A METHOD FOR ADJUSTING THE SOCIAL TENSION INDEX BASED ON METHODS FOR ASSESSING THE CONSISTENCY OF EXPERT ESTIMATES

32 KPI Science News ISSN print 2617-5509, ISSN electronic 2663-7472 2025 / 3 DOI: 10.20535/kpisn.2025.3.339188 ÓÄÊ 519.8, 004.9 М.О. Щьоголєв1*, В.В. Циганок1, 2 КПІ ім. Ігоря Сікорського, Київ, Україна 1 Інститут проблем реєстрації інформації НАН України, Київ, Україна 2 Відповідальний автор: * МЕТОД КОРИГУВАННЯ ІНДЕКСУ СОЦІАЛЬНОЇ НАПРУЖЕНОСТІ НА ОСНОВІ МЕТОДІВ ВИЗНАЧЕННЯ УЗГОДЖЕНОСТІ ЕКСПЕРТНИХ ОЦІНОК Проблематика. Соціальна напруженість є предметом багатьох сучасних соціологічних досліджень, оскільки вона має значний вплив на успішність реалізації прийнятих рішень як на державному рівні, так і в бізнесі. Соціальну напруженість можна визначати на основі аналізу реакцій людей на новинні події у соціальних мережах. Отримання узагальнених оцінок впливу новинних подій на підвищення рівня соціальної напруженості ускладнюється тим, що відношення читачів різних інформаційних каналів до однієї й тієї самої новини можуть суттєво різнитись. Проблема застосовності методів визначення узгодженості експертних оцінок до задач, що не використовують експертну інформацію, залишається малодослідженою. Мета дослідження. Розроблення і тестування методу коригування індексу соціальної напруженості на основі методів визначення узгодженості експертних оцінок. Методика реалізації. Методика реалізації методу коригування індексу соціальної напруженості полягає у взаємодії бази знань системи підтримки прийняття рішень і методу визначення узгодженості експертних оцінок на основі мінімізації суми відстаней між попарно взятими оцінками. Результати дослідження. Запропоновано метод коригування індексу соціальної напруженості на основі методів визначення узгодженості експертних оцінок. Запропоновано методику визначення порогового значення узгодженості для оцінок впливу новинних публікацій на підвищення соціальної напруженості. У результаті застосування методу коригування індексу соціальної напруженості достовірність результатів оцінювання соціальної напруженості може бути підвищена. Висновки. Застосування методу коригування індексу соціальної напруженості на основі методів визначення узгодженості експертних оцінок дало можливість підвищити достовірність визначення соціальної напруженості у випадках, коли індекс узгодженості між оцінками впливів новинних подій нижчий за порогове значення узгодженості. Ключові слова: ñоціальна напруженість; соціальні мережі; новинна подія; система підтримки прийняття рішень; узгодженість оцінок; достатній для агрегації рівень узгодженості. Вступ Соціальна напруженість (СН) є предметом багатьох сучасних соціологічних досліджень, оскільки вона має значний вплив на успішність реалізації прийнятих рішень як на державному рівні, так і в бізнесі. Причиною СН є наявність невирішених соціальних протиріч, що проявляються у формі конфлікту думок, інтересів чи цінностей всередині суспільства. Різке зростання рівня СН спостерігається як реакція суспільства на деякі новинні події, що стосуються предмету протиріччя і порушують встановлений до того баланс. Щоб визначити динаміку зміни СН, зумовленої новинними подіями, а також ступінь впливу кожної новини на підвищення її рівня, розроблено математичну модель СН, побудовану на аналізі емоційності коментарів із соціальних мереж. Для побудови математичної моделі використано систему підтримки прийняття рішень мережевої структури, яка розраховує індекс СН у кожний момент часу. Пропозиція для цитування цієї статті: М.О. Щьоголєв, В.В. Циганок, «Метод коригування індексу соціальної напруженості на основі методів визначення узгодженості експертних оцінок», Наукові вісті КПІ, № 3, с. 32–41, 2025. doi: https://doi.org/10.20535/kpisn.2025.3.339188 Offer a citation for this article: Maksym Shchoholiev, Vitaliy Tsyganok, “A method for adjusting the social tension index based on methods for assessing the consistency of expert estimates”, KPI Science News, no. 3, pp. 32–41, 2025. doi: https://doi.org/10.20535/kpisn.2025.3.339188 © The Autor(s). The article is distributed under the terms of the license CC BY 4.0 Прикладна математика Однією із проблем, яка виникає у процесі розрахунку цього індексу, є узгоджуваність оцінок, які отримують у результаті аналізу коментарів з різних інформаційних ресурсів (ІР). Причиною виникнення цієї проблеми є відмінності у поглядах читачів різних ІР щодо одних і тих самих новинних подій. Підрахунок узагальненого індексу напруженості на основі оцінок впливів новинних публікацій з низьким ступенем узгодженості може призвести до втрати інформативності цього індексу. Отже, постала проблема розробити методику визначення порогового значення узгодженості для оцінок впливу новинних публікацій на підвищення СН. Порогове значення потрібне для фільтрації тих оцінок впливу новинних публікацій, рівень узгодженості яких досить низький. Низький рівень узгодженості вказує на полярність думок читачів різних ІР, що може потенційно спричинити зростання рівня напруженості, тому наступним постало питання розробити метод коригування індексу СН на основі оцінок впливу новинних публікацій з низьким ступенем узгодженості. 1. Метод визначення соціальної напруженості на основі даних із соціальних мереж Основними методами визначення рівня СН, які найчастіше використовують сьогодні, є метод соціологічних опитувань і метод статистичних досліджень [1]. Перевагами методу соціологічних опитувань є можливість ставити питання, які прямо стосуються СН, можливість додатково отримати інформацію про респондентів, таку як вік, стать, місце проживання тощо. Найголовнішим недоліком цього методу є те, що результати соціологічних опитувань мають ретроспективний характер. Оскільки рівень СН може швидко змінюватись, а саме опитування та аналіз результатів анкетування потребують певного часу, остаточні результати на момент їх отримання можуть бути вже неактуальними. Важливим недоліком цього методу також є низька часова дискретність, що унеможливлює відстеження швидких коливань рівня напруженості. Метод статистичних досліджень, що використовує дані переважно державної статистики про рівень безробіття, смертності населення, злочинності тощо, вирізняється тим, що більшість даних для нього є у вільному доступі, і він дозволяє підраховувати індекси напруженості в окремих регіонах країни. Утім, він має низку суттєвих недоліків, серед яких найважливі- 33 шими є непрямий характер статистики, тобто дослідження лише факторів, які можуть вплинути на рівень напруженості, а не самі настрої у суспільстві, а також великий часовий розрив між досліджуваним часовим інтервалом і часом публікації аналітичних звітів. Метод визначення СН на основі даних із соціальних мереж потребує значно більшої технічної підтримки, ніж опитувальні та статистичні методи, але він дозволяє подолати їхні найсуттєвіші недоліки. По-перше, якщо налагоджено механізм збору даних із соціальних мереж в реальному часі, цей метод дозволяє отримувати актуальну інформацію про рівень напруженості в суспільстві з порівняно невеликою затримкою. Завдяки цьому з’являється можливість досліджувати зміну (...truncated)