Distance Learning Management Systems

Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері 2022, Том 5 № 1 УДК 005.3:37.018.43 DOI: 10.31866/2617-796X.5.1.2022.261291 Ткаченко Ольга, кандидат фізико-математичних наук, доцент, доцент кафедри інформаційних технологій та дизайну, Державний університет інфраструктури та технологій, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-1800-618X Тирков Владислав, магістрант, кафедра інформаційних технологій та дизайну, Державний університет інфраструктури та технологій, Київ, Україна http://orcid.org/0000-0002-3356-1838 СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДИСТАНЦІЙНИМ НАВЧАННЯМ Метою статті є дослідження, аналіз і розгляд загальних проблем та перспектив щодо розробки систем управління навчальними процесами з можливістю підтримки тих, хто навчається дистанційно, використовуючи новітні технології. Методами дослідження є методи семантичного аналізу основних понять цієї предметної сфери (системи управління навчальними процесами). У статті розглянуто підходи до розробки та функціонування системи управління навчанням. Новизною проведеного дослідження є аналіз функціонування сучасних систем управління навчанням і систем навчання, результати якого можуть застосовуватися під час розробки власної системи управління навчанням, що є актуальним у сучасних умовах онлайн-навчання. Висновки. У роботі розглянуто відомі погляди на дистанційне навчання, проаналізовано сучасні інформаційні системи управління дистанційним навчанням. Ураховуючи результати проведеного аналізу, прийнято рішення щодо розробки інформаційної системи управління навчальними процесами в умовах дистанційної освіти. Ключові слова: інформаційні системи навчання; інформаційні системи управління навчанням; інформаційні технології; інформаційно-комунікаційні технології; дистанційне навчання. Вступ. У світі час від часу виникають проблеми, які переводять багато галузей науки, виробництва, освіти в інший формат, відмінний від так званого «звичайного життя». Останнім часом однією з таких галузей є освіта. Це обумовлено, зокрема, пандемією, спричиненою COVID-19. Як і в інших галузях, у системі освіти потрібно було шукати альтернативу офлайн-навчанню та шляхи переходу до онлайн-навчання (дистанційного навчання). © Ткаченко О. І. © Тирков В. А. 67 Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері 2022, Том 5 № 1 На сьогодні навіть високорозвинені країни не завжди можуть виконувати соціальне замовлення суспільства на освітні послуги за допомогою збільшення витрат на освіту, розширення закладів освіти й інших традиційних заходів. Усе це й обумовило розробку нових нетрадиційних методів і засобів навчання. Дистанційне навчання (Distance Learning, Distance Education) – форма організації освітнього процесу, основою якої є самостійна робота особи, що навчається. Це дає змогу студенту здійснювати навчання в зручний для нього час у віддаленому від викладача місці, тобто дистанційно (Міністерство освіти і науки України, 2013). Такий тип навчання дає змогу здобути освіту широкому колу пересічних громадян, які мають певні обмеження для офлайн-навчання. Значна кількість людей має вікові обмеження, через що дистанційну форму навчання інколи називають освітою дорослих (adult education). Дистанційне навчання (ДН) передбачає таку організацію навчального процесу, коли студент навчається самостійно за розробленою викладачем програмою і, навіть перебуваючи на відстані, може вести діалог з ним за допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) (Самолюк та Швець, 2013). Сучасне поширення та популярність ДН обумовлені розвитком інформаційних технологій (ІТ), інформаційних систем навчання та інформаційних систем управління навчальними процесами. Дистанційна освіта – відкрита система навчання, яка використовує сучасні технології та мультимедіа для сприяння активному діалогу між викладачем і студентом. Завдяки розвитку інтернету, мультимедійних, телекомунікаційних технологій та ІТ такий вид навчання дає змогу студентам вибирати місце, час і швидкість навчання. Дослідженню проблем, переваг і недоліків дистанційної освіти присвячена робота В. М. Прібілової (Прибилова, 2017). Питанням підготовки фахівців в умовах ДН присвячені роботи багатьох учених і викладачів (Дистанційна освіта; Кухаренко та Бондаренко, 2020; Використання платформи дистанційного навчання е-learning.org. ua в освітньому процесі професійно-технічного навчального закладу, 2016). Використання інформаційних систем навчання та інформаційних систем управління ДН розглядають з різних позицій: методичних (Методичні рекомендації дистанційної освіти, 2022); онтологічних (Тkachenko, Olha, Тkachenko, Oleksandr and Тkachenko, К., 2020; Ткаченко, О., Ткаченко К. та Боняр, 2020); практичної реалізації (Логінова та ін., 2021). Сучасні способи та засоби ІТ в освіті дають змогу підвищити ефективність роботи як викладача, так і студента (Гуревич, Кадемія та Шевченко, 2012). Значну увагу приділено розгляду систем управління навчанням, складанню тестових завдань, надійності й оптимізації тестів для комп’ютерного тестування знань. Проблемам та перспективам ДН в сучасних умовах присвячена робота, в якій розглянуто використання хмарних технологій в освіті (Gottsegen, 2019; The Main Benefits & Challenges of Cloud Computing in Education; Riddle). Розробка систем управління навчальними процесами, в тому числі й у режимі дистанційної освіти, які підтримують користувачів у процесах онлайн-навчання, є актуальною проблемою. Інформаційні системи управління ДН мають надавати студентам такі можливості: взаємодію із системою незалежно від апаратної чи програмної платформи 68 Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері 2022, Том 5 № 1 ПК; відсутність необхідності придбання ліцензій на програмне забезпечення для доступу до навчального контенту; забезпечення доступу до інформації в режимі реального часу; мінімальні вимоги до швидкості передачі; режим колективної роботи в класах; режими індивідуальної роботи для студентів. Відповідно до мети основними завданнями статті є дослідження систем управління ДН, визначення їх ефективності, актуальності та шляхів розвитку, аналіз вже наявних систем управління освітою в розрізі складової ДН. Результати дослідження. ДН – сукупність технологій, що забезпечують: –– доступ до основного навчального контенту; –– інтерактивну взаємодію студентів і викладачів; –– надання студентам можливості самостійної роботи для засвоєння навчального контенту. Сучасне ДН ґрунтується на використанні середовищ передачі навчального контенту, методів навчання, засобів надання навчального контенту, засобів тестування знань студентів і безпосередньо самого навчального контенту. На рис. 1 викладач взаємодіє зі студентами, веде групи, визначає тести, заліки, екзамени; студент реєструється на онлайн-курсах, одержує підтримку викладача, працює в групі студентів, проходить тести, складає заліки, екзамени; дирекція (ректорат, деканат) керує навчальним процесом, створює групи, взаємодіє з викладачами; кафедра розробляє підручники, складає тестові завдання (...truncated)