Ethnographic museum of the northern part of Bukovina

Кожолянко Г. Етнографічні музеї північної частини Буковини ІСТОРИЧНІ НАУКИ УДК 39:069 (477.85) Георгій Кожолянко, Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, Чернівці (Україна), ЕТНОГРАФІЧНІ МУЗЕЇ ПІВНІЧНОЇ ЧАСТИНИ БУКОВИНИ George Kojolianko. Ethnographic museum of the northern part of Bukovina This paper investigates the origin, operation and ethnographic research work ethnographic museum of the northern part of Bukovina. The activity of the state, public, national ethnographic museums of the region. Keywords: museum, ethnography, foundations, research work, conference classification. George Kojolianki. Musee ethnographique de la partie nord Bukovyny Cet article examine l'origine, le fonctionnement et les travaux de recherche ethnographique musée ethnographique de la partie nord de la Bucovine. L'activité de l'État, publics, musées ethnographiques nationaux de la région. Mots-clés: musée, ethnographie, fondations, travaux de recherche, classement de la conférence. Георгий Кожолянко. Этнографический музей северной части Буковины В статье исследованы возникновения, функционирования и этнографическую исследовательскую работу этнографических музеев северной части Буковины. Исследована деятельность государственных, общественных, национальных этнографических музеев края. Ключевые слова: музей, этнография, фонды, научно-исследовательская работа, конференция, классификация. Актуальність теми. Сучасний процес національно-культурного розвитку етносів і етнічних груп Буковини потребує дослідження та осмислення етнокультурної спадщини населення регіону. Однією з найдавніших форм збору, інтерпретації та зберігання соціального і культурного досвіду людства є музейні установи. Величезного наукового, суспільно-політичного та естетичного значення набуває, особливо в умовах глобалізації, етнографічний колекційний матеріал. На сучасному етапі розвитку етнографічної музейної справи спостерігаються нові тенденції, змінюється АПСНІМ. – 2014. – № 1 (1) соціальна місія музеїв, з’являються нові види та типи музеїв. Залишаючись скарбницями духовних та матеріальних культурних надбань, музеї виходять за рамки їх традиційних функцій. Музеї стають місцем відродження ремесел, свят, звичаїв. Помітним явищем стали фольклорно-етнографічні свята, ярмарки майстрів, майстер-класи, які проводяться у етнографічних музеях. Мета дослідження. Показати виникнення, функціонування та етнографічну дослідну роботу етнографічних музеї північної частини Буковини. Історіографія. Музейній проблематиці присвячені багато щорічних 19 Історичні науки наукових і навчально-методичних видань1. Питання виникнення етнографічних музеїв розробляли у своїх працях Ф. Шміт, І. Свенціцький, Г. Мезенцева, М. Бондар, Л. Славіна, А. Разгон, М. Гарданова, Л. Потапова, А. Михайловська, Р. Маньковська, П. Каралькіна, З. Гудченко, В. Шмельова, Г. Скрипник, 2 Г. Шевчук, А. Василенко та ін. Проте сучасні тенденції розвитку етнографічної музейної справи потребують більшої уваги науковців. Зокрема питання виникнення, функціонування та експедиційної діяльності етнографічних музеїв Буковини ще достатньо не вивчені. Етнографічні музеї збирають, вивчають та експонують першоджерела або оригінали, тобто пам’ятки, які безпосередньо пов’язані з розвитком суспільства: походження народу, його матеріальної і духовної культури. Науково-дослідна робота є основою діяльності етнографічних музеїв. Організація всієї діяльності музеїв на науковій основі – головне досягнення музеєзнавства. Завданнями наукової роботи музеїв є дослідження витоків народу, його основних господарських занять, внеску в духовну культуру, глибоке вивчення етнографії краю, міста чи села; дослідження музейних колекцій та їхня наукова обробка; опрацювання окремих тем, пов’язаних з експозицією музею; розроблення експозицій (складання тематичних структур та тематикоекспозиційних планів); розробка питань методики і техніки музейної справи. У Законі України ,,Про музеї та музейну справу”, прийнятому 29 червня 1995 р., зазначено, що ,,музеї як культурно-освітні та науково-дослідні заклади призначені не тільки для вивчення, збереження та використання пам’яток матеріальної і духовної культури, але й для прилучення громадян до надбань національної і світової історикокультурної спадщини”3. На території північної частини Буковині існують етнографічні музеї, які належать до державних музеїв. До музеїв етнографічного профілю належить АПСНІМ. – 2014. – № 1 (1) Чернівецький обласний музей народної архітектури та побуту. Етнографічними можна вважати також Чернівецький обласний художній музей, Чернівецький обласний краєзнавчий музей, оскільки в їхніх фондах і експозиціях зберігаються предмети матеріальної та духовної культури як українців, так і представників інших етносів (предмети одягу, посуд, речі хатнього вжитку, промислів, ремесел, знаряддя праці та ін.). У 1863 р. було зроблено спробу відкриття краєзнавчого музею у Чернівцях. 1877 року колекції цього музею передали Чернівецькому університету. Наприкінці століття, у 1893 р., зусиллями видатного буковинського краєзнавця проф. К.А. Ромшторфера було відкрито Крайовий музей, що діяв до Першої світової війни. У 1935 р. Крайовий музей об’єднано з Промисловим під назвою Музей Короля Кароля II. Після приєднання Буковини до Української РСР у 1940 р. шляхом об’єднання експозицій Музею Короля Кароля II і Музею церковного мистецтва, започатковано обласний краєзнавчий музей. Великої шкоди буковинській музейній справі завдала Друга світова війна. Багато музейних речей було вивезено, розграбовано. Після Другої світової війни Чернівецький обласний краєзнавчий музей було відновлено 15 березня 1947 року постановою Верховної Ради України. Обласний краєзнавчий музей розміщувався у трьох корпусах резиденції православних митрополитів Буковини і функціонував тут до 1956 року, відтак був переведений у приміщення на вул. О. Кобилянської, а у будівлі резиденції розмістились географічний, філологічний факультети, факультет германороманської філології, ректорат і адміністрація Чернівецького державного університету. Цей музей став центром духовнокультурного життя Буковини. Крім фондової, збиральницької, виставкової та науково-дослідної роботи, у музеї проводились зустрічі з видатними людьми краю й України. 20 Кожолянко Г. Етнографічні музеї північної частини Буковини Нині колекції Чернівецького краєзнавчого музею нараховують понад 90 тис. експонатів, аналогів яким не існує. Це оригінальна нумізматична колекція, що налічує більш як 3 тис. монет, збірка стародруків, колекція холодної та вогнепальної зброї, археологічні знахідки з теренів Буковини й північній частини Бессарабії. У музеї є багата колекція буковинських ікон XVI ст. та етнографічні матеріали населення краю від давніх часів до наших днів. У цьому музеї успішно експонувались польські витинанки (2005 р.) з музею народного мистецтва м. Отребуші (Польща), який очолює професор Інституту етнології і антропології Варшавського університету М. Покропек, виставка (2013 р.) картин буковинського художник (...truncated)