ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ЕСТРАДНО-ДЖАЗОВОГО АКОРДЕОННО-БАЯННОГО ВИКОНАВСТВА В УКРАЇНІ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ–ПОЧАТОК ХХІ ст.) (ДЖЕРЕЛОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ)

Збірник наукових праць. Випуск 27 (2–2019) 214 УДК 786.8 "19 "20 DOI: 10.32626/2309-9763.2019–27.214-219 1 Іван Маринін, Наталія Александрович Ivan Marynin, Nataliia Aleksandrovych ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ЕСТРАДНОДЖАЗОВОГО АКОРДЕОННО-БАЯННОГО ВИКОНАВСТВА В УКРАЇНІ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ–ПОЧАТОК ХХІ ст.) (ДЖЕРЕЛОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ) THEORETICAL AND METHODOLOGICAL BASES OF STAGE-JAZZ ACCORDION PERFORMANCE DEVELOPMENT IN UKRAINE (SECOND HALF OF THE XX–BEGINNING OF THE XXI CENTURY) (SOURCE-STUDY ASPECT) У статті висвітлені джерелознавчі аспекти з історії, теорії й практики вітчизняного естрадно-джазового акордеонно-баянного виконавства, тенденції його розвитку на тлі певних історико-культурних процесів, які відбувалися у другій половині Х–початку ХХІ століть. Проаналізовано низку наукових праць відомих мистецтвознавців – М. Булди, Г. Голяки, А. Гончарова, Ю. Дяченка, А. Душного, І. Єргієва, Д. Кужелєва, С. Карася, В. Князєва, В. Марченка, Я. Олексіва, А. Сташевського, А. Черноіваненко, М. Черепанина, де висвітлено: історикомистецьку хронологію становлення і розвитку естрадно-джазового акордеонно-баянного виконавства в Україні та його сучасні тенденції; історико-культурні передумови зародження композиторської творчості в Україні та формування естрадно-джазового репертуару; періодизацію етапів становлення вітчизняного і зарубіжного естрадно-джазового акордеонно-баянного виконавства; синтез естрадно-джазового стилю з академічними стилями в творчості українських композиторів кінця ХХ–початку ХХІ ст.; функціонування акордеона/баяна в тандемі з класичними інструментами; аналіз чинників розвитку баянної виконавської техніки в творчості відомих українських виконавців у тісному поєднанні із сценічними артистично-театральними засобами впливу; нові музичні течії в естрадно-джазовій акордеонно-баянній музиці в творчості сучасних українських композиторів. Ключові слова: естрадно-джазове акордеонно-баянне мистецтво, акордеонно-баянне виконавство, акордеонно-баянний репертуар. Новим знаковим явищем сучасного розвитку акордеонно-баянної музики є поява естрадно-джазового напряму в творчості українських композиторів і виконавців. У другій половині ХХ ст. активний поступ акордеонно-баянної естрадно-джазової музики створив підґрунтя для композиторів, котрі у власних творчих жанрово-стилістичних пошуках, спираючись на тенденції розвитку світового акордеонно-баянного мистецтва, внесли вагомий внесок у розвиток естрадно-джазового стилю в Україні. Процес становлення акордеонно-баянного естрадно-джазового виконавства дало потужний поштовх українським композиторам сучасності: В. Власову, А. Білошицькому, А. Гайденку, В. Зубицькому, Я. Олексіву, В. Рунчаку, А. Сташевському, Л. Самодаєвій, К. Цепколенко, О. Щетинському в створенні естрадно-джазового репертуару. Розвиток естрадно-джазового акордеонно-баянного мистецтва в Україні тісно перегукується з процесом академізації та появою нових стильових напрямів інструментальної музики, які активно формувалися та еволюціонували за загальними законами розвитку музичного мистецтва. Без сумніву, зазначена тенденція стимулювала процес формування українського естрадно-джазового репертуару для акордеона/баяна. Акордеоністи/баяністи відчули значні якісні зміни в перших сучасних естрадно-джазових творах, де простежуються не тільки © Іван Маринін, Наталія Александрович, 2019 