MASS MEDIA IN THE EDUCATIONAL SPACE OF THE UNIVERSITY

ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ… 43 УДК 140.8:378.4(045) Ш 63 Оксана ШИПКО ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ В ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ УНІВЕРСИТЕТУ У статті в контексті ідей гуманістичної, особистісно орієнтованої моделі освіти обґрунтовано місце, роль і значення засобів масової інформації, мету застосування їх у освітньому просторі університету, а також основні засади медіаосвіти студентів. З’ясовано витоки становлення антисцієнтистської парадигми сучасної філософії освіти. Ключові слова: філософія освіти, засоби масової інформації, університет, модель, парадигма освіти, антисцієнтизм. Постановка проблеми. Філософія освіти як сукупність світоглядних теорій у сучасній Україні в умовах плюралізації політичного та духовного життя суспільства зумовлює розробку різноманітних моделей освіти і виховання без штучного їх протиставлення, а також освоєння інноваційних освітніх технологій, зокрема шляхом використання навчально-виховного і розвивального ресурсу засобів масової інформації. Ідеї філософії освіти сприяють методологічним пошукам, становленню відповідного типу особистості в освітньому просторі ВНЗ. Випускник університету повинен мати високий рівень загальної та професійної компетентності, вільно орієнтуватися у сучасному освітньо-виховному просторі й використовувати його ресурси для саморозвитку, самовдосконалення, що передбачено основоположними філософськими принципами концепцій про основи виховання, розмаїття яких узагальнене до двох основних напрямів: сцієнтистсько-технократичного та антисцієнтистського. “Для представників сцієнтистсько-технократичного напряму характерним є прагнення до раціоналізації процесу вихова© Шипко Оксана, 2014 44 ПРОБЛЕМИ ГУМАНІТАРНИХ НАУК. ВИПУСК 33. ФІЛОСОФІЯ ння, розробки наукових технологій виховання, що ґрунтуються на конкретних наукових знаннях. У вихованні тут домінує практична, утилітарна мета адаптації індивіда до вимог соціального середовища (соціалізація), гармонізації відносин індивіда і суспільства. Прихильники антисцієнтизму вбачають головну мету в тому, щоб зменшити процес маніпулювання поведінкою вихованців, заперечити конформізацію, авторитаризм у вихованні” [2, 135], тобто утвердити ідею виховання не як реалізацію задумів вихователя, а процес власного саморозвитку індивіда. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Стан дослідженості проблеми використання засобів масової інформації в освітньому просторі університету виявляє міжгалузевий шлях її розв’язання, оскільки у ньому беруть участь філософи, педагоги, психологи, журналісти, зусиллями яких узгоджуються власне педагогічні та зовнішні щодо її предметного кола проблеми: філософські, соціальні, культурологічні, політичні, антропологічні тощо. Розв’язанню проблем освітньо-виховного простору (навчального закладу, особистості), визначенню його сутності щодо мети і завдань навчання, виховання та структурно-змістових елементів у їх взаємодії, присвячено праці А. Алексюка [1], О. Мещанінова [13], О. Хмельницької [16], А. Яковлева [17] та ін.; питанням специфіки медіакультури, її впливу на суспільство та особистість, використання медіаосвітніх технологій у навчальному процесі вищої школи – праці українських і зарубіжних науковців: Д. Белла, М. Гриневича [3], К. Левківського, М. Маклюена, Л. Найдьонова [15], Г. Онкович та ін. Однак проблема місця, ролі, значення засобів масової інформації в освітньо-виховному просторі університету в умовах утвердження гуманістичної парадигми освіти є недостатньо дослідженою, що й зумовило вибір теми дослідження. Мета статті – обґрунтування місця, ролі, значення засобів масової інформації у розвитку гуманістичної моделі освіти, мети застосування їх у освітньому просторі університету. Засоби масової інформації (ЗМІ), мас-медіа, медіа – це ресурс радіо, телебачення, преси, кіно, фотографії, відео, мультимедійних комп’ютерних систем, Інтернету, призначенням яких є звернення до масової аудиторії, доступність широкому загалу, корпоративний зміст виробництва і розповсюдження. В освітньому просторі українського сучасного університету засоби масової інформації функціо- ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ… 45 нують спорадично, ситуативно, оскільки вища освіта в Україні робить лише перші кроки щодо розробки та впровадження до навчально-виховного процесу фахової підготовки студентів системного, цілеспрямованого використання ресурсу ЗМІ, умовою якого є медіакультура суб’єктів цього процесу як сукупність духовних цінностей, створених інформаційно-комунікаційними засобами, що функціонують у суспільстві, щодо елементів культури комунікації, пошуку, збирання, виробництва та передачі інформації, а також культури її сприймання соціальними групами та соціумом загалом. Однак користувач і споживач ресурсу ЗМІ повине володіти медіаграмотністю, яка дає змогу критично аналізувати медіаповідомлення для того, щоб бачити там пропаганду, цензуру, односторонність наукового висвітлення, новинах і програмах суспільного інтересу, свідомо сприймати і критично тлумачити наукову інформацію, відділяти реальність від її віртуальної симуляції, осмислювати владні стосунки, міфи і типи контролю, які вони культивують, причини таких дій, а також розуміти структурні елементи, що впливають на інформацію (власник медіа, модель фінансування, політичні, наукові уподобання тощо). Як зазначають розробники програми з медіаосвіти в умовах вишу, “медіакультура особистості також є необхідною умовою ефективної взаємодії з мас-медіа, адекватної поведінки в інформаційному середовищі” [14, 8]. Формуванню світоглядних позицій, інтересів, потреб, ідеалів, мотивів, ціннісних орієнтацій, свідомості, переконань, суджень, а також конкретних рис характеру, моделі та культури поведінки засобами масової інформації підпорядковані цілі та завдання медіавиховання студентської молоді. Студент, як користувач і споживач ресурсу ЗМІ, повинен володіти розумінням видів медіа та їх впливу на свідомість людини і суспільство, вміти користуватися різними медіатехнологіями, вести пошук необхідної інформації, робити правильний її вибір, створювати медіапродукти, у чому полягає суть поняття медіакомпетенції. Сучасне суспільство постійно збагачується інформаційними ресурсами, що передбачають широке використання сучасних інформаційних технологій, надання можливості користуватися й обмінюватися інформацією та знаннями, виробляти інформаційні продукти, повною мірою реалізовуючи особистісний потенціал кожної людини щодо професійної кар’єри та якості власного 46 ПРОБЛЕМИ ГУМАНІТАРНИХ НАУК. ВИПУСК 33. ФІЛОСОФІЯ життя, а формування єдиного інформаційного простору ставить певні вимоги до всіх сфер суспільного життя. Це стосується системних перетворень освітнього процесу та модернізації національної системи освіти у питаннях, пов’язаних з інформатизацією й комп’ютеризацією. Інтерактивна взаємодія між споживачами та ЗМІ розкрита у державних документах, зокрема у Державній програмі “Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці на 2006 – 2010 рр.”, Національній доктрині розвитку освіти, Законі України “Про вищу освіту”, де наголошується, що (...truncated)