SPEECH DEVELOPMENT OF YOUNGER SCHOOLCHILDREN WITH THE HELP OF V. PROPP’S VISUAL MODELS

Збірник наукових праць Психолого-педагогічні проблеми сучасної школи Вип. 2(8), 2022 УДК 811.161.2’233:373.3]:37.091.64 DOI: РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗА ДОПОМОГОЮ НАОЧНИХ МОДЕЛЕЙ В. ПРОППА Людмила Роєнко, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри фахових методик та інноваційних технологій у початковій школі, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. ORCID: 0000-0002-3370-0770 E-mail: У статті порушено проблему розвитку мовлення молодших школярів через використання наочних моделей. Розкрито зміст та навчальні можливості карт Проппа для розвитку мовлення учнів. Представлено етапи впровадження карт Проппа у роботі з казкою та запропоновано варіанти завдань на кожному з етапів, які допоможуть візуалізувати сюжет, структурувати текст, виокремити сюжетно-композиційні одиниці й персонажів. Проаналізовано вплив карт Проппа на розвиток сприймання, відтворення та створення власних казок учнями початкової школи. Ключові слова: розвиток мовлення; молодші школярі; карти Проппа; наочне моделювання сюжету; структура казки; переказ казок; етапи роботи за картами Проппа; методика складання казок. SPEECH DEVELOPMENT OF YOUNGER SCHOOLCHILDREN WITH THE HELP OF V. PROPP’S VISUAL MODELS Liudmyla Roienko, Candidate of Pedagogical Sciences (Ph.D.), Associate Professor at the Professional Techniques and Innovative Technologies in Elementary School Department, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University. ORCID: 0000-0002-3370-0770 E-mail: The article raises the problem of younger schoolchildren’s speech development with the use of visual models. One of the visual modeling examples is “Propp’s maps”. These are generalized set fairy-tale activities, with the help of which you can easily teach pupils to divide the text into parts, retell the content, and create fairy tales with a simple plot. The stages of Propp’s cards implementation in working with a fairy tale are the following: pupils’ familiarization with a fairy tale as a literary genre; reading a fairy tale accompanied by illustration using Propp’s cards; fairy tales retelling based on Propp’s maps; independent fairy tale compilation using Propp’s cards. Variants of tasks have been offered at each stage of studying a fairy tale based on Propp’s cards, which will help visualize the plot, structure the text, and distinguish plot-compositional units and characters. The impact of Propp’s cards on the development of perception, reproduction, and creation of own fairy tales by primary school pupils has been analyzed. The results of the study, which was conducted as part of advanced training courses for primary school teachers, showed that the pupils remembered the meaning of the card function very quickly and easily, confidently divided fairy tales into functions, and made a meaningful chain of cards, correctly answered questions based on the text of fairy tales, freely ISSN 2706-6258 116 Вип. 2(8), 2022 Збірник наукових праць Психолого-педагогічні проблеми сучасної школи retold texts, and their own fairy tales became much more meaningful, the vocabulary used varied considerably. This shows that Propp’s cards are really effective for the speech development of younger schoolchildren; however, like any method, the use of the card requires a step-by-step introduction to the educational process, from overview acquaintance and training to learning to retell and create your own fairy tales. Keywords: speech development; younger schoolchildren; Propp’s maps; visual plot modeling; the fairy tale structure; fairy tales retelling; work stages according to Propp’s maps; the method of composing fairy tales. Розвиток мовлення молодших школярів є одним із ключових завдань сучасної початкової школи і передбачає систематичну роботу над збагаченням словникового запасу учнів, розвитком граматичної будови їхнього мовлення, опанування норм української літературної мови; формування в учнів умінь і навичок сприймати, відтворювати та конструювати усні й писемні висловлювання відповідно до мети та умов спілкування. Проблемі розвитку мовлення присвячено низку доробок науковців (В. Бадер, О. Біляєв, Л. Варзацька, М. Вашуленко, С. Дубовик, Т. Зенченко, Т. Ладиженська, О. Мельничайко, С. Омельчук, Л. Паламар, М. Пентилюк, К. Пономарьова, О. Прищепа, О. Савченко), у яких розглянуто загальні тенденції мовленнєвого розвитку школярів, обґрунтовано ідеї розвитку мовлення на міжпредметному рівні; розкрито проблеми мовленнєвого спілкування; визначено можливі шляхи формування мовленнєвої компетенції молодших школярів; виявлено психологічні особливості формування зв’язного усного та писемного мовлення молодших школярів. Однак і на сучасному етапі проблема залишається актуальною, тому одним із завдань сучасного вчителя початкової школи є пошук нових прийомів, форм і засобів розвитку мовлення учнів через мовленнєву діяльність. Нині існує безліч методик, за допомогою яких можна активізувати процес розвитку мовлення у дітей. Однією з таких методик є наочне моделювання, упровадження якого в освітній процес початкової школи дозволяє відтворювати структуру літературних творів, встановлювати зв’язки між частинами тексту та цілеспрямовано розвивати мовлення, збагачувати активний словник учнів, продукувати й удосконалювати вміння вживати в мовленні різні конструкції речень, описувати предмети, створювати власні розповіді. Одним із прикладів наочного моделювання є карти Проппа, за допомогою яких можна легко навчити учнів ділити текст на частини, переказувати зміст і створювати казки з простим сюжетом. Застосування карток Проппа для розвитку мовленнєвої компетентності дошкільників вивчали О. Аматьєва, Н. Мишолов [1; 7]; окремі аспекти впровадження карток у початковій школі під час роботи з казкою розглядали О. Деркачова, С. Ушневич [3]; використання карток Проппа на уроках суспільствознавчих дисциплін досліджував Г. Маринченко [7]. Однак, попри те, що методика складання казок за картами Проппа була апробована ще у ХХ ст., вона й нині вважається інноваційною і в сучасних школах, зокрема і НУШ, практично не використовується, а проведене опитування серед учителів початкової ланки показало, що більшість з них не знайома з методикою роботи над казкою за картами Проппа. ISSN 2706-6258 117 Збірник наукових праць Психолого-педагогічні проблеми сучасної школи Вип. 2(8), 2022 Мета статті ‒ продемонструвати вплив карт Проппа на формування вмінь і навичок сприймати, відтворювати та створювати власні казки учнями початкової школи. Відомий учений-фольклорист В. Пропп дослідив і порівняв структуру багатьох чарівних казок різних народів і зробив висновок, що більшість з них побудована за однією схемою, в основі якої лежать дії персонажів, що впливають на хід подій, і з яких будується сюжет казки [2]. В. Пропп назвав їх функціями. Звісно, не у всіх казках наявні всі функції, їхня послідовність може порушуватися, можливі переходи, доповнення, синтез, однак це не суперечить основному ходу розповіді. В. Пропп виокремив 31 постійну функцію. Дж. Родарі за (...truncated)