ACADEMIC INTEGRITY IN THE QUALITY ASSURANCE SYSTEM OF HIGHER EDUCATION

Педагогічна освіта: теорія і практика. Випуск 32 (1-2022) (Категорія «Б») Pedagogical Education: Theory and Practice. Issue 32 (1-2022) (Category «B») https://doi.org/10.32626/2309-9763.2022-32 DOI: https://doi.org/10.32626/2309-9763.2022-32-31-42 УДК378.14 Доценко Інна Олексіївна, кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри фінансів, банківської справи та страхування, Хмельницький національний університет Хмельницький, Україна ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4972-3106 АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ У СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ Анотація. У статті порушуються питання формування системи дотримання академічної доброчесності в освітньому середовищі. Обґрунтовано, що академічна доброчесність є підґрунтям й дієвим інструментом забезпечення якості вищої освіти. Окреслено концептуальні основи формування академічної доброчесності здобувачів вищої освіти. Вивчено принципи академічної доброчесності як основи системи забезпечення якості вищої освіти. Акцентується увага на основних цінностях академічної доброчесності визначених Декларацією з етичних цінностей і принципів в Європейському Союзі, а саме: чесність, довіра, справедливість, взаємна повага, відповідальність. Автором здійснено аналіз окремих положень законодавства України, що регулює процес забезпечення академічної доброчесності. Висвітлено погляди щодо покращення якості освітнього процесу та необхідності дотримання основних засад доброчесності як запоруки майбутнього успіху здобувачів вищої освіти. В статті акцентовано увагу на необхідності розробки та запровадження у закладах вищої освіти кодексів академічної доброчесності. Виокремлено основні завдання академічної спільноти: сприяння розвитку етичних та моральних цінностей в закладах вищої освіти, поширення академічної чесності та морально-етичних принципів, від яких залежить ефективність освіти та якість науково-дослідної роботи. Зроблено висновки, що стратегічні документи та політики в галузі забезпечення якості вищої освіти, розвитку науки, мають передбачати перехід до відкритих та прозорих процедур забезпечення дотримання норм академічної доброчесності та академічної етики, що має включати моніторинг та дотримання процедур розгляду конкретних порушень, без приховування таких порушень, а також покарання практики академічної недоброчесності. 31 Педагогічна освіта: теорія і практика. Випуск 32 (1-2022) (Категорія «Б») Pedagogical Education: Theory and Practice. Issue 32 (1-2022) (Category «B») https://doi.org/10.32626/2309-9763.2022-32 Ключові слова: академічна доброчесність; кодекс академічної доброчесності; заклад вищої освіти; морально-етичні норми; освітнє середовище; академічна спільнота. 1. ВСТУП / INTRODUCTION Постановка проблеми. Питання забезпечення якості вищої освіти є завжди актуальним у будь-якому контексті, а питання академічної доброчесності тим більше, з огляду на прагнення України інтегруватись у європейський і світовий освітній та науковий простори. На час навчання здобувачів в закладах вищої освіти припадає період становлення і формування цінностей, моделі поведінки, котрі визначатимуть місце сучасної молоді в дорослому житті. Тому пропагування принципів академічної культури та доброчесності в закладах вищої освіти слугує передумовою розбудови сильної громадянської культури в суспільстві в цілому. Політика академічної доброчесності забезпечує ефективність і результат функціонування освітнього процесу та обумовлює розвиток нових підходів до викладання і навчання на засадах корпоративної етики, інформаційної грамотності. Чітке розуміння відповідальності викладачів та здобувачів вищої освіти за порушення норм академічної етики безпосередньо сприяє покращенню якості вищої освіти в Україні та формує систему цінностей під час навчання в закладах освіти. Тому, академічна доброчесність є підґрунтям й дієвим інструментом надання й здобуття якісної вищої освіти, дотримання принципів, закладених у освітню діяльність та виховання цінностей академічної гідності. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика забезпечення якості вищої освіти протягом останніх років досить широко висвітлена в науковій літературі. Зокрема, проблемі дотримання принципів академічної доброчесності присвячені праці таких вчених, як: А. Артюхової, М. Дурман, Т. Жалій, А. Колеснікова, Л. Потапюк, Н. Пронь, Л. Савенкової, Л. Семенко, О. Слободянюк, Т. Фінікової, О. Чумак, С. Чуканової, М. Ячменик. Проте вивчення академічної доброчесності в системі забезпечення якості вищої освіти проводилося досить фрагментарно, що обґрунтовує актуальність дослідження. 2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ / AIMANDTASKS Мета статті – дослідити проблеми дотримання принципів академічної доброчесності та норм академічної етики в системі забезпечення якості вищої освіти в Україні. Завдання дослідження: обґрунтувати застосування норм та принципів академічної доброчесності, як дієвого інструментом забезпечення якості вищої освіти; окреслити концептуальні основи формування академічної доброчесності здобувачів вищої освіти; здійснити аналіз окремих положень законодавства України, щодо регулювання 32 Педагогічна освіта: теорія і практика. Випуск 32 (1-2022) (Категорія «Б») Pedagogical Education: Theory and Practice. Issue 32 (1-2022) (Category «B») https://doi.org/10.32626/2309-9763.2022-32 академічної доброчесності; запропонувати основні інструменти механізму реалізації академічної доброчесності в закладах вищої освіти. 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ / RESEARCH FINDINGS Упродовж останніх років, академічна спільнота закладів вищої освіти, почала приділяти увагу питанням дотримання норм академічної доброчесності через виникнення необхідності дотримання морально-етичних принципів у написанні наукових праць. Поняття «академічна доброчесність» введено з врахуванням масових порушень етичних правил та принципів в процесі навчання, викладання та здійснення наукової (творчої) діяльності, з метою забезпечення взаємодовіри до результатів навчання чи наукових (творчих) досягнень. Принцип честі (в академічному контексті) передбачає виконання норм того, що вважається чесним та етичним всередині академічної спільноти. Це поняття виникло в коледжі штату Вірджинія, США в 1736 році. Студенти, на процедурі прийняття до коледжу проговорювали обітницю честі [1]. Через зростання випадків порушення правил академічної спільноти студентами рада факультету Університету Вірджинії ухвалила в 1842 році постанову, в якій брала зі здобувачів вищої освіти. письмове засвідчення про заборону списувати. Наприкінці ХІХ ст. інші заклади вищої освіти почали впроваджувати систему честі й затверджувати власні формулювання кодексу честі та обітниці честі. В перших кодексах честі, основна увага зосереджувалася на етичній поведінці студентів. В подальшому, етичні правила поведінки стосувалися усієї академічної спільноти [2, с. 35]. У 2004 році на Бухарестській конференції за сприяння Європейського центру ЮНЕСКО з вищої освіти була прийнята Декларація з етичних цінностей і принципів в Європейському Союзі [3, с. 53]. В Декларації [4]визначено (...truncated)