The role of the regional system in providing the welfare of the population

5 ЕКОНОМІКА УДК 332.1: 364.1 РОЛЬ РЕГІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ДОБРОБУТУ НАСЕЛЕННЯ ТАМАРА БОРИСЕНКО, здобувач Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій У статті конкретизовано поняття регіону та його функцій, розроблено соціально-економічну модель регіону. Систематизовано регіональні чинники забезпечення добробуту населення. На основі кореляційно-регресійного аналізу визначено, що найбільш позитивно на рівень життя населення регіонів, який характеризувався показником середньодушових сукупних витрат у співвідношенні до прожиткового мінімуму, впливають розвиток малого підприємництва та рівень урбанізації (частка міського населення). Зайнятість також є вагомим чинником зростання добробуту, однак за умови, що рівень зайнятості буде перевищувати 51,8 %. Зростання економічного навантаження на працівника знижує рівень добробуту. У 2006 р. виявлено негативний, а у 2010 р. слабкий позитивний вплив заробітної плати на рівень середньодушових сукупних витрат, що обумовлено її низьким рівнем та скороченням її частки в сукупних доходах домогосподарств. Ключові слова: регіон, регіональна система, добробут, функції регіону, рівень життя, зайнятість, соціальна сфера. Постановка проблеми та стан її вивчення. На сучасному етапі посилюється роль регіонів у забезпеченні економічного розвитку та соціального прогресу країни. Об'єктивною основою регіоналізації є необхідність більш ефективного використання наявних ресурсів територій, а також вирішення їх соціально-економічних проблем. Регіон має значні можливості впливу на умови життєдіяльності населення та формування певного рівня добробуту. Однак в Україні існують суттєві відмінності в умовах та потенціалі розвитку регіонів, що позначається на рівні життя населення регіонів та його соціальному самопочутті. Регіональний розвиток в останні десятиліття знаходиться в полі зору багатьох відомих учених світу. В Україні проблеми регіонального розвитку були предметом дослідження багатьох науковців. У публікаціях М. Чумаченка й Л. Кузьменко досліджувалися сутнісні характеристики регіону та його економічний розвиток [1, 2]. У роботі львівських дослідників М. Долішнього, С. Злупка, Л. Семів використовується системний підхід у дослідженні регіону [3]. У роботах О. Амоші, В. Антонюк, Л. Побурко, Ю. Чернецького досліджуються соціальні аспекти розвитку регіонів [4-6]. У той же час недостатньо досліджена роль регіонів у забезпеченні соціального розвитку, підвищенні добробуту населення. Важливою є конкретизація функцій регіону та дослідження його як складної соціально-економічної системи, яка має пріоритетне значення в забезпеченні гідного рівня життя. Мета статті полягає в системному аналізі регіону як складної соціально-економічної системи, визначенні його ролі в забезпеченні добробуту населення. Виклад основного матеріалу. На сучасному етапі відбувається посилення ролі регіонів у забез- печенні соціально-економічного розвитку. Регіоналізація соціального й економічного життя - це об'єктивно обумовлений процес підвищення ролі регіональних утворень у функціонуванні суспільства, перенесення акцентів у суспільній життєдіяльності індивідів і спільнот на ту її частину, що проходить у межах регіонів [6, с. 86-88]. Для досягнення мети дослідження важливо уточнити поняття "регіон", оскільки існує безліч підходів до його визначення. Як відзначав М. Г. Чумаченко, поняття "регіон" носить дискусійний характер і залежить від підходу дослідників. На його думку, соціально-економічний регіон можна визначити як частину території держави, виділену за сукупністю різних ознак в адміністративну одиницю, що свідомо направляється й координується для досягнення цілей суспільного розвитку й запобігання дії руйнівних або негативних зовнішніх сил [1, с. 16]. Л. Кузьменко вважає, що при визначенні регіону доцільно застосовувати поняття "система", оскільки він об'єднує різноманітні підсистеми (природні ресурси, господарсько-економічні, соціальні) зі стійкими зв'язками [2, с. 13]. Дослідниця вказує на наявність таких ознак регіону: територіально-виробничої структури, функціонально-просторового середовища, відносної самостійності господарювання та можливості отримання кінцевої продукції, наявності регіонального ринку, регіональної інфраструктури, можливостей соціального розвитку та співробітництва з іншими регіонами [2, с. 14-15]. Представники львівської наукової школи Інституту регіональних досліджень уважають, що термін "регіон" є багатозначним. Він може застосовуватися для позначення будь-яких територій за розміром і з будь-яких дослідницьких позицій - етнічних, демографічних, військових, економічних тощо. При цьому вони вважають, що в системі національної статисти- № 2 (122) березень-квітень 2013 р. PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com ЕКОНОМІКА 6 ки України терміном "регіон" слід ідентифікувати адміністративно-територіальну одиницю України - область, район, населений пункт (надалі адміністративно-територіальні одиниці), а також об'єднання адміністративно-територіальних одиниць або частку адміністративно-територіальної одиниці як територію: що вивчається за спільними ознаками (економічними, соціальними, політичними, екологічними, промисловими та ін.); на якій здійснюється (може здійснюватися) статистичний облік подій, явищ і процесів; для якої проводиться (може проводитися) планування певних спільних дій щодо її функціонування та розвитку [3, с. 18-19]. Ряд дослідників відмічають такі характерні риси регіону, як єдність та відносна самостійність його соціально-економічного комплексу із завершеним циклом відтворення й "цілісністю відтворювального процесу" [7, с. 9]. Вітчизняні фахівці з регіоналістики обґрунтовують, що регіони є не просто адміністративно-територіальними утвореннями, а цілісними регіональними суспільними системами (РСС), де забезпечується просторова концентрація й діяльність людських, економічних, технічних, соціальних, інформаційних і природних ресурсів [3, с. 27]. Регіон має внутрішню структуру, що складається з територіальної системи розселення (міста, району, села, що входять до РСС); економічної системи (виробничої, транспортної, фінансової, інноваційної, туристично-інфраструктурної); соціальної системи (освітньої, медичної, трудової, соціокультурної); екологічної системи (соціоприродної, природоохоронної, екогомологічної), регіональної системи управління (інституційної; інформаційної) [6, с. 22]. Узагальнюючи різноманітні підходи та характеристики регіону, можна визначити характерні ознаки цього утворення: це просторове соціально-економічне утворення, яке охоплює окрему територію й об'єднане сукупністю економічних і соціальних зв'язків та системою ринкових відносин; межі утворення визначаються адміністративним поділом території державного підпорядкування; він є невід'ємною частиною цілісної економічної, соціальної, адміністративної системи країни, виокремленої в результаті суспільного поділу праці та адміністративно-територіального устрою держави; регіон - це відносно відособлена самостійна соціальн (...truncated)