OPTIMIZATION OF ENVIRONMENTAL RISKS DURING THE CONSTRUCTION AND OPERATION MAINTENANCE OF HIGHWAYS

УДК658.272:625.27 JEL Classification: R 42 ОПТИМІЗАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНИХ РИЗИКІВ ПРИ БУДІВНИЦТВІ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ Юрченко О.В., канд. екон. наук, доцент Сумський національний аграрний університет Деділова Т.В., канд. екон. наук, доцент Харківський національний автомобільно-дорожній університет Постановка проблеми. Облік факторів ризику і невизначеності притаманний в тій чи іншій мірі будь-якій діяльності, проте їх вплив на кінцевий результат є різним. Ризик становить об'єктивно неминучий елемент прийняття будь-якого управлінського рішення в силу того, що невизначеність виступає невід'ємною характеристикою умов ведення виробництва. Кожен вид господарської діяльності супроводжується ризиками. Специфіка діяльності підприємств дорожнього господарства зумовлюється особливостями дорожнього виробництва, що містять у собі частку ризику як об’єктивного, так і суб’єктивного походження. Зокрема, природні ризики дорожнього виробництва відносяться до об’єктивних та виникають в наслідок спонтанності природних процесів і явищ, стихійних лих. Також до об’єктивних ризиків можна віднести імовірнісний характер НТП, обмеженість і недостатність ресурсів тощо. Суб’єктивні ризики, притаманні дорожньому виробництву, є наслідком випадковості, розбіжності в соціально-психологічних оцінках об’єкта дорожнього будівництва, зіткнення суперечливих інтересів держави та приватних осіб-замовників та ін. Аналіз остатніх досліджень і публікацій. Проблематика ризику є досить актуальною, а її дослідженню присвячено праці багатьох іноземних та українських вчених. Так, зокрема, оцінку інвестиційних ризиків можна побачити в наукових працях нобелівських лауреатів Г. Марковіца [1] і В. Шарпа [2]. Питання управління підприємством у ризикових ситуаціях розглядали П. Бернстайн [3], В. Вітлінський [4], І. Дмитрієв [5], В. Лук’янова [6], Ф. Найт [7]. Теоретичні аспекти поняття ризику вивчають такі вчені, як С. Ілляшенко [8], Н. Коленда [9], В. Проскура [10], Н. Скопенко [11] та інші. Невирішені складові загальної проблеми. Водночас аналіз останніх досліджень і публікацій з означеної теми засвідчив, що питання дослідження екологічних ризиків при будівництві та експлуатації автомобільних доріг в українській економічній науці залишаються недостатньо розглянутими. Зокрема, потребує особливої уваги напрями екологічного страхування автомобільних доріг України. Формулювання цілей статті. Метою статі є обґрунтування та розробка теоретичних засад управління ризиками підприємств дорожнього господарства при будівництві та експлуатаційному утриманні автомобільних доріг 200 загального користування на основі формування бази їх екологічного страхування. Виклад основного матеріалу дослідження. Дорожнє господарство є невід’ємною складовою економічного життя країни, оскільки виконує головну роль в своєчасному організаційному забезпеченні транспортних потоків, впливає на їх якість, підтримує належний стан технічного експлуатаційного стану автодоріг. Останній безпосередньо корелює з безпекою та якістю пасажирських і вантажних автомобільних перевезень, що, в свою чергу, обумовлює зміну темпів зростання сфери послуг, ринку зайнятості, автомобільного товарного ринку. На жаль, стан та розвиток сучасного дорожнього господарства як складової інфраструктурного потенціалу України залишається доволі низьким, не зважаючи на проведені реформи. Тому оцінка ризику, зокрема екологічного, аналіз причин його виникнення і масштабів прояву в конкретних ситуаціях, має важливе значення для оптимального функціонування дорожньої галузі. За умов ринкових перетворень становлення інституту екологічного страхування автомобільних доріг повинне створюватися у певній послідовності (рис. 1.). Фонд екологічного страхування автомобільних доріг Страхова компанія (страховик) Фінансова база створення за рахунок коштів економічних суб'єктів резервних (страхових) фондів, призначених для відшкодування збитків від впливу на довкілля внаслідок непередбачених екологічних ситуацій Власник автодороги (страхувальник) Утримувач автодороги (шляхові дільниці) Фінансовий стан Величина завданих екологічних збитків Стан автодороги екологічні інтереси щодо стану автодороги, які потребують страхового захисту Спектр страхових послуг забезпечення економічної захищеності реципієнтів, які можуть зазнати шкоди в результаті екологічної небезпеки Рівень страхового покриття Страхові тарифи, страхові премії Рівень завданих і відшкодованих збитків у зв'язку з руйнуванням дороги, а також через стихійні лиха Величина відшкодованих екологічних збитків Створення системи економічної відповідальності за можливі екологічні збитки Рис. 1. Блок-схема формування бази екологічного страхування автодоріг Джерело: розробка авторів 201 Основу пропонованої системи екологічного страхування формують: інформаційна база даних про кількість укладених договорів та страхові суми; інформаційна база даних про види ризиків, частоту страхових випадків та заявлені страхові випадки; інформаційна база даних про обсяги та структуру інвестицій у розвиток дорожнього господарства; інформаційна база даних та відповідних нормативів природоохоронного, податкового і страхового характеру. За результатами цих даних здійснюється прийняття рішення про страхову компенсацію розміру реальних збитків, які завдаються дорозі, яка не може перевищувати рівень екологічних збитків, але й не повинна бути нижчою величини збитку [12, 13]. Впровадження методики оцінки ризиків внаслідок настання ризиків екологічної небезпеки потребує обчислення страхових тарифів відповідно до визначеного рівня ризику. За цих умов саме екологічне страхування є механізмом, здатним подолати такі наслідки таких екологічних проблем, як рівень зносу основних фондів підприємств автомобільного транспорту, недосконале державне управління в сфері забезпечення охорони навколишнього середовища та функціонування дорожнього господарства, недотримання екологічного законодавства з боку суб’єктів підприємницької діяльності та відсутність чіткого розмежування природоохоронних та господарських функцій, недостатнє усвідомлення пріоритетів сталого розвитку суспільства з боку громадян та державних органів влади і самоуправління. В дорожньому господарстві система еколого-економічних ризиків невід’ємна від процесу ведення дорожніх робіт. Відсутність ефективної системи контролю за якістю виконання дорожньо-будівельних та ремонтних робіт на державному рівні веде до масових порушень технологій дорожнього виробництва, поширення недоліків експлуатаційного утримання автомобільних доріг, зокрема обумовлює недостатній рівень підготовки земляного полотна та штучних споруд до зимового утримання, низьку якість ямкового ремонту, несвоєчасність ліквідації деформацій покриття, відсутність поверхневого водовідводу з верхньої частини земляного полотна тощо. Існуюча система контролю якості дорожніх робіт в Україні неефективна і потребує докорінного реформування під час реалізації реформи системи управління дорожньою галуззю України. Розвиток системи управління станом дорожніх по (...truncated)