Creation and development of the international banking system

Теорія і практика правознавства. – Вип. 1 (5) / 2014 До 210-річчя Університету УДК 341.215 СТВОРЕННЯ ТА РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОЇ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ І. Б. КУДАС, канд. юрид. наук, доцент кафедри міжнародного права, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, м. Харків Стаття присвячена аналізу історично-правових аспектів виникнення та розвитку міжнародних банків і створення міжнародної банківської системи. Розглянуто питання виникнення перших банків, розвиток банківської справи в різні періоди розвитку торговельно-економічних відносин в рамках окремих регіонів та окремих держав, створення міжнародних (універсальних, регіональних, субрегіональних) банків та багатостороннього міжнародно-правового регулювання міжнародної банківської системи. Ключові слова: міжнародна банківська система, виникнення та розвиток міжнародних банків, БМР, група Світового банку, регіональні та субрегіональні міжнародні банки, міжнародні фонди розвитку, валютні фонди, інвестиційні фонди, недержавні актори міжнародної банківської системи. Об’єктивним результатом глобалізації світових соціальних та економічних процесів стала взаємодія національних ринків, рух капіталів, товарів і послуг. Найбільш розповсюдженими фінансовими послугами є ті, що надаються міжнародними банками. Транснаціональний рух фінансових коштів здійснюється в межах розрахункових, валютних, кредитних операцій. І міжнародні розрахунки, й міжнародні валютні операції у формі купівліпродажу валюти, цінних паперів, і кредитні операції – це основні функції міжнародних банків. Поряд з цими операціями міжнародні банки надають займи та гарантії, здійснюють прийом депозитів, випускають чеки, платіжні картки, надають інвестиційні послуги. На теперішній час ми можемо констатувати наявність міжнародної банківської системи. Вона має власну історію. Міжнародна банківська система не є штучно створеною, а відображає об’єктивний хід розвитку міжнародної системи в цілому. 1 Теорія і практика правознавства. – Вип. 1 (5) / 2014 До 210-річчя Університету Метою даного дослідження є аналіз історично-правових аспектів виникнення та розвитку міжнародних банків і створення міжнародної банківської системи. У вітчизняній та закордонній науці міжнародного права питання виникнення та розвитку міжнародної банківської системи на теперішній час системно не досліджується. Проте існує низка наукових робіт, в яких розглядаються питання виникнення перших банків, розвиток банківської справи в різні періоди розвитку торговельно-економічних відносин в рамках окремих регіонів та окремих держав. Окремі питання діяльності міжнародних банків зокрема розглядаються в працях Н. Ю. Єрпильової, В. І. Лісовського, О. О. Моісєєва, В. М. Шумілова. Серед дослідників банківської справи не існує єдності щодо походження терміна «банк». Одні стверджують, що воно походить від італійського слова «bankо» – стіл, лавка, на яких міняльники розкладали монети для обміну. Інші вважають, що воно бере свій початок від старофранцузького «banque», що теж означає стіл [2, с. 54; 4, с. 184; 13, с. 522]. Також досить складно визначити, як і коли виникли перші банки. Найдавнішими вважаються операції зі збереження грошей. Відомо, що ще в найдавніших державах здійснювалися операції з приймання вкладів. Займалися цим або приватні особи, або церковні установи. Недоторканість храмів гарантувала безпеку збереження цінностей. Лихварі, що надавали гроші у борг під відсотки, з’явились у далекому минулому. Банківська справа існувала ще у Вавілонії у VIII ст. до н.е. Вавилонським купцям був навіть відомий банківський квиток. У Древній Греції трапезіти (від слова «тρапеза» – стіл) брали на зберігання вклади для здійснення платежів за рахунок вкладників. Їм давали на зберігання також цінні документи, договори, спірні суми . У Стародавньому Римі банкіри називалися менсаріями (mensarii) й аргентаріями (аrgentarii). Mensarii – це буквальний переклад грецького слова «трапезіти». Аргентарії брали внески, давали кредити, через них можна було перевести гроші в інше місто [2, с. 523]. Даний період у світовій фінансовій історії визначається як початок банківської діяльності. Що стосується ступеня 2 Теорія і практика правознавства. – Вип. 1 (5) / 2014 До 210-річчя Університету розвитку банківської справи, то він завжди залежав від зростання рівня товарно-грошових зв’язків в економіці. Початком формування сучасної банківської діяльності прийнято вважати епоху середньовіччя Італії, яка була в той час центром торговельних шляхів, що пов’язували країни Європи та Сходу. За даними з історичних джерел відомо, що перші банки сучасного виду виникли на початку ХV ст. у Генуї (банк Св. Георгія), а також у Венеції та Флоренції. Сенат Венеціанської республіки в 1584 р. видав декрет про заснування громадського банку під назвою Вanco della Piaza de Rialto. Банківська справа була оголошена монополією республіки й приватним особам заборонялося займатися нею, але незабаром ця заборона була знята [13, с. 66–70]. Приблизно в цей же час сформувалася система двоїстої запису бухгалтерського обліку. На початку ХVІІ ст. за принципом і подобою італійських банків були створенні банки в Амстердамі (1609) та Гамбурзі (1618), у1694 р. був створений у формі акціонерного товариства банк Англії. Таким чином, уже до початку Нового часу виникають банки як особливий вид підприємницької діяльності, що здійснюють мобілізацію і розподіл позикових капіталів. Вони виступають як фінансові посередники, інститути, що поєднували інтереси кредиторів і позичальників. Виконуючі спочатку чотири основні функції (посередництво в кредиті, посередництво в платежах, мобілізація заощаджень і грошових доходів з їх подальшим перетворенням на капітал, випуск банкнотів, чеків, що полегшують оборот і скорочують витрати обігу), банки з впливом часу започаткували утворення фінансово-кредитної системи. З утворенням світового товарного ринку в ході великих географічних відкриттів, посилення національних інтересів окремих країн банківська справа неминуче мала з’єднатися із загальним процесом глобалізації економічних відносин. Надходження срібла і золота з Америки в XVI ст. підірвало монополію окремих локальних банків (Італії та Голландії), якісно змінило масштаби банківської діяльності. Функції банків отримали розвиток у рамках регулювання грошового обігу. На зміну металевим грошам прийшли паперові. 3 Теорія і практика правознавства. – Вип. 1 (5) / 2014 До 210-річчя Університету Зайвий випуск паперових грошей призвів до появи кредитних грошей, які замінили повноцінні гроші. Якщо в обігу металевих грошей були зацікавлені церкви і держави, то в обігу кредитних грошей – спеціальні кредитні інститути, якими і стали банки, банківські дома (Банківський дім Ротшильда, Банківський дім Моргана тощо). У XVII ст. в Європі починається спеціалізація банків за окремими видами послуг. Так з’явилися: британський банк для торгівлі полотном; прусський банк для морської торгівлі; паризька облікова каса; іпотечні, народні, емісійні банки; ломбарди; жиробанки, що займалися ро (...truncated)