Культурне життя Дніпропетровщини 20-х – початку 30-х років (за матеріалами часопису «Зоря»)

Ïèòàííÿ ³ñòî𳿠òà ³ñòîð³ãðàô³¿ УДК 94 (477.63) «1925-1934» КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ 1920-Х – ПОЧАТКУ 1930-Х РОКІВ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЧАСОПИСУ «ЗОРЯ») На основі часопису «Зоря», який виходив з 1925 по 1934 рік, проаналізовано культурне життя і його особливість в цей період на Дніпропетровщині. В статті також визначено суспільнополітичні фактори, які вплинули на розвиток культурної сфери. Ключові слова: культурне життя, поезія, проза, ВУСПП, театр, музика, живопис, бібліотечна справа. На основе журнала «Зоря», который выходил с 1925 по 1934 год, проанализирована культурная жизнь и ее особенность в этот период на Днепропетровщине. В статье также определены общественно-политические факторы, которые повлияли на развитие культурной сферы. Ключевые слова: культурная жизнь, поэзия, проза, ВУСПП, театр, музыка, живопись, библиотечное дело. Based on the magazine “Dawn”, which appeared from 1925 to 1934, the cultural life and its feature in this period in Dnipropetrovsk are analyzed. The paper also identifies social and political factors that influenced the development of the cultural sector. Keywords: cultural life, poetry, prose, VUSPP, theater, music, art, library science. Періодичні видання є одним з найбільш інформативних і достовірних джерел вивчення культурного життя суспільства в той чи інший період, в даному випадку – розвитку театрального, музичного, художнього мистецтв на Дніпропетровщині в роки становлення соціалістичного суспільства з його суперечностями, світлими ідеалами і людськими трагедіями. Послідовність і перебіг цих подій у 1920-х – початку 1930-х років представлені у публікаціях літераторів місцевого часопису «Зоря». Історіографію питання про відображення культурного життя на Дніпропетровщині у зазначений період на сторінках часопису можна оцінювати двояко. З одного боку, можна констатувати, що наукового аналізу цього процесу немає, а з іншого – про окремих авторів і їхню творчість в «Зорі» існує досить велика кількість публікацій, переважно нарисового характеру, авторами яких є письменники і журналісти. Вони розкидані по різних часописах і газетних виданнях. Цінним для розкриття нашої теми є збірник нарисів про творчість письменників Дніпропетровщини та їхню літературну спадщину, життєві долі під красномовною назвою «З любові і муки» (Днськ, 1994 р.). В ньому є нариси й про тих літераторів, які друкувалися в «Зорі», а саме – Івана Ткачука, Трохима Романченка, Бориса Тенету, Максима Лебідя, Олену Шпоту, Василя Чапленка, Миколу Мінька, Клима Поліщука. PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com ÇÈÌÀ-ÂÅÑÍÀ 1-2/2013 ÃÓÌÀͲÒÀÐÍÈÉ ÆÓÐÍÀË Н.А. АНДРЮЩЕНКО 143 ÇÈÌÀ-ÂÅÑÍÀ 1-2/2013 ÃÓÌÀͲÒÀÐÍÈÉ ÆÓÐÍÀË Í. À.Àíäðþù åíêî Êóëüòóðíå æ èòòÿ... 144 Метою даної статті є аналіз відображення в часопису культурного життя та суспільнополітичних змін на Дніпропетровщині в 1920-х – 1930-х роках, з’ясування факторів, що вплинули на сферу культури та визначили спрямованість її жанрів. Історія створення часопису «Зоря» пов’язана з початком політики українізації («коренізації»). У 1925 році літературнонауковий та громадсько-політичний часопис «Зоря» став першим на Дніпропетровщині україномовним виданням. Його створенню сприяла влада, яка у 1925 р. почала активне впровадження українізації. Редактором «Зорі» виступив західноукраїнський письменник Іван Ткачук, який на той час проживав у Катеринославі й був активним учасником творчого процесу. Видавала