The role of the regional system in providing the welfare of the population
5
ЕКОНОМІКА
УДК 332.1: 364.1
РОЛЬ РЕГІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ
В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ДОБРОБУТУ НАСЕЛЕННЯ
ТАМАРА БОРИСЕНКО,
здобувач Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій
У статті конкретизовано поняття регіону та його функцій, розроблено соціально-економічну модель регіону. Систематизовано регіональні чинники забезпечення добробуту населення. На основі кореляційно-регресійного аналізу визначено, що найбільш позитивно на
рівень життя населення регіонів, який характеризувався показником середньодушових сукупних витрат у співвідношенні до прожиткового мінімуму, впливають розвиток малого
підприємництва та рівень урбанізації (частка міського населення). Зайнятість також є вагомим чинником зростання добробуту, однак за умови, що рівень зайнятості буде перевищувати 51,8 %. Зростання економічного навантаження на працівника знижує рівень добробуту.
У 2006 р. виявлено негативний, а у 2010 р. слабкий позитивний вплив заробітної плати на
рівень середньодушових сукупних витрат, що обумовлено її низьким рівнем та скороченням
її частки в сукупних доходах домогосподарств.
Ключові слова: регіон, регіональна система, добробут, функції регіону, рівень життя, зайнятість, соціальна сфера.
Постановка проблеми та стан її вивчення.
На сучасному етапі посилюється роль регіонів у забезпеченні економічного розвитку та соціального прогресу країни. Об'єктивною основою регіоналізації є
необхідність більш ефективного використання наявних ресурсів територій, а також вирішення їх соціально-економічних проблем. Регіон має значні
можливості впливу на умови життєдіяльності населення та формування певного рівня добробуту.
Однак в Україні існують суттєві відмінності в умовах та потенціалі розвитку регіонів, що позначається на рівні життя населення регіонів та його соціальному самопочутті.
Регіональний розвиток в останні десятиліття знаходиться в полі зору багатьох відомих учених світу.
В Україні проблеми регіонального розвитку були
предметом дослідження багатьох науковців. У публікаціях М. Чумаченка й Л. Кузьменко досліджувалися сутнісні характеристики регіону та його економічний розвиток [1, 2]. У роботі львівських дослідників М. Долішнього, С. Злупка, Л. Семів використовується системний підхід у дослідженні регіону
[3]. У роботах О. Амоші, В. Антонюк, Л. Побурко,
Ю. Чернецького досліджуються соціальні аспекти
розвитку регіонів [4-6]. У той же час недостатньо
досліджена роль регіонів у забезпеченні соціального розвитку, підвищенні добробуту населення. Важливою є конкретизація функцій регіону та дослідження його як складної соціально-економічної системи,
яка має пріоритетне значення в забезпеченні гідного рівня життя.
Мета статті полягає в системному аналізі регіону як складної соціально-економічної системи, визначенні його ролі в забезпеченні добробуту населення.
Виклад основного матеріалу. На сучасному
етапі відбувається посилення ролі регіонів у забез-
печенні соціально-економічного розвитку. Регіоналізація соціального й економічного життя - це об'єктивно обумовлений процес підвищення ролі регіональних утворень у функціонуванні суспільства, перенесення акцентів у суспільній життєдіяльності
індивідів і спільнот на ту її частину, що проходить у
межах регіонів [6, с. 86-88].
Для досягнення мети дослідження важливо уточнити поняття "регіон", оскільки існує безліч підходів
до його визначення. Як відзначав М. Г. Чумаченко,
поняття "регіон" носить дискусійний характер і залежить від підходу дослідників. На його думку, соціально-економічний регіон можна визначити як частину території держави, виділену за сукупністю
різних ознак в адміністративну одиницю, що свідомо направляється й координується для досягнення
цілей суспільного розвитку й запобігання дії руйнівних або негативних зовнішніх сил [1, с. 16].
Л. Кузьменко вважає, що при визначенні регіону доцільно застосовувати поняття "система", оскільки він об'єднує різноманітні підсистеми (природні
ресурси, господарсько-економічні, соціальні) зі
стійкими зв'язками [2, с. 13]. Дослідниця вказує на
наявність таких ознак регіону: територіально-виробничої структури, функціонально-просторового середовища, відносної самостійності господарювання та
можливості отримання кінцевої продукції, наявності
регіонального ринку, регіональної інфраструктури,
можливостей соціального розвитку та співробітництва з іншими регіонами [2, с. 14-15].
Представники львівської наукової школи Інституту регіональних досліджень уважають, що термін
"регіон" є багатозначним. Він може застосовуватися
для позначення будь-яких територій за розміром і з
будь-яких дослідницьких позицій - етнічних, демографічних, військових, економічних тощо. При цьому
вони вважають, що в системі національної статисти-
№ 2 (122) березень-квітень 2013 р.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
ЕКОНОМІКА
6
ки України терміном "регіон" слід ідентифікувати адміністративно-територіальну одиницю України - область, район, населений пункт (надалі адміністративно-територіальні одиниці), а також об'єднання адміністративно-територіальних одиниць або частку адміністративно-територіальної одиниці як територію:
що вивчається за спільними ознаками (економічними, соціальними, політичними, екологічними,
промисловими та ін.);
на якій здійснюється (може здійснюватися) статистичний облік подій, явищ і процесів;
для якої проводиться (може проводитися) планування певних спільних дій щодо її функціонування та розвитку [3, с. 18-19].
Ряд дослідників відмічають такі характерні риси
регіону, як єдність та відносна самостійність його
соціально-економічного комплексу із завершеним
циклом відтворення й "цілісністю відтворювального
процесу" [7, с. 9].
Вітчизняні фахівці з регіоналістики обґрунтовують,
що регіони є не просто адміністративно-територіальними утвореннями, а цілісними регіональними суспільними системами (РСС), де забезпечується просторова концентрація й діяльність людських, економічних, технічних, соціальних, інформаційних і природних ресурсів [3, с. 27]. Регіон має внутрішню
структуру, що складається з територіальної системи розселення (міста, району, села, що входять до
РСС); економічної системи (виробничої, транспортної, фінансової, інноваційної, туристично-інфраструктурної); соціальної системи (освітньої, медичної, трудової, соціокультурної); екологічної системи (соціоприродної, природоохоронної, екогомологічної), регіональної системи управління (інституційної; інформаційної) [6, с. 22].
Узагальнюючи різноманітні підходи та характеристики регіону, можна визначити характерні ознаки цього утворення:
це просторове соціально-економічне утворення,
яке охоплює окрему територію й об'єднане сукупністю економічних і соціальних зв'язків та системою
ринкових відносин;
межі утворення визначаються адміністративним
поділом території державного підпорядкування;
він є невід'ємною частиною цілісної економічної,
соціальної, адміністративної системи країни, виокремленої в результаті суспільного поділу праці та
адміністративно-територіального устрою держави;
регіон - це відносно відособлена самостійна соціальн (...truncated)