Диспозиції: В. Юринець і В. Беньямін

86 ISSN 2410-5325 (print), ISSN 2522-1140 (online) Культурологія. Випуск 60. 2018 „ УДК 130.2:801.73](045) https://doi.org/10.31516/2410-5325.060.09 В. С. Мірошниченко, кандидат культурології, старший викладач, Харківська державна академія культури, м. Харків https://orcid.org/0000-0002-8951-1864 ДИСПОЗИЦІЇ: В. ЮРИНЕЦЬ І В. БЕНЬЯМІН Проаналізовано деякі положення філософсько-культурологічних поглядів В. Юринця та В. Беньяміна. Наголошено на імпліцитному зв’язку ідей обох мислителів, що вможливило не лише розкрити їх сенс, а й наочно продемонструвати, як вони корелюють у культурі. Ідейно іманентна критика В. Юринця співвідноситься з darstellung В. Беньяміна. Означені методології доповнюються доволі схожими поглядами на феноменологію, психоаналіз, інтуїтивізм, марксизм, що відобразилось на особливостях письма обох мислителів (монтаж, розкриття дужок, цитатність тощо). Прикметно, що означені методології майже не артикулювались як завершений концепт, тобто про них ми дізнаємось опосередковано. Ключові слова: іманентна критика, інтерпеляція, В. Юринець, darstellung, цитатність, розкриття дужок, фрагментація, В. Беньямін. В. С. Мирошниченко, кандидат культурологии, старший преподаватель, Харьковская государственная академия культуры, г. Харьков ДИСПОЗИЦИИ: В. ЮРИНЕЦ И В. БЕНЬЯМИН Проанализировано отдельные положения философско-культурологических взглядов В. Юринца и В. Беньямина. Акцентируется на имплицитной связи идей мыслителей, что позволило не только раскрыть их смысл, но и наглядно продемонстрировать, как они коррелируют в культуре. Идейно имманентная критика В. Юринца соотносится с darstellung В. Беньямина. Названные методологии дополняются несколько похожими взглядами на феноменологию, психоанализ, интуитивизм, марксизм, что отобразилось на особенностях письма обоих мыслителей (монтаж, раскрытие скобок, цитатность и т. д.). Примечательно, что обозначенные методологии не артикулировались как законченный концепт, то есть о них известно опосредованно. Ключевые слова: имманентная критика, интерпелляция, В. Юринец, darstellung, цитатность, раскрытие скобок, фрагментация, В. Беньямин. V. S. Miroshnychenko, Candidate of Culturology, senior lecturer of Management and Sociocultural studies department, Kharkiv State Academy of Culture, Kharkiv DISPOSITIONS: V. YURYNETS AND W. BENJAMIN The aim of the study is to characterize particular provisions of the philosophical and cultural views of V. Yurynets and W. Benjamin in the early 20th century. It focuses on the implicit communication of ideas of thinkers, which made it possible not only to discover their meaning, but also to demonstrate how they are correlated in culture. 87 Research methodology. Seven major publications on the subject have been reviewed. Results. The article is concerned with a non-standard in some points, but generally logical review of certain fragments, of V. Yurynets’ concepts in a straight disposition to W. Benjamin’s ones. The attention is concentrated on the V. Yurynets’ representation. Such dispositive points can be highlighted: flannery, l’homme de letters, some biography, background and methodology intersections. The last include the method of immanent criticism and darstellung, which are respectively close to Yurynets and Benjamin. These methodologies are supplemented by the related views in phenomenology, psychoanalysis, intuitivism, Marxism, that were reflected in the creative writing features (assembling, opening the brackets, quotation etc.) of both thinkers. It is significant that these methodologies were not almost articulated as an ended concept, so they are found out indirectly, through the slips of the tongue, the necessary text corpus and context analysis, — but that is not a fault, vice versa, it creates all the preconditions for further science reconnaissance. There are also some more perspective directions: the manifestation of Yurynets’ immanent criticism in the context of Derrida’s deconstruction, Althusser’s ideological conceptions, Lacan’s psychoanalysis. Novelty. The paper presents an attempt to review V. Yurynets’ and W. Benjamin’s dispositions. The practical significance. Ukrainian researchers in culturology can find the information in this article useful to develop the courses and special courses based on the realities of culture post. Keywords: immanent criticism, interpellation, V. Yurynets, darstellung, quotation, opening the brackets, fragmentation, W. Benjamin. Постановка проблеми. Глобальні зрушення в основних галузях культури, які стали очевидними й незворотними на рубежі ХХ–ХХІ ст., мали певні передумови, ґрунтовно висвітлені в критичній літературі. Утім, ще існують «білі плями» щодо вітчизняних рецепцій питань історії культури, особливо в контексті українського модернізму 1920 рр. Постаттю, котра посприяла цьому розвиткові, був філософ, соціолог, літературний критик, поет, редактор — Володимир Юринець. Відповідно до багатьох аналогій (частина яких розглядається в статті), фігурою, дотичною до нього, був німецький філософ, літературний критик, есеїст, перекладач Вальтер Беньямін. Таким чином, суть проблеми полягає в дешифруванні письма В. Юринця, «розпакуванні» його архіву й долученні до гуманітарного канону як України, так і Європи. Актуальність дослідження і його мета зумовлені реактуалізацією, реінтерпретацією та реозначенням корпусу текстів Володимира Юринця (1891–1937) у перспективі диспозицій з Вальтером Беньяміном (1892– 1940). Мета статті — охарактеризувати деякі положення культурологем В. Юринця й В. Беньяміна в контексті культури поч. ХХ ст. Завдання 88 ISSN 2410-5325 (print), ISSN 2522-1140 (online) Культурологія. Випуск 60. 2018 статті формуються відповідно до мети й полягають у розкритті головних ознак і властивостей диспозиції. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Головними публікаціями з цієї проблематики є: монографія М. Роженка «Трагедія академіка Юринця»; статті, що висвітлюють окремі положення творчості В. Юринця: Я. Юринець (біографічні, марксистські аспекти), С. Іваник (загальні історико-філософські розвідки), Г. Вдовиченко (марксизм, окремі положення проблеми культури), О. Сінченко (поверховий розгляд проблеми культури) та ін. Серед досліджень, присвячених В. Беньяміну, згадаємо тексти С. Ромашко (проблема часу), С. Зєнкіна (мімесис), В. Єрмоленка (оглядова історико-філософська праця), Д. Смирнова (наукова та суспільна діяльність), Є. Павлова (проблема пам’яті й автобіографії) і класичні розвідки Т. Адорно, Г. Арендт, Г. Шолєма, Ж. Дерріди, Т. Ш. Венцер, Т. Рудель, Ж. Лякост тощо. Виклад основного матеріалу дослідження. Ганна Арендт (2003) у своєму есеї про Вальтера Беньяміна зазначає про те, що значення того чи іншого мислителя (іноді) стає очевидним лише після його смерті, а до того він може бути більш-менш відомим, але не знаменитим, і його тексти за життя не є такими, що змінюють докорінно науку або галузь знань. Г. Арендт не концептуалізує причини цього, але можна з упевненістю стверджувати, що така ситуація характерна не лише для (...truncated)