часопис місцева організація Спілки пролетарських письменників «Гарт» [36, c. 280]. Редакція видання знаходилась у Катеринославі (Дніпропетровську) на проспекті К. Маркса, 106. «Зорю» було визначено як щомісячник. Основними рубриками в часопису мали бути «Поезія», «Проза», «Статті», «Новини науки і техніки» та «Культурно-мистецька хроніка», «Наше листування», «Нові книжки». У січні 1925 року перше число часопису вийшло накладом 2000 примірників. Часопис розповсюджували безкоштовно по катеринославських робітничих клубах, червоних кутках, профспілках та інших закладах. Потім передплатна ціна на рік склала 2 крб., вроздріб «Зоря» коштувала 20 коп. Часопис можна було придбати в Катеринославі, книгарнях «Книгоспілки» Києва та Харкова, а також в харківській книгарні «Рух». Рівно три роки знадобилось часопису, щоб здобути популярність в російськомовному губернському місті. До 5річного ювілею «Зорі» редакція вмістила замітку, в якій І. Ткачук розповів про кроки становлення видання: «Виходила «Зоря» регулярно щомісяця цілих три роки, маючи дуже обмежене число передплатників, без жодного штатного робітника. Незважаючи на такі обставини, редакція «Зорі» при підтримці партійного комітету, невпинно працювала, розуміючи, що журнал «Зоря» хоч і важко пробиває собі шлях до широких мас, але робить уже велику культурну справу. «Зоря» стала за трибуну молодих письменників початківців села й міста. Сотні віршів й оповідань пливли до редакції не тільки з Дніпропетровщини, але й цілої України, а далі з Кубані та навіть з Сибіру від українських пересельців. Потрапила «Зоря» й за кордон, до української трудової еміграції в Чехословаччині, у Німеччині, в Америці. І відтіля почали надходити твори від молодих українських письменників, що через «Зорю» бажали налагодити зв’язок із Радянською Україною» [34, c. 22]. Зростання кількості авторів та передплатників «Зорі», яких у 1926 році нараховувалося лише 500 чоловік, також стало певним результатом «українізації». Політика партії була спрямована на розвиток національної культури країни. «Зоря» як літературний провідник цього процесу на Дніпропетровщині відображала процес виконання поставлених завдань. У 1925 році в часопису, після остаточного редагування в Політбюро, була вміщена Постанова пленуму ЦК КП(б)У про українізацію. З тих пір у щомісячнику постійно вміщувалась інформація про розгортання «українізації», яка досить швидко дала серйозні результати. В культурно-мистецькій хроніці «Зорі» за лютий 1925 р. під заголовком «Перевірка українізації в Києві» повідомляється: «Київська губерніальна комісія по проведенню українізації радянського апарату перевірила 26 установ з 4000 співробітниками. За незнання української мови звільнено 120 співробітників. Прийом нових співробітників відбувається з іспитами по українознавству» [23, c. 30]. Подібні перевірки проходили й на Дніпропетровщині. До тих пір, поки завдання українізації не почали чітко виконуватися, публікації часопису «Зорі» не були позбавлені критики. Наприклад, у статті PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com Ñòîð³íêà ìîëîäîãî äîñë³äíèêà гаснуть… / Жовтень ходить у цьому будинку, / І цей напис – як щит перемоги – / Буде тут і кіно і мітинг… / О, Єгово, ти зайвий – їй богу!..» [18, c. 1]. Таким оптимістичним настроєм пронизаний і вірш Івана Степанюка «Перше травня», надрукований у № 4 «Зорі» за квітень 1929 року: «Ми молоді, бадьорі, непоборні, / З простору в нас і сонце і блакить, / В червоне день ми завтрашній загорнем, / Загорнемо в знамена цілий світ…» [29, c. 1]. Окриленість та оптимізм – (...truncated)