Morphological changes of tissues in teeth with incomplete formation of the root
ПАТОЛОГIЯ
ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
УДК:616.314-007.13-091.8
М.Я. Пішковці, Ю.В. Бісярін
Морфологічні зміни тканин зубів з незавершеним формуванням кореня
Львівський національний медичний університет ім. Д. Галицького
Ключові слова: зуб, формування кореня, дентин, одонтобласти.
Морфологічно досліджено групу видалених зубів з незавершеним формуванням кореня, в результаті виявлено ознаки гіпоплазії
всіх тканинних компонентів, що може призвести до порушення процесу прорізування зубів та їх ретенції.
Морфологические изменения тканей зубов с неоконченным формированием корней
М.Я. Пишковци, Ю.В. Бисярин
Морфологически изучена группа удаленных зубов с несформированным корнем, в результате обнаружены признаки гипоплазии всех компонентов тканей, что может привести к нарушению процесса прорезывания зубов и их ретенции.
Ключевые слова: зуб, формирование корня, дентин, одонтобласты.
Патология. – 2012. – №3 (26). – С. 52–54
Morphological changes of tissues in teeth with incomplete formation of the root
M.Ya. Pishkovtsi, Yu.V. Bisyarin
The group of extracted teeth with incomplete formation of roots was morphologically analyzed. The signs of hypoplasia of all tissue
components that can cause disorders in the process of eruption of teeth and their retention were revealed in the result.
Key words: tooth, formation of the root, dentine, odontoblasts.
Pathologia. 2012; №3 (26): 52–54
Продовження. Початок: Патологія. – 2012. – №2 (25).
орушення прорізування зубів та їх затримка у
щелепі – патологічний процес, що продовжують
вивчати клініцисти через різноманітну клінічну картину,
їх аномальне положення у щелепі та велику кількість
зубо-щелепових деформацій, до яких призводять ретеновані зуби [2]. Проте сьогодні відсутня єдина думка
стосовно терміну, що характеризує ретеновані зуби. Одні
автори вважають ретенованим зуб, що не прорізався
після завершення фізіологічного терміну прорізування
із завершеним формуванням кореня, інші – зуб із незавершеним формуванням кореня [3].
Дані спеціалізованої літератури засвідчують, що
процес прорізування зубів пов’язаний із формуванням
кореня, і прорізування зуба відбувається при наполовину
сформованому корені [5]. Hunter (1980) вказує, що в процесі росту корінь впирається в дно лунки, і це призводить
до прорізування коронки.
А.Р. Андрєйщев і співавт. стверджують про взаємозв’язок між ступенем формування кореня зуба і ступенем прорізування його коронки. Автори вважають, що
після прорізування коронки, що вступає в оклюзійний
взаємозв’язок, корінь продовжує формуватись, і зуб
прорізується при сформованому корені на 0,5–0,8 його
довжини [1].
За даними Т.А. Точиліної (1985), всі зуби проходять 8
стадій розвитку. Н.П. Стадницька і співавт. підтверджують це на основі власних досліджень формування і розвитку третіх молярів і виділяють наступні стадії [4]:
• формування фолікули зуба – на рентгенограмі визначається чітке вогнище розрідження кісткової тканини округлої форми, оточене тонким вінчиком;
• початок формування коронки зуба – з’являються
перші ознаки мінералізації в ділянці горбів;
• коронка зуба сформована на 1/2;
• коронка зуба сформована повністю, інтенсивна тінь
емалі, що оточує дентин;
• початок формування коренів – прослідковується
добре мінералізована ділянка біфуркації;
• корені зуба сформовані на 1/2;
П
•
корені зуба сформовані на 2/3, верхівки не сформовані;
• завершене формування зуба, верхівки коренів закриті.
Проаналізувавши дані наукової літератури, схиляємось до думки, що не слід вважати ретенованими зуби,
процес формування кореня яких ще не завершився.
