Conceptualisation of Mediatisation of Culture: Foreign Experience of Constitutionalisation

Культурологія Купрій Т. І. УДК 007:304 Цитування: Купрій Т. І. Концептуалізація медіатизації культури: зарубіжний досвід конституювання. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв : наук. журнал. 2023. № 2. С. 48–54. Kuprii T. (2023). Conceptualisation of Mediatisation of Culture: Foreign Experience of Constitutionalisation. National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald: Science journal, 2, 48–54 [in Ukrainian]. Купрій Тетяна Іванівна, викладач кафедри режисури та акторської майстерності Київського національного університету культури і мистецтв https://orcid.org/0000-0002-2039-089Х © КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ МЕДІАТИЗАЦІЇ КУЛЬТУРИ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД КОНСТИТУЮВАННЯ Мета статті – узагальнити зарубіжний досвід конституювання медіатизації загалом та медіатизації культури зокрема. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні загальнонаукових (аналіз, синтез, індукція, дедукція) методів вивчення медіатизації як соціального інституту. Наукова новизна одержаних результатів полягає в узагальненні напрацювань зарубіжних вчених, що сприятиме конституюванню українською науковою спільнотою медіатизації як соціального метапроцесу, зокрема виокремленню його стадій та з’ясуванню соціокультурних наслідків, які, безсумнівно, мають амбівалентний характер. Висновки. Наголошено, що звернення до проблеми медіатизації культури актуалізоване необхідністю осмислення своєрідності цього процесу та з’ясування його специфіки з метою пояснення взаємовпливу мас-медіа, соціальних інститутів та суспільства. Виокремлено ключові погляди провідних зарубіжних медіологів щодо процесу медіатизації, його властивостей, ролі у сучасному соціумі, взаємозв’язку медіатизації культури та суспільства з технологічними зрушеннями. Підсумовано, що медіатизація – динамічний, амбівалентний і багатошаровий процес, це домінуючий чинник у розвитку суспільства, який за своїми наслідками осмислюється на рівні інших масштабних перетворювальних процесів. Акцентовано, що концепції медіатизації намагаються пояснити тривалі процеси взаємозв’язку між змінами засобів масової інформації та соціокультурними змінами, утім, медіатизація й досі є лише теоретичним напрямом, а не сформованою теорією, вимагаючи вироблення стратегій її вивчення. Ключові слова: медіатизація, культура, концептуалізація, зарубіжний досвід. Kuprii Tetiana, Lecturer, Department of Directing and Acting, Kyiv National University of Culture and Arts Conceptualisation of Mediatisation of Culture: Foreign Experience of Constitutionalisation The purpose of the article is to summarise the foreign experience of constitutionalising mediatisation in general and the mediatisation of culture in particular. The research methodology is based on the application of general scientific (analysis, synthesis, induction, and deduction) methods of studying mediatisation as a social institution. The scientific novelty of the results obtained lies in the generalisation of the work of foreign scholars, which will contribute to the formation of mediatisation as a social meta-process by the Ukrainian scientific community, in particular, the identification of its stages and the clarification of socio-cultural consequences, which are undoubtedly ambivalent. Conclusions. The author emphasises that the problem of mediatisation of culture is actualised by the need to understand the originality of this process and clarify its specifics in order to explain the mutual influence of mass media, social institutions, and society. The key views of leading foreign mediologists on the process of mediatisation, its properties, role in modern society, and the relationship between the mediatisation of culture and society and technological changes are highlighted. The article concludes that mediatisation is a dynamic, ambivalent, and multi-layered process; it is a dominant factor in the development of society, which, by its consequences, is understood at the level of other large-scale transformational processes. The author emphasises that the concepts of mediatisation try to explain the longterm processes of interconnection between media changes and socio-cultural changes, however, mediatisation is still only a theoretical direction, not an established theory, which requires the development of strategies for its study. Key words: mediatisation, culture, conceptualisation, foreign experience. © Купрій Т. І., 2023 48 Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв № 2’2023_____ Актуальність теми дослідження. Друге десятиліття XXI ст. ознаменовано динамічними змінами, що відбуваються у всіх сферах соціокультурного життя. Численні тенденції в соціумі, серед яких не лише глобалізація, глокалізація і деглобалізація, а й детрадиціоналізація, детериторизація, і навіть дерутинізація, а також всеосяжна медіатизація культури сучасних суспільств, піддаються науковому аналізу та суспільним дискусіям. Термін «медіатизація» з’явився наприкінці минулого століття, але найбільшого поширення набув саме в останні роки, про що свідчить хоча б кількість відповідей у Google на запит за цим ключовим словом – близько 60 тис. Медіатизація розуміється доволі по-різному: від опису техніко-технологічної інфраструктури, від процесу якісних змін соціальних комунікацій, викликаних впливом медіа, до процесу реорганізації соціокультурних просторів глобалізованого світу. Початково медіатизація сприймалася як явище, тісно пов’язане із медіа як засобами комунікації (радіо, телебачення, різні періодичні друковані та електронні видання, включаючи блоги, чати та ін.), і відтак розглядалася як процес залучення дедалі більших мас індивідів у простір впливу ЗМІ. Словом «медіа» замінювали поняття «засоби масової інформації», а сутність медіатизації полягала у пошуку, обробці та поширенні інформації серед максимально широких верств населення. Утім, у сучасному світі медійність стала однією із визначальних ознак модернізації, що впливає на соціокультурний простір. Зокрема, під впливом медіа відбулася кардинальна зміна образів світу і стилів людської поведінки та ролі комунікаційних технологій у формуванні світосприйняття суб’єктів культури, трансформувалися способи організації інформації в сучасній культурі тощо. Крім того, медіа стало інструментом формування громадської думки та створення стійких стереотипів сприйняття реальності. Тож звернення до проблеми медіатизації культури актуалізоване необхідністю осмислення своєрідності цього процесу та з’ясування його специфіки з метою пояснення взаємовпливу мас-медіа, соціальних інститутів та суспільства. Аналіз досліджень і публікацій. До поняття «медіатизація» звертаються філософи [1], соціологи [2], політологи [8] і релігієзнавці [7] та ін. Попри відсутність загальноприйнятої концепції медіатизації у всій повноті її проявів, все ж можна констатувати вивчення медіатизації окремих сфер – переважно політики [3], і навіть православ’я [7] і тероризму [5], а також культури [6] та загалом суспільства [4]. Своєрідною спробою зарубіжних науковців під (...truncated)