SEMANTIC GROUPS OF EMOTIONAL VOCABULARY IN THE STORY “ THE DISPLACED PERSON” BY FLANNERY O’CONNOR

APSNIM, 2025, №:2 (40) МОВОЗНАВСТВО LINGUISTICS ISSN: 2411‑6181(on-line); ISSN: 2311‑9896 (print) Current issues of social studies and history of medіcine. Joint Ukrainian – Romanian scientific journal, 2025, № :2 (40), P. 86-91 УДК 811.111’37:821.111(73).09о’Коннор DOI 10.24061/2411-6181.2.2025.468 СЕМАНТИЧНІ ГРУПИ ЕМОЦІЙНОЇ ЛЕКСИКИ В ПОВІСТІ «THE DISPLACED PERSON» ФЛАННЕРІ О’КОННОР Анелія ПОЛЬЩАК, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ (Україна) SEMANTIC GROUPS OF EMOTIONAL VOCABULARY IN THE STORY «THE DISPLACED PERSON» BY FLANNERY O’CONNOR Aneliya POLSHCHAK, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv (Ukraine), ORCID ID: 0009‑0007‑9363‑0843; RESEARCHER ID: 250926‑004192. Polshchak Aneliya. Semantic Groups of Emotional Vocabulary in the Story «The Displaced Person» by Flannery O’Connor.The novelty of the study. The novelty of this research lies in identifying the semantic groups of emotional words that shape the story’s psychological depth and moral intensity, as well as in examining how these lexical units interact to construct meaning at the stylistic and conceptual levels. The aim of the article. The purpose of the study is to define and systematize the semantic groups of emotional vocabulary in «The Displaced Person» by Flannery O’Connor, to determine their functions within the narrative structure, and to elucidate how emotional meanings contribute to the author’s portrayal of alienation, guilt, prejudice, and divine justice. Methodology. The study employs elements of semantic, contextual, and componential analysis combined with stylistic interpretation and elements of cognitive poetics. Results and discussion. The semantic examination of the vocabulary revealed the key emotional domains, which include fear and anxiety, disgust and condemnation, as well as surprise and misunderstanding. These emotional categories are not randomly distributed throughout the narrative but are deeply embedded in the moral and psychological fabric of O’Connor’s story. The field of fear and anxiety reflects the characters’ confrontation with the unknown and their inability to adapt to social and moral change. Disgust and condemnation emerge from moral judgment and the clash of cultural values that shape human relationships within the text. The group of surprise and misunderstanding, in turn, mirrors the emotional tension arising from the conflict between personal perception and reality. Together, these emotional domains contribute to the overall tone of spiritual unease and ethical complexity characteristic of O’Connor’s prose. They also highlight her subtle exploration of human frailty, moral blindness, and the interwoven forces of confusion and prejudice. Thus, the analysis of emotional lexis demonstrates that O’Connor’s language functions as a powerful instrument for revealing the depths of human experience. Conclusions. The conducted semantic analysis of emotional vocabulary in Flannery O’Connor’s «The Displaced Person» allows several conclusions to be drawn. Firstly, the identified emotional domains – fear and anxiety, disgust and condemnation, surprise and misunderstanding – constitute a system of interrelated meanings that shape the story’s moral and psychological landscape. Secondly, these emotional fields reveal the depth of human conflict, emphasizing the characters’ spiritual insecurity, moral confusion, and resistance to change. Furthermore, the study demonstrates that emotional vocabulary in the story not only conveys psychological states but also functions as a tool of ethical commentary. Through the interplay of these emotional groups, O’Connor constructs a multidimensional vision of human frailty and moral blindness. Perspectives for future research. Further studies may extend this semantic approach to O’Connor’s other stories to explore how emotional vocabulary evolves across her oeuvre, reflecting the broader tendencies of mid-twentieth-century American moral discourse. Comparative analyses with the works of William Faulkner may also shed light on the regional and cultural dimensions of emotional semantics in Southern Gothic fiction. Keywords: emotional vocabulary, semantic groups, stylistic analysis, emotional connotation, literary discourse, author’s worldview, character portrayal, emotive language, Flannery O’Connor. Вступ. Сучасна лінгвістика активно досліджує мову емоцій як важливий компонент мовної картини світу. Емоційна лексика є провідним засобом відтворення внутрішніх переживань, оцінних установок і ціннісних орієнтирів людини. Особливої уваги заслуговує аналіз семантичних груп лексем, що позначають емоційні стани в художніх творах, оскільки саме вони дозволяють виявити закономірності формування емоційного тону, індивідуального стилю автора та засобів передачі психологічної напруги тексту. Повість Фланнері О’Коннор «The Displaced Person» є багатовимірним літературним твором, у якому конфлікт духовного, соціального та морального планів втілюється через систему емоційних проявів персонажів. Аналіз лексики, що позначає емоції, 86 у цьому тексті сприяє глибшому розумінню художнього світу письменниці, її релігійно-етичної концепції та мовних механізмів створення емоційного ефекту. Проблематика емоційної семантики має не лише теоретичну, а й прикладну значущість. Результати дослідження можуть бути використані в галузях стилістики, когнітивної лінгвістики, лінгвокультурології, а також у практиці навчання англійської мови з елементами емоційно-семантичного аналізу тексту. Отже, вивчення семантичних груп емоційної лексики у творчості Ф. О’Коннор сприяє розв’язанню актуальних наукових завдань, пов’язаних із пізнанням взаємозв’язку мови, емоцій і культури в художньому дискурсі. Останні наукові розвідки, присвячені емоційній лексиці в художніх текстах, демонструють інтеграцію Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. Спільний українсько-румунський науковий журнал. (АПСНІМ), 2025, № 2 (40), P. 86-91 Polshchak Aneliya. Semantic Groups of Emotional Vocabulary in the Story «The Displaced Person» by Flannery O’Connor... кількох методологічних напрямів – семантичного, когнітивного, корпусного та стилістичного. Семантичний підхід дає змогу простежити структуру лексичних одиниць у межах певних емоційних полів 1. У межах когнітивної лінгвістики досліджується, як мова відображає мисленнєві моделі емоцій через метафори, фрейми й сценарії 2. Корпусна лінгвістика дозволяє поєднати кількісний аналіз із контекстуальною інтерпретацією, що сприяє виявленню закономірностей уживання емоційних одиниць 3. Стилістичні дослідження доводять, що емоційна лексика є не лише засобом відтворення внутрішнього стану персонажів, а й важливим елементом формування авторської експресії 4. У літературознавстві, присвяченому творчості Ф. О’Коннор, домінує зацікавлення морально-релігійними та філософськими вимірами її письма 5. Дослідники акцентують на символічних і теологічних аспектах «південного готичного» контексту 6, наративній побудові та засо (...truncated)