актуальність теми дослідження. Ситуація, що склалася в Європі наприкінці 1930-х років і викликала розвʼязання Другої світової війни спровокувала також і переміщення значної кількості осіб, як на початку війни, так і при її завершенні. З одного боку такі переміщення були викликані прагненням цивільного населення уникнути перебування в зоні ведення бойових дій, проте існував інший варіант переміщення досить великих груп населення. Після евакуації частини населення Цинуту Сучава до Румунії у період виконання умов радянського ультиматуму румунською стороною наступним стало переміщення з зайнятих СРСР Бессарабії і Північної Буковини німців на територію контрольовану ІІІ Райхом. Слідом за ним, до певної міри як результат передачі Угорщині північнозахідної частини Ардялу, виїзд з території Румунії до Угорщини етнічних угорців також нагадувало переміщення німців. Проте і після нього колишні громадяни Румунії використовувалися угорською стороною, попри перебування у складі одного блоку, для шпигунських заходів на території Румунії. Вибраний органами охорони правопорядку метод спостереження та усунення за потреби звинуваченого від можливості здійснювати дії ревізіоністського характеру і представляє значний інтерес для вироблення методів протистояння ворожій пропаганді та розвідувальним діям в умовах нинішньої війни. Історіографія проблеми. Ситуація в Румунії в плані розвитку політичного життя досліджувалася рядом науковців. Так, загальна робота І. Скурту та Ґ. Бузату серед інших питань розкриває і ситуацію в Румунії в період Другої світової війни та підсумовує Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. Спільний українсько-румунський науковий журнал. (АПСНІМ), 2024, № 1(37), P. 43-49 43 History of Ukraine наслідки територіальних втрат 1. Питання дій представників вищої влади в умовах необхідності вирішення питань територій та долі національних груп в країні розглядалося в контексті дій монархів за відповідних обставин. Так, І. Скурту, характеризуючи період правління Кароля ІІ в Румунії, торкається проблеми усунення короля від влади та розглядає події літа 1940 р., коли Румунія зазнала територіальних втрат в регіонах, де мешкали представники національних меншин 2. Деякі коментарі щодо ситуації, що склалася для королівства після територіальних втрат 1940 р. даються даним науковцем і в роботі, що хронологічно та тематично продовжує згадану вище 3. Проте у питанні визначення становища національних меншин в Румунії на прикладі Буковини найбільш повне дослідження здійснив Д. Гренчук. У питанні, що нас цікавить дослідник пропонує матеріал, що стосується становища угорської меншини Румунії на Буковині у період між двома світовими війнами. Важливим є розгляд простору, в якому існували угорці на Буковині. Також ним досліджено і ситуацію з репатріацією угорців у 1940-1941 рр. та наголошено, що основна маса угорців була репатрійована у 1941 р 4.. Мета статті. Метою даної публікації є введення в науковий обіг інформації про становище угорського населення Буковини в умовах початкового періоду Другої світової війни, відображене в документах Державного архіву Чернівецької області, а також дій пре (...truncated)