On the question of technical features modern bayan-accordion

Мистецтвознавство UDC 316.733:379.8.09 Карась С. О., Катрич О. Т. Карась Сергій Олексійович кандидат мистецтвознавства, доцент, доцент Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка ORCID 0000-0002-6260-3099 Катрич Ольга Тарасівна кандидат мистецтвознавства, професор Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка ORCID 0000-0002-2222-1993 © © ДО ПИТАННЯ ТЕХНІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ СУЧАСНОГО БАЯНА-АКОРДЕОНА Мета статті пов’язана із висвітлення історичних передумов виникнення та еволюції конструкції баяна-акордеона та його технічних можливостей, репертуару й композиторських течій. Методологія дослідження полягає у застосуванні мистецтвознавчого, культурологічного та біографічного підходів й низки методів: історико-типологічного, що пов’язаний з проблемами історичного становлення феномену крізь призму еволюції інструменту у його сучасних модифікаціях; функціонального, який дає можливість окреслити амплітуду художньо-виражальних, технічних та темброво-акустичних якостей у поєднанні з напрацьованим арсеналом специфічно-виконавських засобів, які уможливлюють сьогодні залучення до репертуару баяніста незліченної кількості музичних творів різних напрямів і стилів, із врахуванням навіть принципово протилежних художніх смаків. Наукова новизна роботи визначається аналізом технічного стану баяна-акордеона у світлі сучасного інструментарію та репертуару. Висновки. Окреслені жанрові різновиди репертуару (обробки народної пісні, перекладення світової музичної спадщини, твори доби бароко, естрадно-розважальна музика) сучасного баяністаакордеоніста, очевидно, можуть вільно поповнюватись творами інших стильових течій ХХ ст. (неокласицизм, неоромантизм, неофольклоризм та ін.). Відтак, інтенсивно прогресуюча репертуарна політика індивідуума – це сучасна оригінальна академічна музика. Стрімка еволюція інструмента від аматорської гармоніки ХІХ ст. до готово-виборного багатотембрового концертного інструмента другої половини ХХ ст. відбилась на репертуарі виконавця, безпосередньо впливаючи на якість концертних програм. Cьогодні, коли параметри інструмента дозволяють вільно оперувати будь-яким наявним у музичному мистецтві стилем, особливо актуалізується розуміння потенціалу інструмента академіком М. Давидовим: «сучасний баян має значний потенціал тембрових засобів і акустичних можливостей, котрі повною мірою ще не розкриті ні в композиторській, ні у виконавській, ні в інженерно-конструкторській винахідницькій практиці» [2, 14]. Ключові слова: баян; акордеон; репертуар; композитори; технічна майстерність. Карась Сергей Алексеевич, кандидат искусствоведения, доцент Львовской национальной музыкальной академии им. Н. Лысенко; Катрич Ольга Тарасовна, кандидат искусствоведения, профессор Львовской национально музыкальной академии им Н. Лысенко К вопросу о технических особенностей современного баяна-аккордеона Цель статьи – проанализировать исторические грани появления и эволюции конструкции баяна-аккордеона, их технические возможности, репертуар и композиторские течения. Методология исследования заключается в применении искусствоведческого, культурологического и биографического подходов и ряда методов: историко-типологического, который связан с проблемами исторического становления феномена сквозь призму эволюции инструмента в его современных модификаций; функционального, который позволяет выделить амплитуду художественно-выразительных, технических и темброво-акустических качеств в сочетании с наработанным арсеналом специфических исполнительских средств, дающих возможность сегодня привлечения к репертуару баяниста большого количества музыкальных произведений различных направлений и стилей, с учетом даже принципиально противоположных художественных вкусов. Научная новизна определяется анализом технического состояния баяна-аккордеона в контексте современного инструментария и репертуара. Выводы. Указанные жанровые разновидности репертуара (обработки народной песни, переложение мирового музыкального наследия, произведения эпохи барокко, эстрадно-развлекательная музыка) современного баянистааккордеониста, очевидно, может свободно пополняться произведениями других стилевых течений ХХ века (неоклассицизм, неоромантизм, неофольклоризм и др.). Следовательно, интенсивно прогрессирующая репертуарная политика индивидуума – это современная оригинальная академическая музыка. Стремительная эволюция – от любительской гармоники XIX века к готово-выборному многотембровому концертному инструменту второй половины ХХ века отразилась на репертуаре исполнителя, непосредственно воздействуя на качество концертных программ. Cегодня, когда параметры инструмента позволяют свободно оперировать любым существующим в музыкальном искусстве стилем, особенно актуализируется понимание потенциала инструмента академиком Н. Давыдовым: «современный баян имеет значительный потенциал тембровых средств и акустических возможностей, которые в полной мере еще не раскрыты ни в композиторской, ни в исполнительской, ни в инженерно-конструкторской изобретательской практике» [2, 14]. Ключевые слова: баян; аккордеон; репертуар; композиторы; техническое мастерство. Karas Sergii, PhD in Arts, associate professor, Lviv Mykola Lysenko National Music Academy; Katrych Olga, PhD in Arts, professor, Lviv Mykola Lysenko National Music Academy On the question of technical features modern bayan-accordion © Карась С. О., 2018 © Катрич О. Т., 2018 276 Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв № 4’2018 The purpose of the article – related to the coverage of historical preconditions the emergence and evolution of the bayan-accordion structure and its technical capabilities, repertoire and composer currents. The research methodology is the application of arts studies, culturological and biographical approaches and a few methods: historical and typological – which is associated with problems the historical formation of the phenomenon through the prism of the instrument’s evolution in its modern modifications; functional – which makes it possible to outline the amplitude of artistic and expressive, technical and timbre-acoustic qualities in conjunction with the accumulated arsenal specifically-performing means which enable involvement today to the repertoire of bayanist countless pieces of music different directions and styles, with consideration even fundamentally opposite artistic tastes. The scientific novelty is determined by the analysis of the technical condition of the bayan-accordion in the light of modern instruments and repertoire. Conclusions. The outline genre varieties of the repertoire (processing of folk songs, transposition of the world musical heritage, work of the baroque era, variety music) modern bayan-accordion, obviously, can be freely replenished with works other stylistic trends of the twentieth century (neoclassicizm, neoromantizm, neofolkloryzm, etc.). Therefore, intensively progressing repertory policy of the individual – is a modern, original academic music. The rapid evolution – from th (...truncated)