Ensemble Performance: Theoretical, Practical, Aesthetic Dimensions

Музичне мистецтво Бермес І. Л. МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО УДК 785.1:316.7 DOI 10.32461/2226-3209.2.2024.308388 Цитування: Бермес І. Л. Ансамблеве виконавство: теоретичний, практичний, естетичний виміри. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв : наук. журнал. 2024. № 2. С. 186–190. Bermes I. (2024). Ensemble Performance: Theoretical, Practical, Aesthetic Dimensions. National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald: Science journal, 2, 186–190 [in Ukrainian]. Бермес Ірина Лаврентіївна, доктор мистецтвознавства, професор, завідувачка кафедри вокально-хорового, хореографічного та образотворчого мистецтва Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка https://orcid.org/0000-0001-5752-9878 © АНСАМБЛЕВЕ ВИКОНАВСТВО: ТЕОРЕТИЧНИЙ, ПРАКТИЧНИЙ, ЕСТЕТИЧНИЙ ВИМІРИ Мета статті – розкрити особливості ансамблевого музикування крізь призму теорії, практики, естетики. Методи дослідження ґрунтуються на використанні комплексного підходу, де поєднані теоретичний метод – для розкриття сутності ансамблевого виконавства, його головних засад і міцожливості їх екстраполювання у практичну й естетичну площину; метод синтезу – для розкриття сутності ансамблевого виконавства у поєднанні всіх його складових. Наукова новизна статті полягає в тому, що вперше проблема ансамблевого виконавства розглядається комплексно, як цілісна теоретична, практична й естетична система в контексті багаторівневих зв’язків якої виявляються загальні закономірності розвитку виконавського професіоналізму. Висновки. Ще давньогрецькі мислителі увиразнювали своєрідність ансамблевого виконавства серед різних форм побутування музики. Впродовж століть саме цей вид музичної практики позиціонувався як найвища форма вияву людського духу. Музичний ансамбль постає у двох вимірах: особистісному та комунікативному, де ці дві константи у комплексі дозволяють успішно реалізувати композиторський задум. Ансамблеве виконавство володіє потужним інтелектуальним, духовним, емоційним консолідуючим впливом, що реалізується в практиці музичного «спілкування». Особливості процесу спільного музикування в ансамблевому виконавстві, тісний творчий контакт із партнерами передбачають високий рівень контролю під час творення художнього цілого. При втіленні колективної інтерпретації «творче переживання» трансформується у «творче співпереживання». Ансамблеве виконавство – складний і багатогранний процес, що вимагає від музикантів специфічних ансамблевих виконавських рис, які розвиваються тільки в умовах спільного музикування. Воно є важливим засобом формування особистості музиканта і розвитку його творчих здібностей. Ключові слова: музичний ансамбль, музичне мистецтво, ансамблеве виконавство, фортепіано, інструменталіст, співак, академічні національні традиції, комунікація, музикування. Bermes Iryna, Doctor of Art Studies, Professor, Head of the Department of the Vocal and Choral, Choreographic and Visual Arts, Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University Ensemble Performance: Theoretical, Practical, Aesthetic Dimensions The purpose of the article is to reveal the characteristics of ensemble music-making through the prism of theory, practice, and aesthetics. The research methods are based on the use of a comprehensive approach, combining theoretical methods to elucidate the essence of ensemble performance, its main principles, and the possibility of extrapolating them into the practical and aesthetic sphere; synthesis method – to reveal the essence of ensemble performance in the combination of all its components. The scientific novelty of the article lies in the fact that, for the first time, the problem of ensemble performance is considered comprehensively as a holistic theoretical, practical, and aesthetic system, within the context of multi-level connections revealing general patterns of development of performing professionalism. Conclusions. Even ancient Greek philosophers emphasised the uniqueness of ensemble performance among various forms of musical expression. For centuries, this type of musical practice has been positioned as the highest form of manifestation of the human spirit. Musical ensemble exists in two dimensions: personal and communicative, where these two constants in combination allow successfully realising the composer’s intention. Ensemble performance possesses a powerful intellectual, spiritual, emotional consolidating influence, realised in the practice of musical "communication." The peculiarities of the process of collective music-making in ensemble performance, close creative contact with partners, imply a high level of control during the creation of an artistic whole. In the embodiment of collective interpretation, "creative experience" is transformed into "creative co-experience". Ensemble performance is a complex and multifaceted process that requires musicians to have specific ensemble © Бермес І. Л., 2024 186 Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв № 2’2024_____ performance characteristics that develop only in conditions of collective music-making. It is an important means of shaping the personality of the musician and developing their creative abilities. Keywords: musical ensemble, musical art, ensemble performance, piano, instrumentalist, singer, academic national traditions, communication, music-making. Актуальність теми дослідження. Серед яскравих явищ української музичної культури кінця XX ‒ початку XXI століть вирізняється музичний ансамбль – одна з вищих форм творчого спілкування виконавців, одна з найцікавіших і, водночас, найбільш складних форм музичного виконавства, що володіє невичерпним багатством засобів виразності. Рівночасно музичний ансамбль є одним із найбільш затребуваних концертних виконавських колективів. Спільне виконавство зацікавлює музикантів особливою енергетикою, творчою свободою, можливістю широкого спілкування з учасниками ансамблю та слухацькою аудиторією. Привабливість ансамблевого виконавства полягає у демократичності цього виду музикування, що ґрунтується, з одного боку, на академічних національних традиціях, а з іншого, – на засвоєнні й органічному використанні нових способів організації звукового простору. Спільне музикування – віртуозний виконавський «діалог», що вирішує чимало художніх завдань. Воно відображає глибину світовідчуття сучасного музиканта ‒ композитора, виконавця (інструменталіста, вокаліста). Досягнення ансамблевості – узгодженої взаємодії, обумовлена внутрішніми передумовами сумісності складових елементів, які формують цілісність музичного твору. Вона характеризується гармонійним їх поєднанням і реалізується у музичному виконавстві як симультанно, одночасно, так і процесуально, в часі. Музичний ансамбль – «це співтворча участь двох або більше виконавців, яка спрямовується однією загальною виконавською концепцією» [3, 65]. Його діяльність ґрунтується на взаємодії інструменталістів чи співаків, які мають різні якісні звукові та виконавські характеристики, втім, гармонійно співдіють (...truncated)