СТАНОВЛЕННЯ ІДЕЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОЗВІЛЛЯ У СВІТОВІЙ І ВІТЧИЗНЯНІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ ДУМЦІ

Збірник наукових праць. Частина 2, 2013 УДК 378 (477) Анжела Денисенко, кандадат педагогічних наук, доцент, докторант кафедри історії педагогіки та порівняльної педагогіки Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди СТАНОВЛЕННЯ ІДЕЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОЗВІЛЛЯ У СВІТОВІЙ І ВІТЧИЗНЯНІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ ДУМЦІ У статті розглянуто становлення та розвиток дозвілля, зокрема деякі ідеї організації дозвілля, зародження форм дозвіллєвої діяльності та динаміку розвитку галузі дозвілля. Підкреслюється виховне значення дозвіллєвої діяльності у формуванні особистості та всебічному розвитку молодого покоління в історичному аспекті. Звертається увага на функції дозвілля, які склалися історично: рекреаційна, комунікативна, соціальна, творча, ціннісно-орієнтаційна, розвивальна, пізнавальна та виховна. Ключові слова: вільний час, дозвілля, дозвіллєва діяльність, організація, соціалізація особистості. В статье рассматривается становление и развитие досуга, в частности некоторые идеи организации досуга, зарождение форм досуговой деятельности и динамика развития области досуга. Подчёркивается воспитательное значение досуговой деятельности в формировании личности и всестороннем развитии молодого поколения в историческом аспекте. Уделяется внимание функциям досуга, которые выстраивались исторически: рекреационная, коммуникативная, социальная, творческая, ценностно-ориентационная, развивающая, познавательная и воспитывающая. Ключевые слова: свободное время, досуг, досуговая деятельность, организация, социализация личности. The article deals with the development of leisure time, especially it deals with ideas concerning organization of one’s leisure time, the origin of leisure activity forms and the dynamics of leisure development. The article emphasizes educational value of leisure activities in forming a personality and all-round development of young generation in the historical aspect. Special attention is paid to the functions of leisure that have been composed historically, such as recreational, communicative, social, creative, personality-oriented, developing, cognitive and educational. Key words: free time, leisure, leisure activity, organization, socializing of a personality. Збірник наукових праць. Частина 2, 2013 Провідним принципом державної освітньої політики, накресленим у Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті, визначено принцип єдності освіти і науки, реалізація якого передбачає концентрацію сил і ресурсів на підготовці молодих фахівців – цілісних гармонійних особистостей. Вирішення цього завдання шляхом виявлення конструктивного педагогічного досвіду організації дозвілля студентської молоді сприятиме підвищенню якості підготовки фахівців з вищою освітою, здатних творчо застосовувати у професійній діяльності новітні досягнення науково-технічного й культурного прогресу. Аналіз матеріалів дослідження доводить, що вивчення питань організації дозвілля студентської молоді перебуває в колі актуальних досліджень широкого загалу учених – філософів, соціологів, психологів, педагогів, економістів. Загальні проблеми організації дозвіллєвої діяльності висвітлено у низці праць А. Н. Бадер, О. П. Бойко, В. Й. Бочелюк, В. В. Бочелюк, Л. Н. Волобуєвої, А. Ф. Воловик, В. А. Воловик, О. В Генкіної, І. М. Гутник, І. Ю. Ісаєва, Н. В. Котельникової, Н. О. Максимовської, І. А. Пателеєвої, І. В. Петрової, С. Г. Пишун, В. М. Пичі, В. Г. Постового, Г. А. Пруденського, І. П. Сидор, О. М Стояна, Ю. А. Стрельцова, Н. В. Яременко та ін. Учені приділяють багато уваги цьому питанню, адже воно гостроактуальне сьогодні. Водночас це питання потрібно постійно досліджувати, бо форми дозвілля, особливо студентського, постійно еволюціонують і залежать від соціальної, політичної, культурної, економічної ситуації в країні. Вивчення дозвіллєвої діяльності в її динамічному розвитку сприяє глибшому проникненню в сутність цього явища, допомагає розкрити події сучасності як закономірний результат еволюційного руху людського суспільства. Історичний підхід дозволяє виявити в дозвіллєвій діяльності загальне, що є присутнім в усі історичні епохи, та особливе, специфічне, що характерне для конкретного часу. Мета статті: вивчення дозвіллєвої діяльності в її динамічному розвитку, що сприятиме глибшому проникненню в сутність цього явища. Сфера вільного часу є унікальною й неповторною галуззю дозвіллєвої діяльності, що відрізняється як широкою розмаїтістю зв’язків з дійсністю, так і особливою складністю відносин компонентів своєї внутрішньої структури. Індивідуальний і колективний характер спілкування в процесі діяльності, що визначає необхідність глибоких особистісних контактів фахівця й суб’єкта, формує узагальнене уявлення про унікальність діяльності фахівця сфери дозвілля. У світовій педагогічній думці етнографічні дослідження привертають увагу педагогів до численних прикладів організації дозвілля молоді у давні часи. Зокрема, культура кожного народу у цьому аспекті проявляла самобутність і оригінальність. Первісні люди організовували сумісну діяльність молоді і дорослого населення у таких видах: Збірник наукових праць. Частина 2, 2013 підтримування вогнища, збирання лікарських рослин і ягід, виготовлення прикрас, одягу, зброї. Включення молоді у сумісну трудову діяльність було зумовлено природною потребою і мало виховне значення: у процесі трудової діяльності молодими людьми засвоювалися норми суспільної поведінки і правила спілкування. Серед перших організованих форм дозвілля молоді можна виділити спілкування із старійшинами родової спільноти, ритуальні дійства переходу з однієї соціальної і вікової категорії в іншу, участь у магічних дійствах. Характерним у цьому аспекті було використання талісманів, оберегів, іграшок. Ці атрибутивні речі залишаються популярними серед молоді до цього часу. З точки зору педагогів-етнографів, обрядові дійства та тотеми мали на меті передати молоді традицій і практичного досвіду. Наприклад, з давніх часів збереглася традиція весняних обрядових пісень, веснянок і гаївок, під час виконання яких імітувалися весільні мотиви, програвалися елементи залицяння, загравання і вибору подружньої пари. У гаївках переважають хліборобські мотиви. Залицяння, сватання, заклики одружуватися, протиставлення милого нелюбу або молодого старому, «переспівування пар» формували головний пісенний мотив купальських та інших ритуальних дійств. Вироблені прийоми передачі соціокультурного досвіду у ритуальних і магічних дійствах залишаються вагомим пластом у становленні теорії організації дозвілля молоді. Як відомо, у давні часи молоді надавалося багато свободи і самостійності. Ігри і ритуальні дійства мали за мету сформувати в них необхідні норми і правила соціальної поведінки, підготувати до свідомого вибору професії, засвоїти навички, необхідні для буденної праці. Цьому сприяли ритуальні дійства, участь у святах, включення в емоційну атмосферу родових звичаїв, способу життя, пропагування ідеалів і цінностей. Застосовували і ритуальні табу, залякування, схвалення, які спирал (...truncated)