Розділ 3. Методика навчання мистецьких дисциплін 215 народно-танцювальні традиції, а й спроба розвитку синтезу академічних жанрів. Надалі поява естрадно-джазового репертуару для різних за складом інструментальних сполучень з акордеоном та баяном значно активізувала цей процес. Як свідчить практика, акордеон і баян легко вживаються та функціонують у тандемі з класичними інструментами: флейтою, гобоєм, кларнетом, скрипкою, віолончеллю, фортепіано, гітарою тощо. Надалі на авторитетних міжнародних конкурсах акордеоністів та баяністів серед номінацій сольного й ансамблевого академічного напряму виконавства з'являється “естрадно-джазова” категорія. Вищезазначені тенденції стали основою для актуалізації досліджень, присвячених різним аспектам естрадного напряму в академічному акордеоно-баянному виконавстві. Сучасні українські дослідники-мистецтвознавці вивчають акордеонно-баянне мистецтво через призму складової української народно-інструментальної культури. Безумовно, що їх погляд спрямований на найактуальніші питання теорії, історії та педагогіки академічного виконавства на акордеоні/баяні. На сьогодні дослідження проблематики різнобічних аспектів естрадно-джазового виконавства в Україні перебуває в полі зору низки українських науковців: Р. Безуглої [4;5], М. Булди [11], Г. Голяки [14], А. Гончарова [15], Ю. Дяченка [28], І. Єргієва [30], Д. Кужелєва [51], В. Марченка [56], Я. Олексіва [69], А. Семешка [80; 81; 82; 83; 84], А. Сташевського [87; 88; 89], А. Черноіваненко [96], М. Черепанина [109], Ю. Чумака [101; 102]. Серед таких прослідковується: історія зародження та розвитку естрадного виконавства, аналіз композиторських стилів, формування естрадно-джазового репертуару для акордеона/баяна тощо. Автори передбачають мету – простежити основні тенденції становлення та розвитку естрадно-джазового акордеонно-баянного виконавства України в наукових дослідженнях вітчизняних мистецтвознавців другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Для досягнення зазначеної мети окреслено низку завдань: комплексно опрацювати різноманітні джерела з метою визначення сучасних тенденцій становлення та розвитку естрадно-джазового акордеонно-баянного виконавства в Україні; з'ясувати тенденції формування вітчизняного естрадно-джазового репертуару для акордеона/баяна в аспекті комплексного аналізу всього еволюційного процесу; виокремити й охарактеризувати нові музичні течії в естрадно-джазовій акордеонно-баянній музиці в творчості сучасних українських композиторів. На сьогодні, нагальна необхідність в осягненні основних методологічних, концептуальних основ, тенденцій та проблематиці естрадно-джазового виконавства, яке суттєво зміцнило позиції в сучасному акордеонно-баянному мистецтві України, спонукає науковців з посиленим інтересом ґрунтовно досліджувати його основні аспекти. Так, науковцем Ю. Дяченком у дисертаційному дослідженні “Естрадно-джазовий напрям баянно-акордеонного мистецтва ХХ – початку XXI століть: композиторські та виконавські виміри” (2017) окреслено шляхи розвитку акордеонно-баянного мистецтва і, зокрема, естрадно-джазового напряму. Автор з'ясував характерні риси етапів його зародження та становлення: появу перших композицій і проникнення в них естрадної, джазової стилістики, професіоналізацію композиторського та виконавського мистецтва, розгалуження елементів естрадності та джазовості в творчості композиторів та виконавців, появу перших композиторських опусів [6]. На думку автора, “естрадно-джазовий напрям” є органічним поєднанням двох дефініцій – джазовості та естрадності” [6, c.3]. Науковець розгорнуто характеризує естрадний напрям, що об'єднує твори розважальної музики, які вирізняється простою бу (...truncated)