Media Library as a Resource Center for Quality Assurance of the Educational Process

Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері 2022, Том 5 № 2 УДК 02:[37.014.6:005.642.4:024 DOI: 10.31866/2617-796X.5.2.2022.270131 Хрущ Світлана, заступник декана факультету дистанційного навчання, Київський національний університет культури і мистецтв, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-9349-7762 МЕДІАТЕКА ЯК РЕСУРСНИЙ ЦЕНТР ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ Метою статті є дослідження діяльності медіатек у розрізі провадження освітнього процесу, а також висвітлення сучасних інноваційних підходів до організації якісно нового освітнього простору. Методи дослідження. У процесі дослідження використано загальнонаукові методи, такі як гіпотетичний метод, метод аналізу та синтезу, що дало змогу авторові проаналізувати діяльність медіатек в освітньому контексті з погляду ресурсного забезпечення якості освітнього процесу. Наукова новизна дослідження полягає у висвітленні сучасних підходів до організації інноваційного освітнього простору із залученням інформаційних технологій для надання якісних інформаційних послуг, спрямованих на навчальну та наукову діяльність. Висновки. Освітній складник є пріоритетним у діяльності бібліотек, тому важливим є забезпечення доступу до якісної наукової та навчальної інформації. Крім надання широкого спектра інформаційних послуг, медіатека має бути простором для комунікації різних соціальних груп населення з метою здійснення популяризації освіти та реалізації концепції освіти впродовж всього життя. Завдяки діяльності Української бібліотечної асоціації, яка підписала Меморандум про співпрацю з Міністерством цифрової трансформації для сприяння розвитку цифрової грамотності, велика кількість бібліотек України перетворилася на освітні хаби з покращення цифрових навичок населення на базі платформи «Дія. Цифрова освіта». Більшість українських бібліотек запроваджує освітні проєкти, які спрямовані на покращення знань у різних галузях науки та культури. У цій статті розглянуто та проаналізовано вітчизняний і зарубіжний досвід діяльності медіатек як освітніх хабів, спрямованих на створення та надання доступу до якісно нового освітнього контенту. Ключові слова: медіатека; бібліотека; освітня діяльність; освітній хаб; інформаційні послуги. Вступ. У людській свідомості бібліотека завжди буде осередком просвітництва та культури. Постійна потреба в інформації примушувала звертатися до літературних джерел, доступ до яких століттями надавали книгозбірні. З розвитком технологій інформатизація вийшла на новий рівень і кожен може знайти © Хрущ С. С. 270 Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері 2022, Том 5 № 2 відповідь на будь-яке запитання, маючи доступ до інтернету. Тому необхідність трансформації бібліотек в їх традиційному розумінні до сучасних медіатек усвідомлюють в усьому світі. Якість бібліотечного обслуговування залежить від якості бібліотечно-інформаційних послуг, що спрямовані на інтереси користувачів і задоволення їхніх інформаційних запитів. ДСТУ ISO 16439:2016 (ISO 16439:2014, IDT) «Information and documentation – Methods and procedures for assessing the impact of libraries. Інформація та документація. Методи та процедури оцінювання впливу бібліотек» (Державний Стандарт України, 2016), прийнятий в Україні, розроблено з ціллю стратегічного планування та управління в бібліотеках, а також для підвищення цінності бібліотек у наукових дослідженнях, освіті, культурі, їх важливості для соціального та економічного життя. Це означає, що роль бібліотек для суспільства, його становлення та розвитку є досить важливою. Тому створення такої системи надання інформаційно-бібліотечних послуг, яка постійно розвивається й удосконалюється, ефективно впливає на здійснення підготовки висококваліфікованих фахівців, зокрема на якість освітнього і науково-дослідного процесів, що є досить важливим завданням. Результати дослідження. Ролі бібліотек у сучасному житті, зокрема освітньому складнику впливу бібліотек на суспільство, присвячені дослідження багатьох науковців. А. Венідиктова у своїй праці «Міжнародні стандарти якості бібліотечноінформаційного обслуговування» (2017) зазначає, що вплив бібліотек на особу, відповідно до ДСТУ ISO 16439:2016, може призвести до таких позитивних результатів, як, наприклад, підвищення компетенцій, поведінкові зміни, успіхи в навчанні та кар’єрі. Крім того, незмінним залишається позитивний вплив бібліотек на успіхи в наукових дослідженнях, у навчанні, розвитку професійності. У кожному із зазначених напрямів інформаційна діяльність сучасної медіатеки спрямована на заощадження часу в процесі пошуку інформації, удосконалення навичок аналізу та синтезу опрацьованої інформації, дослідницьких навичок і критичного мислення, а також підвищення інформаційної грамотності в цілому. За допомогою зацікавлення окремих осіб та їх залучення до бібліотек як користувачів інформаційних послуг вплив бібліотечної установи може поширюватися на соціальні групи, спільноти, громади. Отже, популяризація діяльності медіатек, зокрема їх освітнього складника, залежить від впливу на кожну людину та суспільство в цілому. Такий вплив буде сприяти позитивній ролі бібліотеки в суспільному житті, залученню дослідницьких грантів, найкращих дослідників, викладачів, учителів, науковців, студентів. Маючи потужні інформаційні ресурси, книгозбірні є незамінними партнерами освітніх установ, які можуть забезпечувати якісно новий рівень сучасної освіти, застосовуючи інноваційні цифрові технології. Результати аналізу українських і закордонних бібліотечних вебсайтів у роботі Л. Сісіної (2020) свідчать про різні освітньо-комунікаційні практики, які пропонують бібліотеки на юридичні, економічні, культурні й освітні теми. Характер і зміст практик спілкування визначаються метою діяльності, кількістю користувачів і рівнем їхньої кваліфікації, формою взаємодії (традиційна чи віртуальна). Найактуальнішими формами такої взаємодії є семінари-тренінги, диспути, читацькі 271 Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері 2022, Том 5 № 2 конференції, презентації книг, відеолекції, вечір запитань і відповідей, виставкові проєкти й інші заходи, спрямовані на підвищення рівня освіти громадян. Аналіз проєктної діяльності українських бібліотек показує, що більшість проєктів спрямована на задоволення освітніх потреб суспільства. За даними Національної бібліотеки України ім. Я. Мудрого (Лагута, 2021), серед проєктів, поданих бібліотеками до Українського культурного фонду за підсумками грантового сезону 2021 р., переважають такі: – «Від скіфів до зірок» – створення та популяризація книги з 3D аудіовізуальними образами та квестом на основі AR-технологій (Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія); – «На користь розумового процвітання…» (Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара); – «Літній читальний зал “LITERA”» (Одеська національна наукова бібліотека); – «Літературно-театральний хаб як варіативний інструмент розвитку мережі б (...truncated)