ДІАГНОСТУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ ДО СЦЕНІЧНОГО ПАРТНЕРСТВА

Проблеми підготовки сучасного вчителя № 16, 2017 УДК 378.011 Хуан Ханьцзе ДІАГНОСТУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ ДО СЦЕНІЧНОГО ПАРТНЕРСТВА У статті розглянуто методичні підстави для діагностування готовності майбутнього вчителя музики до сценічного партнерства в ансамблевому виконавстві. Подається визначення та висвітлюється структура феномену. Виокремлюються компоненти готовності – аксіологічний, когнітивно-рефлексивний, діяльнісно-операційний, мотиваційновольовий, комунікативний. Відповідно до компонентної структури обґрунтовуються критерії (ціннісно-мотиваційний когнітивно-креативний операційно-вольовий, рефлексивний) та показники. Прогнозуються гіпотетичні рівні готовності до сценічного партнерства у студентівмузикантів. Ключові слова: готовність до сценічного партнерства, ансамблеве виконавство, майбутній учитель музики, критерії та показники готовності до сценічного партнерства, гіпотетичні рівні готовності студента-музиканта до сценічного партнерства. Рассмотрены методические основания диагностирования готовности будущего учителя музыки к сценическому партнерству в ансамблевом исполнительстве. Предложено определение и компоненты готовности – аксиологический, когнитивно-рефлексивный, деятельностнооперационный, мотивационно-волевой и коммуникативный как интегральный. Обоснованы критерии (ценностно-мотивационный, когнитивно-креативный, операционно-волевой, рефлексивный) и показатели. Спрогнозированы гипотетические уровни готовности студента-музыканта к сценическому партнерству. Ключевые слова: готовность к сценическому партнерству, ансамблевое исполнительство, будущий учитель музыки, критерии и показатели готовности к сценическому партнерству, гипотетические уровни готовности студента-музыканта к сценическому партнерству. The article describes the methodological basis for diagnosing of readiness for scenic partnership of the future music teacher within the framework of ensemble performance. The definition of readiness for scenic partnership based on dialogue is proposed in this article, and such readiness is specified in terms of scenic performance of the musician and the preparation for scenic permormance. The structure of this phenomenon is described. The readiness , which is being studied, is analyzed as integral personal and professional qualities. The following components of readiness are singled out: axiological, cognitive-reflexive, 184 Проблеми підготовки сучасного вчителя № 16, 2017 activity-operational, motivational-volitional and communicative components as the integral one. The following criteria and indicators are grounded according to the component structure: value-motivational, cognitive-creative, operationalvolitional, reflexive. The hypothetical levels of readiness of a music student for scenic partnership are predicted. Key words: readiness for scenic partnership, ensemble performance, future music teacher, criteria and indicators of readiness for scenic partnership, hypothetical levels of the music student’s readiness for scenic partnership. Підготовка фахівця будь-якої сфери діяльності, тим більше підготовка вчителя, передбачає розвиток у нього здатності до діалогу як універсальної категорії людського буття (за визначенням М. Бахтіна [1], згідно ідей школи діалогу культур В. Біблера [2]). В контексті мистецької освіти, особливо стосовно виконавських мистецтв (щодо музикантів, акторів, танцівників), чинником, що засвідчує сформованість такої здатності як особистісної і професійної якості є сценічне партнерство. Для майбутнього вчителя музики професійний складник здатності до діалогу стосується і сценічної творчості студента-музиканта, і умінь діалогічного спілкування з учнями, батьками, колегами. У такий спосіб, формування готовності до сценічного партнерства як якості музиканта-виконавця неминуче транспонується у педагогічну діяльність і акумулюється в особистісних якостях фахівця. Значущість діалогу в сучасних соціокультурних реаліях зумовлює актуальність сценічного партнерства в підготовці педагогів-музикантів. Професійна підготовка майбутнього вчителя музики різноаспектно розглядається у психолого-педагогічних джерелах (Н. Гуральник, І. Зязюн, А. Козир, Г. Падалка, О. Реброва, В. Федоришин, В. Черкасов, О. Щолокова). Різні грані фахової підготовки майбутнього вчителя музики є предметом аналізу вчених Китаю (Вей Чунг, Уань Юань, У Іфан, Ху Маньлі, Цой Сяо Юй,, Чен Дін, Чжан Яньфен). У тому числі, в центрі уваги постала сценічна творчість студента-музиканта в контексті майбутньої педагогічної діяльності (Л. Бочкарьов, Люй Цзін, Д. Юник, Ю. Цагарелі). Феномен сценічного партнерства вивчається стосовно творчості драматичного актора (Г. Крісті, Люй Янь, Лю Лю, В. Топорков). Такий важливий складник професіоналізму педагога-музиканта, як здатність до партнерства, що є необхідним для вмінь учителя встановлювати суб’єктсуб’єктні взаємини, вести діалог, залишається мало дослідженим. Потужний потенціал для формування цієї якості у вчителя музики містить сценічний виступ, передусім ансамблеве виконавство, що як художній феномен не може реалізуватися поза розвитком готовності до сценічного партнерства. Метою статті є окреслення структури феномену сценічного партнерства як професійної якості майбутнього вчителя музики, що спрямовує діагностування у студента-музиканта готовності до нього. В обґрунтуванні діагностувальної процедури готовності до 185 Проблеми підготовки сучасного вчителя № 16, 2017 сценічного партнерства застосовано методи прогнозування на підставі теоретичного узагальнення сутності ключових понять – сценічного партнерства і готовності майбутнього вчителя музики до сценічного партнерства. Сценічне партнерство, в основі якого діалог, є багатоскладовим: це одночасно спілкування з партнерами на сценічному майданчику, спілкування з глядачами, з колегами, що перебувають за лаштунками, з великою кількістю об’єктів, які несподівано можуть привернути до себе увагу виконавця і вимагати миттєвої реакції. Це спілкування у творчому колективі і за його межами (в соціумі) [4, с. 128]. Підготовка майбутнього вчителя музики не мислиться поза його виконавською діяльністю. Разом з тим, виконавство невід’ємне від сценічної практики, а музичний образ розгортається в оприлюдненні творів на публіці, у сценічному виступі [3]. Сценічне партнерство пов’язано з ансамблевим виконавством, що акумулює професійно необхідні комунікативні вміння вчителя музики, оскільки музичне ансамблеве виконавство невід’ємне від сценічного партнерства як взаємодії музикантів, що є партнерами у створенні виконавської інтерпретації музичного художнього образу. Таким чином, сценічне партнерство є низкою багатогранних зв’язків між партнерами – суб’єктами творчого процесу, які реалізуються у спільно знайденому балансі інтерпретаційних рішень у художньому образі, що беззастережно приймається кожним з виконавців – учасників ансамблю як особистісна і мистецька цінність, сформована на основі розвиненості у них особистісної і художньої емпатії та здатності рефлексії, й цілісн (...truncated)