Ideological and artistic factors of the revival of national culture in the crisis periods of 1917-1930 and the end of the 1950s - the beginning of the 1970s.

Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв № 3’2021_____ УДК 7.036 (477) Цитування: Шевченко М. Є. Ідеологічні та художні чинники відродження національної культури у кризові періоди 1917-1930-х та кінець 1950-х – початок 1970-х років. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв : наук. журнал. 2021. ғ 3. С. 79-86. Шевченко Мирослава Євгеніївна, аспірантка Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України ORCID: https://orcid.org/ 0000-0002-4243-024X © Shevchenko M. (2021). Ideological and artistic factors of the revival of national culture in the crisis periods of 1917-1930 and the end of the 1950s - the beginning of the 1970s. National Academy of Culture and Arts Management Нerald: Science journal, 3, 79-86 [in Ukrainian]. ІДЕОЛОГІЧНІ ТА ХУДОЖНІ ЧИННИКИ ВІДРОДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ У КРИЗОВІ ПЕРІОДИ 1917-1930-Х ТА КІНЕЦЬ 1950-Х – ПОЧАТОК 1970-Х РОКІВ Мета статті полягає у необхідності дослідження ідеологічних та художніх чинників відродження національної культури у кризові періоди 1917-1930-х та кінця 1950-х – початку 1970-х рр., аналізі спільних намірів та творчих здобутків у творенні нових догм української культури, вплив політичних процесів на культуру та мистецтво. Методологія дослідження ґрунтується на аналітичному методі, що полягає у вивченні історичних, мистецтвознавчих та культурологічних джерел. Культурно-історичний – для розгляду загального стану українського образотворчого мистецтва означених періодів, мистецтвознавчий – дає аналіз явища в мистецькому контексті. Історично-порівняльний метод шляхом порівняння дає можливість виявити спільність та відмінність історичних процесів та явищ. Наукова новизна полягає у виявленні ідеологічних та художніх чинників відродження національної культури у кризові періоди 1917-1930-х та кінця 1950-х – початку 1970-х рр. Висновок. Розкрито основні засади ідеологічних та художніх чинників творення національної культури у періоди 1917-1930-х та кінця 1950-х – початку 1970-х рр. Проаналізовано основні принципи та методи відродження української культури у зазначені періоди. Ключові слова: культура ХХ століття, шістдесятники, національна культура, мистецтво ХХ століття Shevchenko Mуroslava, Postgraduate Student of the Institute of Contemporary Art of the National Academy of Sciences of Ukraine Ideological and artistic factors of the revival of national culture in the crisis periods of 1917-1930 and the end of the 1950s - the beginning of the 1970s. The purpose of the article is to study the ideological and artistic factors of the revival of national culture in the crisis periods of 1917-1930 and late 1950's - the early 1970s, analysis of common intentions and creative achievements in creating new dogmas of Ukrainian culture, the impact of political processes on culture and art. The methodology is based on the analytical method, which consists of the study of historical, art, and cultural sources. Cultural-historical to consider the general state of Ukrainian fine arts of these periods, art history - provides an analysis of the phenomenon in an artistic context. The historical-comparative method, by comparison, makes it possible to identify commonalities and differences between historical processes and phenomena. The scientific novelty is to identify ideological and artistic factors in the revival of national culture in the crisis periods of 1917-1930's and late 1950's - early 1970's. Conclusion. The basic principles of ideological and artistic factors of the creation of national culture in the periods of 1917-1930 and the end of the 1950s - the beginning of the 1970s are revealed. The basic principles and methods of the revival of Ukrainian culture in the specified periods are analyzed. Keywords: culture of the twentieth century, the sixties, national culture, art of the twentieth century. Актуальність теми. Осмислення та аналіз ідеологічних та художніх чинників у кризові періоди 1917-1930-х та другої половини ХХ століття є необхідними у контексті розуміння художніх процесів, впливів на мистецтво та культуру сьогодення. Сенсом обох мистецьких цілей було творення національного як за мовою, так і за змістом мистецтва. Відтак ©Шевченко М. Є., 2021 79 Культурологія важливо дослідити проблему формування українського національного мистецтва на початку ХХ ст. та чинники, діяльність яких спрямовувалася на націотворчий контекст мистецтва. Досі не досліджувався порівняльний аспект двох кризових періодів 1917-1930-х та 1960-1970-х ХХ століття. Для усвідомлення надбання національної культури другої половини ХХ століття – є графіка художників-шістдесятників, у контексті відродження національного мистецтва. Доля представників цих двох мистецьких періодів вказує на певну циклічність. Європейський учений Т. Еліот писав: «Я не хотів би вдавати, ніби політика й культура не мають нічого спільного. Коли б вони могли існувати цілком окремо, проблема справді була б простішою. Політична структура нації має істотний вплив на її культуру і навпаки – сама зазнає істотного впливу з її боку», тому чи не найточніше видно зв‘язок культури та політики безпосередньо по історичному перебігу подій ХХ століття [6, 147]. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Для дослідження виявів ідеологічних та художніх чинників відродження національної культури у кризові періоди взяті для дослідження матеріали першоджерел: періодичні видання, листи, мемуарна література, епістолярна спадщина. Ці джерела зібрані з різних архівів, бібліотек, частина з цих матеріалів вперше використовується в науковому дослідженні. Про становлення мистецтва початку ХХ століття писали: М. Біляшівський, В. Модзалевський, Д. Щербаківський, Л. Членова, К. Широцький, О. Строчай, Р. Шмагало, В. Рубан, О. Лагутенко, Ф. Шміт. Явище шісдесятництва переосмислене у науковців: О. Роготченка статті «Соціалістичний реалізм і тоталітаризм», І. Жиленко «Homo feriens», Л. Алексєєвої, П. Голдберга «Покоління відлиги», Л. Смирної, М. Юр, О. Лагутенко, О. Федорука, Г. Скляренко та інших. Революційні події 1917-1921 років істотно вплинули на культурний розвиток, де митці потребували самореалізації та плацдарму для творчого зростання, натомість з‘явилася необхідність повної віддачі культурного потенціалу потребам та запитам Радянського Союзу. Тяжіння митців до кращих зразків світового мистецтва спонукало до появи цілковитого новаторства у стильовому та концептуальному мистецтві, виникнення нових форм вираження. Враховуючи важкі наслідки революційних подій для України, варто зазначити, що 80 Шевченко М. Є. подальший історичний період відзначився неабияким підйомом української культури та мистецтва зокрема. Регенерація української державності її відстоювання та закріплення позицій, сприяли пробудженню національної свідомості українців, безпосередньо інтелігенції. І, як наслідок, вплив цих віянь на культуру, адже саме інтелігенція є високодуховною і ідейною, рушійною силою культури. І саме цей окіл людей є найбільш освіченим, продукує та насаджує культурні цінно (...truncated)