ETHNOMETAL ASPECT OF UKRAINIAN ART CULTURE OF THE 60s OF THE 20th CENTURY

ЕТНОМЕНТАЛЬНИЙ АСПЕКТ УКРАЇНСЬКОЇ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ 60-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ УДК: 130.33(477) DOI: Лариса Костюк, кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології та мистецької освіти Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка ЕТНОМЕНТАЛЬНИЙ АСПЕКТ УКРАЇНСЬКОЇ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ 60-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ Автор статті акцентує увагу на актуальності звернення до проблеми етноментального аспекту української художньої культури 60-х років минулого століття – так званого покоління шістдесятників. Своєю метою представники мистецького руху “шістдесятництва” вбачали поєднання західноєвропейських та національних традицій, винесення українського мистецтва на світову художню арену. У якості основного завдання автор вбачає виявлення причинно-наслідкових зв’язків між українською художньою культурою 60-х років ХХ століття та ментальністю як способом реалізації своєї культурної ідентичності. Ключові слова: художня культура; ментальність; “шістдесятництво”; нонконформізм. Літ. 11. Larysa Kostyuk, Ph.D.(Philosophy), Associate Professor of the Culturology and Artistic Education Department Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University ETHNOMETAL ASPECT OF UKRAINIAN ART CULTURE OF THE 60s OF THE 20th CENTURY The author considers the topicality of the appeal to the problem of ethnomental aspect of Ukrainian art culture of the 1960s – socalled generation of sixties. The goal of the representatives of the artistic movement of the “sixties” was the combination of Western European and national traditions and the presentation of Ukrainian art at the world art scene. In the author’s opinion, the main task is finding out the causal connections between Ukrainian art culture of the 60s of the 20th century and mentality as the way of cultural identity realization. Conditions of the development of Ukrainian art culture in the 60s of the 20th century positively influenced the spiritual atmosphere, stimulated creative and cultural life, furthered the increase of interest in the history of Ukraine, its culture and traditions, customs, language. The basis of ideological principles of the “sixties” is the recognition of freedom in all its manifestations: freedom of conscience, freedom of thought, freedom of nation. Ukrainian folklore was one of the sources of creativity. The artists actively adopted and rethought folk motives and images, used folk-song means and techniques of image creation. In spite of the state directive to form the thesis about the equality of all “Soviet people” in the public consciousness, the specifics of Ukrainian mentality with its main directive of “cordocentricity” caused an appeal to the irrational, unconscious element in the very phenomenon. Mental factors are the criterion of one ethnic group’s interest in the acquiring cultural and intellectual heritage of other ethnic group for a complete social and cultural integration into the civilized space. They are also a means of personal spiritual enrichment. Therefore, the entry of Ukraine into the world civilized circle does not deny Ukrainian identity, it occurs through the integration of ethnic and universal human values and meanings. Keywords: the art culture; mentality; “sixties”; recusance. П остановка проблеми. Своєрідною моральною опозицією тоталітарному режиму став культурницький рух молодої інтелігенції 60-х років ХХ століття, яка виступала проти русифікації, ущемлення демократії, прав людини, недотримання існуючої Конституції, за свободу в питаннях художньої творчості. Зокрема, підвищений інтерес від значається щодо художньо-естетичних феноменів, які визначають український народ як націю – до його ментальності, самобутності, місця у світовому просторі. Ментальність етносу – явище, яке не можна репрезентувати як суто мисленнєві чи психологічні риси, бо вони є невід’ємними від форм суспільної © Л. Костюк, 2018 життєдіяльності, що не лише зумовлюють виникнення таких рис, а й слугують підґрунтям постійного їх самовідтворення, а також є невід’ємними від світу символічних культурних форм й значень, в яких ці риси відтворюються. Ментальність існує невід’ємно від історикокультурного буття етносу – яке (буття) створює й відтворює певну “модель” бажаного для нього типу особистості. Для української художньої культури характерна “хвилеподібність” процесу становлення, утвердження та відродження національної традиції у творчості митців. Активно вивчаючи творчість європейських митців, їхні сучасники в Україні прагнули культурного зв’язку із Заходом, єдиним 106 ЕТНОМЕНТАЛЬНИЙ АСПЕКТ УКРАЇНСЬКОЇ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ 60-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ шляхом до якого була репрезентація власного, національного художнього доробку на світовому рівні. Саме таке бачення можливостей розвитку української культури говорить про важливість її етноментальних характеристик. Розуміючи структуру як сукупність історичних зв’язків між виділеними частинами цілого, що забезпечує його єдність, існування і функціонування певної системи для збереження основних властивостей та функцій при різноманітних її змінах, визначаємо внутрішню форму (зміст) ментальності як спосіб встановлення сутнісних, відносно стійких зв’язків між її елементами. Системоутворювальними чинниками ментальності є такі аспекти: філогенетична спадковість; готовність до реакції на зовнішній і внутрішній світ людини та організація такої готовності; зв’язок готовності з попереднім індивідуальним досвідом; спрямований і динамічний вплив готовності на активність і поведінку. Причиною великих збурень і духовних пошуків, спричинених лібералізацією, що вилилось у нестримне оновлення мистецтва (авангардизм у літературі, живописі, скульптурі тощо) стали вже перші хвилі хрущовської “відлиги”. Спроби демократизації суспільства породжували в душах людей сподівання на українське відродження зразка 20-х pоків, коли в художній культурі бурхливо створювалися мистецькі школи, напрями, пристрасні літературні дискусії. Саме в 60-х роках молоде покоління письменників, назване шістдесятниками, почало орієнтуватися не на сучасних їм класиків соціалістичного реалізму, а на кращі мистецькі взірці початку XX ст. Соціальні катаклізми, які і лягли в основу їхньої творчості (війна, відбудова, репресії), вплинули на формування світогляду, сприяли масштабності мислення, відчуття причетності до історії та відповідальності за долю свого народу. Культурницький рух молодої інтелігенції, зокрема підвищений інтерес до художньоестетичних феноменів, що визначають український народ як націю – до його ментальності, самобутності, місця у світовому просторі став своєрідною моральною опозицією тоталітарному режиму. Водночас в українській інтелектуальній традиції питання ментальності розвивається не лише в теоретичному аспекті, а у напрямку вирішення життєво важливих проблем етнокультурного буття спільноти. Аналіз основних досліджень і публікацій. Джерелами вивчення означеної проблеми є насамперед публікації самих шістдесятників, які дають можливість глибше зрозуміти представників даного історичного (...truncated)