STUDYING DIGITAL ACCESSIBILITY COMPONENTS IN THE ASPECT OF INFORMATION TRAINING OF SOCIAL WORKERS

СОЦІАЛЬНА РОБОТА ТА СОЦІАЛЬНА ОСВІТА УДК 378.147:004 DOI 10.31499/2618-0715.2(17).2026.361310 ВИВЧЕННЯ КОМПОНЕНТІВ ЦИФРОВОЇ БЕЗБАР'ЄРНОСТІ В АСПЕКТІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ Тарасенко Ростислав, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри соціальної роботи та реабілітації, Національний університет біоресурсів і природокористування України. ORCID: 0000-0001-6258-2921 E-mail: Амеліна Світлана, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри іноземної філології і перекладу, Національний університет біоресурсів і природокористування України. ORCID: 0000-0002-6008-3122 E-mail: У статті розглянуто проблему створення безбар’єрного цифрового доступу для різних категорій клієнтів і роль соціальних працівників у забезпеченні її вирішення у процесі професійної діяльності. Обґрунтувано напрями удосконалення інформаційної підготовки майбутніх соціальних працівників шляхом вивчення компонентів цифрової безбар'єрності. Структурувано технології і пристрої для забезпечення цифрової безбар'єрності осіб з інвалідністю залежно від виду порушень (руху, зору, слуху) та доведено доцільність їх вивчення під час підготовки майбутніх соціальних працівників. Встановлено, що завдяки такій підготовців й застосуванню персоніфікованого підходу, соціальні працівники зможуть індивідуально підбирати та рекомендувати людям з різними видами інвалідності найбільш прийнятні варіанти технічних та програмних рішень. Ключові слова: цифрова безбар’єрність, інформаційні технології, люди з інвалідністю, соціальна робота, підготовка фахівців, соціальний працівник. STUDYING DIGITAL ACCESSIBILITY COMPONENTS IN THE ASPECT OF INFORMATION TRAINING OF SOCIAL WORKERS Tarasenko Rostyslav, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor of the Department of Social Work and Rehabilitation, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. ORCID: 0000-0001-6258-2921 E-mail: Amelina Svitlana, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Head of the Department of Foreign Philology and Translation, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. ORCID: 0000-0002-6008-3122 E-mail: The article focuses on the challenge of creating barrier-free digital access for various categories of clients and the role of social workers in ensuring its resolution during professional activities. It has been established that in order for social workers to provide effective assistance to people with disabilities, they must be prepared for the use of appropriate technologies based on software solutions. The directions for improving the information training of future social workers by studying 217 Вип. 2 (17) СОЦІАЛЬНА РОБОТА ТА СОЦІАЛЬНА ОСВІТА the components of digital accessibility are substantiated. Technologies and devices for ensuring digital accessibility for persons with disabilities depending on the type of disorders (movement, vision, and hearing) have been structured and the expediency of their studying during the education of future social workers has been proven. It has been established that thanks to such training and the application of a personalized approach, social workers will be able to individually select and recommend to people with different types of disabilities the most acceptable options for technical and software solutions, taking into account their level of digital literacy, physical characteristics and financial situation. Keywords: digital accessibility, information technologies, people with disabilities, social work, professional education, social worker. Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими та практичними завданнями. У сучасних умовах цифрової трансформації суспільства актуальним є цифровізація багатьох сфер його життєдіяльності. Сфера соціальної роботи не є винятком, адже застосування сучасних цифрових сервісів дозволяє суттєво поліпшити якість надання соціальних послуг шляхом зменшення часу на обробку запитів, встановлення дієвої комунікації між замовниками послуг та їх надавачами, здійснення виконання замовлень у найкоротші терміни тощо. Все це стає можливим тільки за умови наявності доступу користувачів до цифрової інформації. Проте широке застосування інформаційних технологій породжує і появу певних викликів для значної категорії отримувачів соціальних послуг, до яких можна віднести насамперед людей з різними видами інвалідності. Такі люди стикаються з цифровими бар'єрами, які заважають їм повною мірою скористатися перевагами цифровізації. Перелік причин є досить широким: відсутність відповідних умінь, брак пристроїв і програмних продуктів, фізичні й психічні обмеження. Тому впровадження і використання цифрових сервісів спонукає до приділення окремої уваги особливостям підготовки фахівців, які працюють у сфері соціальної роботи, до забезпечення цифрової безбар'єрності. Це дасть змогу використовувати переваги таких змін усім членам суспільства, зокрема і тим, хто потребує соціальної допомоги. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Цифровізація соціальної роботи створила як значні можливості, так і виклики для соціальних працівників і отримувачів соціальних послуг, про що зазначають дослідники [6; 8; 13]. Водночас науковці підкреслюють важливість запровадження цифровізації у практику діяльності соціальних працівників [3; 7; 10]. Зокрема, це стосується доступу різних категорій населення до інформаційних технологій і цифрових послуг, цифрового розриву й цифрової нерівності та шляхів їх подолання [9; 11; 12]. Низка публікацій дослідників щодо питань безбар'єрності містить спроби визначення поняття «цифрова безбар’єрність». На думку T. Roppel, цифрова безбар’єрність означає, що всі люди, незалежно від їхніх фізичних чи розумових здібностей, мають рівний доступ до цифрових ресурсів [14]. T. Aydin вважає, що цифрова безбар’єрність – це максимальний ступінь зручності використання цифрової пропозиції якомога більшою кількістю користувачів [2]. Це визначення базується на тлумаченні сутності поняття «безбар’єрний доступ» у Директиві (ЄС) 2016/2102 Європейського Парламенту і Ради від 26 жовтня 2016 року про доступність вебсайтів та мобільних додатків органів державного сектору. У зазначеній Директиві це поняття охоплює принципи і методи, яких потрібно дотримуватися під час проектування, створення, підтримки та оновлення веб-сайтів і мобільних додатків, щоб зробити їх доступнішими для користувачів, особливо людей з інвалідністю [4]. Маючи доступ до послуг державного сектору завдяки цифровим рішенням, громадяни можуть повною мірою користуватися послугами та інформацією. В університеті Берклі (UC Berkeley) цифрову безбар’єрність визначають згідно з розумінням цього поняття Консорціумом Всесвітньої павутини (W3C). У цьому випадку 218 Вип. 2 (17) СОЦІАЛЬНА РОБОТА ТА СОЦІАЛЬНА ОСВІТА цифрова безбар’єрність означає, що веб-сайти, інструменти та технології розроблені та розроблені таким чином, щоб люди з інвалідністю могли ними користуватися [17]. Багато авторів акцентують увагу на важливості забезпече (...truncated)