Мета роботи
Вивчити патогістологічні трансформації тканин видалених зубів з незавершеним формуванням кореня
(6–7 стадія розвитку зубів згідно до класифікації
Т.А. Точиліної) і виявити зміни, що можуть призвести до
порушення процесу прорізування зубів і їх ретенції.
Матеріали і методи дослідження
Морфологічне дослідження проведено на зубах ІІ
групи – зуби з незавершеним формуванням кореня, в
яку включено 8 видалених зубів у осіб віком 11–17 років,
серед яких 6 дівчат, 1 хлопець (у однієї дівчини досліджено 2 зуби). У групі дослідження – зуби на 6–7 стадії
розвитку, згідно до класифікації Т.А. Точиліної, з високою ймовірністю розвитку ретенції через несприятливі
топографо-анатомічні умови: недостатність місця для
їх прорізування, відхилення зуба від вертикальної осі,
або вони зумовлювали скупченість фронтальних зубів, а
також видалені за ортодонтичними показниками (нижні
треті моляри, другі премоляри верхньої щелепи).
Операційний матеріал фіксували в 10% розчині
формаліну. Термін фіксації тривав не менше 48 годин.
Після фіксації матеріал ретельно промивали проточною
водою, з метою обезжирення препарат проводили через
батарею спиртів наростаючої концентрації (50, 70, 96°),
а далі через спирти низхідної концентрації. Декальцинацію проводили за схемою, описаною в раніше [6].
Тканинний блок заливали у парафін і виготовляли зрізи
на ротаційному мікротомі «Leica» завтовшки 5–6 мкм
забарвленому гематоксилін-еозином за загальноприйнятою методикою.
© М.Я. Пішковці, Ю.В. Бісярін, 2012
52
Патологія, 2012, №3 (26)
Морфологічні зміни тканин зубів з незавершеним формуванням кореня
Результати та їх обговорення
Розподіл пульпи на шари відсутній, у клітинному
складі переважають зірчасті фібробласти, що розміщуються невпорядковано, на значному відрізку тканина
гіпоцелюлярна, зрілі фібробласти веретеноподібної
форми складають значно меншу частину клітинної
популяції. Ступінь колагенізації пульпи низький, колагенові пучки розпушені, розміщуються невпорядковано, співвідношення з основною речовиною також
порушене, місцями остання переважає (рис. 1). Ступінь
васкуляризації пульпи зменшений, переважають дрібні
судини капілярно-синусоїдального типу, дрібні артерії
та вени поодинокі. Отже, повноцінне мікроциркуляторне русло пульпи не сформоване, судинний склад
має значні диспропорції. Клітинний склад судинних
стінок звичайний, дистрофічно-проліферативні зміни
ендотелію відсутні.
Рис. 3. Скупчення мікрокальцинатів у пульпі, що формують
дентиклі (гематоксилін-еозин. Зб.: об. 40, ок. 10.)
Отже, у пульпі дослідженої групи виявлено прояви
гіпоплазії, що полягають у гіпоцелюлярності, порушенні
васкуляризації та зменшенні кількості нервових стовбурів, одночасно виявлено склеротично-атрофічні зміни з
наявністю дентиклів.
Розподіл дентину на шари відсутній, дентинні канальці неоднорідні за діаметром, трапляються кістозно
змінені канальці. Ступінь мінералізації дентину неоднорідний, у цілому низький. Морфологічні зміни свідчать
про наявність дифузних гіпопластично-атрофічних змін
дентину.
Рис. 1. Ділянка пульпи з низьким ступенем колагенізації,
колагенові пучки розпушені, розміщуються невпорядковано
(гематоксилін-еозин. Зб.: об. 10, ок. 10.)
Ступінь іннервації пульпи також значно зменшений:
наявні лише поодинокі тонкі нервові стовбури, що мають
ознаки набряку (рис.2). Водночас виявлено поодинокі
мікрокальцинати, що формують дрібновогнищеві скупчення дентиклів (рис. 3). В окремих випадках морфологічні зміни пульпи (...truncated)