DEVELOPMENT OF CRITICAL THINKING AND REFLECTION AS A MEANS OF PREVENTING EMOTIONAL BURNOUT AMONG FUTURE SPECIALISTS IN HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS IN UKRAINE

ISSN (online) 2616-6747, ISSN (print) 2519-8254. Ukrainian professional education. 2025. № 18 УДК 378.147:159.955:159.944.4 DOI https://doi.org/10.33989/2519-8254.2025.18.347629 ORCID https://orcid.org/0000-0002-4927-6783 ORCID https://orcid.org/0000-0002-1424-1652 ORCID https://orcid.org/0000-0003-3065-9095 РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ І РЕФЛЕКСІЇ ЯК ЗАСОБУ ПРОФІЛАКТИКИ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ Тамара Денисовець, кандидатка педагогічних наук, доцентка, доцентка кафедри медико-біологічних дисциплін і фізичного виховання; Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка; Ірина Денисовець, кандидатка філологічних наук, доцентка, доцентка кафедри психології та педагогіки; Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»; Павло Хоменко, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри теорії й методики фізичного виховання, адаптивної та масової фізичної культури; Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка У статті теоретично обґрунтовано та описано методику інтеграції критичного мислення і рефлексивних практик у процес професійної підготовки майбутніх фахівців як ефективну стратегію профілактики емоційного вигорання в умовах ЗВО України. Дослідження спирається на міждисциплінарний синтез психології, педагогіки, філософії освіти та когнітивної науки; запропоновано трирівневу превентивну модель: концептуально-когнітивний рівень; операційно-рефлексивний рівень, результативно-прогностичний рівень. Уточнено механізм профілактичного впливу критичного мислення та рефлексії на емоційне вигорання як когнітивно-емоційної компетентності фахівців; запропоновано структуровану трирівневу методику переходу від знань до стійких поведінкових стратегій саморегуляції; операціоналізовано інструменти (кейс-аналіз із причинно-наслідковими ланцюгами, адвокація контрпозиції, «5 Whys», дебрифінг 4-крокової формули, метакогнітивний журнал, парна рефлексія) у логіці профілактики. Доведено, що розвиток критичного мислення знижує когнітивні викривлення, а системна рефлексія переводить усвідомлення в самоконтроль емоційних станів та планування адаптивної поведінки; інтеграція критичного мислення та рефлексії в професійну ідентичність створює внутрішній механізм резилієнтності, що протидіє деперсоналізації, редукції професійних досягнень, знижує тривожність і підвищує суб’єктність. Запропонована методика є гнучкою, масштабованою та придатною до адаптації у різних спеціальностях ЗВО, може бути покладена в основу навчальних курсів, тренінгових модулів, програм тьюторського/психологічного супроводу, центрів кар’єри. Прогнозовано, що системна інтеграція критичного мислення і рефлексії в освітній процес забезпечує перехід від зовнішніх («гігієнічних») заходів до внутрішнього психологічного захисту від емоційного вигорання, підсилює емоційну стійкість, ефективність навчальної діяльності та якість професійного становлення. Ключові слова: майбутні фахівці, емоційне вигорання, критичне мислення, рефлексія, резилієнтність, професійна ідентичність, метакогнітивні стратегії, структурований де брифінг, превентивна педагогіка ЗВО. 55 ISSN (online) 2616-6747, ISSN (print) 2519-8254. Українська професійна освіта. 2025. № 18 Постановка проблеми. Сучасна система вищої освіти України перебуває в умовах глибоких трансформацій, що зумовлює зростання вимог до особистості майбутнього фахівця, від якого очікується не лише високий рівень професійної підготовки, але й здатність до критичного осмислення інформації, саморефлексії, гнучкої адаптації до мінливих соціальноекономічних умов. У такому контексті особливої актуальності набуває проблема профілактики емоційного вигорання студентської молоді, яке дедалі частіше фіксується як психологічний феномен, що знижує ефективність навчальної діяльності, зменшує мотивацію до професійного розвитку, а згодом негативно позначається на якості трудового потенціалу суспільства. Емоційне вигорання майбутніх фахівців розглядається у сучасній психології як стан емоційного, фізичного та інтелектуального виснаження, який виникає внаслідок тривалого стресу, перевантаження, невідповідності між вимогами навчального середовища та внутрішніми ресурсами особистості. У студентському віці цей стан проявляється у формі апатії, зниження навчальної мотивації, емоційної холодності, агресії, порушення соціальних контактів. Такі прояви унеможливлюють становлення повноцінного суб’єкта професійного навчання і вимагають системних психолого-педагогічних заходів профілактики. Аналіз останніх публікацій та досліджень. Проблема емоційного вигорання та шляхи його запобігання активно досліджуються в психологічній та педагогічній науці. Сучасні дослідження підтверджують, що когнітивні чинники відіграють значну роль у виникненні та подоланні синдрому. Зокрема, встановлено кореляцію між низьким рівнем стресостійкості та схильністю до вигорання, причому підвищення стресостійкості пов’язується з пошуком внутрішніх ресурсів (Е. Фром) та розвитком психологічної гнучкості. Окремі праці підкреслюють важливість емоційного інтелекту як структуроутворюючого компонента професійної культури, що є чинником успішної комунікації та профілактики емоційного вигорання, оскільки дозволяє фахівцю адекватно сприймати та управляти власними емоціями та емоціями оточуючих. Дослідженню критичного мислення присвячено праці багатьох науковців. Цей феномен у своїх наукових працях досліджували Д. Дьюї, Д. Клустер, М. Ліпман, Р. Пауль, Д. Брукфілд, А. У. Бідл, Д. Х. Кларк, Р. Енніс, Е. Норріс, Е. Глассер. Серед українських учених вивченню цього питання приділяють значну увагу В. Козира, О. Пометун, С. Терно. Разом із тим, у контексті професійної підготовки, все частіше актуалізується роль критичного мислення як однієї з найважливіших якостей майбутніх спеціалістів. Критичне мислення характеризується причинно-наслідковістю, абстрактно-логічністю, матеріалістичністю. Такі модальності мислення неможливі без відповідної досконалої рефлексії розумових дій (Василенко, 2020; Вукіна, Дементієвська, Сущенко, 2007). Огляд наукових праць свідчить про те, що у закордонній та вітчизняній науках активно досліджується рефлексія, її особливості, проблема виховання потреби реалізовувати її. Це явище вивчали такі науковці: О. Акімова, І. Бех, Дж. Дьюї, А. Іващенко, Н. Кічук, С. Максименко, М. Педасте, П. Фрейре та ін. Зокрема, розглядали рефлексію з точки зору її важливості у формуванні ціннісних ставлень, професійних якостей, підвищенні загальних компетентностей, необхідних для успішної самореалізації майбутніх педагогів Т. Опалюк, Н. Кічук, М. Савчин, О. Резван та ін. Актуальність та недостатня вивченість окресленої проблематики у теоретичному та практичному плані зумовили вибір теми дослідження. Мета статті – обґрунтувати та описати методику інтеграції критичного мислення та рефлексивних практик у процес професійної підготовки майбутніх фахівців як ефективну стратегію профілактики емоційного вигорання. Виклад основного матеріалу. Теорети (...truncated)